Рішення

від 04.01.2022 по справі 640/10833/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2022 року м. Київ № 640/10833/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика до Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання України) провизнання протиправною та скасування постанови від 11 березня 2021 року №03/2021-ЮО,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика (далі по тексту - позивач, ТОВ Вінницька птахофабрика ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Державної інспекції ядерного регулювання України (далі по тексту - відповідач, Держатомрегулювання України) про визнання протиправною та скасування постанови від 11 березня 2021 року №03/2021-ЮО про накладення штрафу за порушення вимог Закону України Про дозвільну діяльність у сфері ядерної енергії .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог законодавства порушено процедуру, яка передує винесенню постанови про накладення штрафу, зокрема, не проведено заходу державного нагляду, не зафіксовано відповідні висновки в акті перевірки, не винесено приписів. Крім того, вказано, що у протоколі не описано будь-якого порушення в частині застосованого до позивача штрафу, а самі протокол і постанова не містять жодних ідентифікаційних даних чи характеристик іонізуючого випромінювання, а тому незрозуміло відносно якого обладнання вони складені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/10833/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10 грудня 2021 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що протокол № 33-17/16 було складено у відповідності з діючим законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою від 11 березня 2021 року №03/2021-ЮО про накладення штрафу за порушення вимог Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії за результатами розгляду справи про порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 17 1 Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії ТОВ Вінницька птахофабрика , протокол від 10 грудня 2020 року №33-17/16, протокол від 10 грудня 2020 року, складений за результатами проведення оперативних заходів Головним слідчим управлінням Національної поліції України, лист ДП УДВП ІЗОТОП від 18 січня 2021 року №07-01/62 про надання інформації щодо реєстрації ДІВ, встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері використання ядерної енергії (використання джерел іонізуючого випромінювання - використовується рентгенівське обладнання типу SensorХ (4 одиниці) без обов`язкового отримання передбаченої законодавством ліцензії; позивачем не проведена державна реєстрація зазначених джерел іонізуючого випромінювання в Державному Регістрі ДІВ, що є порушенням абзацу 7 частини першої статті 17 та статті 11 Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії , пункту 18 Порядку державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року №1718 (далі по тексту - Порядок №1718) у зв`язку з чим на ТОВ Вінницька птахофабрика накладено штраф у розмірі 31 400,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступних міркувань.

Відповідно до пунктів 1,2 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №363 Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії.

Держатомрегулювання у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Процедура розгляду справ і накладання штрафів за порушення, відповідальність за які передбачена статтею 17-1 Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії встановлена Порядком розгляду справ про порушення вимог законодавства та застосування санкцій до суб`єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, затвердженим наказом Держатомрегулювання України від 28 грудня 2012 року №156, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2013 року за №170/22702 (ладі по тексту - Порядок №256).

Відповідно до пункту 4, 6, 9-14 Порядку №256 порушення, виявлені державними інспекторами під час здійснення державного нагляду, фіксуються у документах Держатомрегулювання України або її територіальних органів із посиланням на відповідні структурні одиниці нормативно-правових актів та/або умови документів дозвільного характеру, вимоги яких було порушено.

У разі виявлення порушень, відповідальність за які передбачена абзацом другим частини першої статті 17-1 Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії , державними інспекторами складається протокол за кожним виявленим фактом такого порушення, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку.

Протоколи, передбачені пунктами 6, 7 цього Порядку, складаються у двох примірниках. Один примірник протоколу надсилається суб`єкту діяльності рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під підпис його керівнику чи уповноваженій особі. Другий примірник протоколу обліковується і зберігається у відповідній справі у Держатомрегулюванні України чи її територіальному органі. У разі відмови суб`єкта діяльності від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Уповноважена посадова особа суб`єкта діяльності повинна пред`явити документ, що посвідчує її повноваження. Копія цього документа додається до протоколу.

Датою порушення провадження у справі є дата виявлення порушення, зафіксована у протоколі.

Протокол та документи до нього, які підтверджують факти виявлених порушень, разом з пропозиціями щодо накладення штрафу протягом трьох робочих днів після оформлення подаються Головному державному інспектору з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступникам для розгляду та прийняття відповідного рішення.

Справа про порушення розглядається Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступниками. Держатомрегулювання України або її територіальні органи повідомляють суб`єкта діяльності про місце, дату та час розгляду справи про порушення не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати її розгляду. Форму повідомлення про розгляд справи наведено у додатку 3 до цього Порядку. Один примірник повідомлення надсилається суб`єкту діяльності рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під підпис його керівнику чи уповноваженій особі. Другий примірник повідомлення зберігається у відповідній справі у Держатомрегулюванні України чи її територіальному органі. Нез`явлення суб`єкта діяльності у разі, якщо про місце, дату та час розгляду справи він був повідомлений у встановленому порядку, не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

Під час розгляду справи оголошується протокол про порушення вимог Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії , заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Держатомрегулювання України або її територіальні органи та суб`єкти діяльності, що притягуються до відповідальності, мають право залучати до розгляду справи експертів, фахівців з окремих напрямів діяльності, третіх осіб, а також використовувати їх письмові висновки та пояснення, що стосуються справи.

Рішення про накладення штрафу на суб`єкта діяльності або про закриття справи приймається Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступниками від імені Держатомрегулювання України протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня вчинення порушення, та оформлюється відповідними постановами, форми яких наведено у додатках 4, 5 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 16 вказаного Порядку штраф за провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої Законом встановлені вимоги обов`язкового отримання ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації, а також за невиконання чи неналежне виконання умов ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру застосовується у розмірах, передбачених у статті 17-1 Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії .

При визначенні конкретної суми штрафу Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступниками враховуються умови вчинення порушення та його наслідки на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. При цьому посадові особи Держатомрегулювання України та її територіальних органів керуються законом, правосвідомістю та своїм внутрішнім переконанням і практичним досвідом.

Згідно пункту 19 Порядку № 256 постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття надсилається суб`єкту діяльності рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під підпис його керівнику чи уповноваженій особі, про що робиться запис у справі, другий залишається у відповідній справі в Держатомрегулюванні України чи її територіальному органі.

Пунктом 24 вказаного Порядку визначено, що Держатомрегулювання України та її територіальні органи формують справи щодо кожного випадку порушення та застосування санкцій до суб`єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, ведуть журнали реєстрації та обліку цих справ, забезпечують контроль виконання постанов про накладення штрафів. Справа формується з протоколу про порушення, відповідних документів Держатомрегулювання України або її територіальних органів, висновків експертів, письмових пояснень, повідомлень, постанови про накладення штрафу (постанови про закриття справи), листування з суб`єктом діяльності та інших документів, що мають значення для вирішення справи.

З наведених положень законодавства вбачається, що відповідач при винесенні постанови про накладення штрафу за порушення вимог Закону України Про дозвільну діяльність у сфері ядерної енергії у відповідності до вимог Порядку №256 державними інспекторами відповідача складається протокол за кожним виявленим фактом такого порушення, який разом з іншими документами подаються Головному державному інспектору з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступникам для розгляду та прийняття відповідного рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем скалено протокол від 10 грудня 2020 року №33-17/16 про порушення вимог Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії про те, що ТОВ Вінницька птахофабрика , код за ЄДРПОУ 35878908, місцезнаходження Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Слобода, 141, місце провадження діяльності Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 14, здійснюється діяльність у сфері використання ядерної енергії без ліцензії на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) та без реєстрації; порушення полягає у тому, що ТОВ Вінницька птахофабрика здійснює діяльність у сфері використання ядерної енергії без ліцензії на право провадження діяльності з використання ДІВ та без реєстрації ДІВ в Державному регістрі, а саме, у відділенні сортування та виробництва напівфабрикатів №2 за адресою Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 14 використовується рентгенівське обладнання типу SensorХ (4 одиниці). Факт порушення встановлено при проведенні оперативних заходів Головного слідчого управління Національної поліції України, протокол огляду від 10 грудня 2020 року за адресою, 23420, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 14.

З наведеного вбачається, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв у відповідності до вимог Порядку №256.

При цьому, положеннями вказаного Порядку на відповідача не покладено обов`язок фіксації відповідних висновків в акті перевірки чи винесення приписів, з урахуванням чого суд не приймає до уваги послання позивача на наявність процедурних порушень з боку відповідача в межах спірних відносин.

Правові та організаційні засади дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії, а також загальні положення регулювання суспільних відносин, що виникають під час її провадження, як виняток із загальних положень, установлених Законом України Про ліцензування певних видів господарської діяльності визначає Закон України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії від 11 січня 2000 року №1370-XIV (далі по тексту - Закон №1370-XIV .

Згідно статті 2 Закону №1370-XIV основними завданнями цього Закону є правове регулювання відносин під час провадження дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії.

При цьому, документами дозвільного характеру є - ліцензії, дозволи, у тому числі окремі дозволи, сертифікати про затвердження у разі перевезення радіоактивних матеріалів (пункт 4 статті 1 Закону №1370-XIV).

Ліцензія на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії - документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що засвідчує право ліцензіата на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії за умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (пункт 10 статті 1 Закону №1370-XIV).

Відповідно до абзацу 7 частини першої, частини другої, третьої статті 17 та статті 11 Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії у сфері використання ядерної енергії обов`язковому ліцензуванню підлягають виробництво джерел іонізуючого випромінювання.

Ліцензування зазначених видів діяльності здійснюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до законодавства.

Від ліцензування звільняється діяльність, пов`язана з використанням джерел іонізуючого випромінювання, які відповідають критеріям, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 11 Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії джерела іонізуючого випромінювання, у тому числі ті, діяльність з використання яких звільняється від ліцензування, підлягають державній реєстрації, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 18 Порядку №1718 визначено, що реєстрація ДІВ у Регістрі у разі їх постачання здійснюється у такому порядку:

1) організації - постачальники ДІВ (посередники), які провадять діяльність на території України, після придбання ДІВ, але не пізніше ніж 10 днів з дати їх отримання подають до Головного реєстрового центру повідомлення за формою 2;

2) якщо протягом 10 днів ДІВ було реалізовано, посередник не пізніше ніж 10 днів з дати відчуження ДІВ надсилає повідомлення за формою 2 до Головного реєстрового центру та реєстрового центру за місцезнаходженням одержувача ДІВ.

Системний аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що на суб`єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії покладено обов`язок провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії з обов`язковим отриманням ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації у визначених законодавством випадках.

Положеннями 17 1 Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії визначено, що суб`єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії несуть відповідальність за:

провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої цим Законом встановлені вимоги обов`язкового отримання ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації - штраф у розмірі від п`ятисот до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невиконання чи неналежне виконання умов ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру - штраф у розмірі від однієї до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення про накладення штрафів, передбачених частиною першою цієї статті, приймається головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступниками від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі протоколу про порушення вимог цього Закону, складеного державним інспектором органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Оскарження рішень головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступників щодо накладення штрафів здійснюється в судовому порядку.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року №1174 затверджено критерії, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, під час розгляду даної справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які б підтверджували наявність підстав для обов`язкового ліцензування виробництва джерел іонізуючого випромінювання ТОВ Вінницька птахофабрика .

Водночас, суд зазначає, що положеннями статті 11 Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії передбачено, що від ліцензування звільняється діяльність, пов`язана з використанням джерел іонізуючого випромінювання, які відповідають критеріям, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Позивач в адміністративному позові зазначає, що перелічене в протоколі огляду обладнання являє собою систему рентгенівського контролю м`яса птиці, в якій основним елементом рентген апарата являється блок, що має трубку, яка генерує рентгенівські промені за допомогою яких можна виявити залишки кісток м`яса птиці, що транспортується по конвеєрній стрічці. Технічні характеристики обладнання: напруга рентгенівського випромінювача 80кВ, струм рентгенівського випромінювача 10мА, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи протоколи контролю дозоформуючих параметрів, протокол дозиметричного контролю засобів захисту в кабінеті рентгенодіагностики, суміжних приміщеннях і на прилеглих територіях від 08 лютого 2021 року №25/02/22 та технічний паспорт №25/02/22 системи рентгенівського контролю SensorХ.

Крім того, з протоколу огляду від 10 грудня 2020 року, протоколу про порушення вимог Закону України Про дозвільну діяльність у сфері ядерної безпеки від 10 грудня 2020 року №33-17/16 та оскаржуваної постанови неможливо встановити, що перелічені у протоколі огляду рентгенівські апарати підпадають під дію положень щодо обов`язкового ліцензування та реєстрації.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем зазначених в оскаржуваній постанові порушень абзацу 7 частини першої статті 17 та статті 11 Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії , пункту 18 Порядку №1718, у звязку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції ядерного регулювання України від 11 березня 2021 року №03/2021-ЮО про накладення штрафу за порушення вимог Закону України Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції ядерного регулювання України (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11, код ЄДРПОУ 21721086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницька птахофабрика (24320, м. Ладижин, вул. Слобода, 141, код ЄДРПОУ 35878908) сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Аверкова