Ухвала

від 06.01.2022 по справі 908/3150/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.01.2022 Справа № 908/3150/21(908/3472/21)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (юридична адреса: вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, поштова адреса: вул. Волгоградська, 25, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» (вул. Олександра Пивоварова, буд. 4, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 30616508)

про стягнення 191298 грн. 44 коп.

в межах справи № 908/3150/21

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» (вул. Олександра Пивоварова, буд. 4, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 30616508)

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод газоочисного обладнання» , код ЄДРПОУ 32027814 (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 247)

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.12.2021р., зокрема, прийнято позовну заяву ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» про стягнення 191298,44 грн, для розгляду в межах справи № 908/3150/21 про банкрутство відповідача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

05.01.2022 до суду надійшла заява відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» про відвід судді Юлдашева О.О.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах Мироненко і Мартенко проти України , Білуха проти України , Рудніченко проти України вказав на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайн проти Швейцарії ).

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази.

Статтями 35, 36 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до п. 3-5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості.

Незгода із рішенням судді не означає незаконність такого рішення, як і не може вказувати на незаконність рішення його негативні наслідки для сторони судового процесу, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим господарським процесом, наслідком.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Об `єктивних сумнівів, які б свідчили про наявність упередженості та/або певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі в заяві аргументовано не наведено і не доведено, а відтак судом не встановлено.

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 761/16124/15-ц).

Викладені в заяві обставини взагалі не мають ніякого відношення до справи № 908/3150/21(908/3472/21) та не викликають неупередженість судді Юлдашева О.О. при розгляді даної справи.

Заява відповідача не містить обставин, які є підставою для відводу судді Юлдашева О.О., згідно зі ст. 35 ГПК України, оскільки ґрунтується лише на власних міркуваннях та припущеннях заявника.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необгрунтованість заявленого відводу.

Керуючись ст.ст. 33, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК про відвід судді Юлдашева О.О., залишити без задоволення.

Заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК про відвід судді Юлдашева О.О у справі № 908/3150/21(908/3472/21), передати на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Ухвалу складено та підписано - 06.01.2022р.

Суддя О.О. Юлдашев