Ухвала

від 06.01.2022 по справі 15/250-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.01.2022Справа № 15/250-б (910/14753/21)

Суддя Яковенко А.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" Гончарова Д.О.

до Державного комітету України з Державного матеріального резерву

про зобов`язання вчинити дії

в межах справи № 15/250-б

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Трейд-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" (ідентифікаційний код 36413760)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.10 порушено провадження у справі.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 18.05.15 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.15 введено процедуру санації у справі.

У зв`язку із закінченням строку повноважень судді господарського суду міста Києва Івченка А.М. справа передана на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого, справа передана судді господарського суду міста Києва Паську М.В.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ справу № 15/250-6 передано на розгляд судді Яковенко A.B.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.15 справу № 15/250-6 прийнято до свого провадження суддею Яковенко A.B.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.16 затверджено план санації боржника.

04.10.16 від керуючого санацією боржника надійшла заява про визнання недійсним договору відступлення права вимоги в межах справи № 15/250-б.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.01.17 відмовлено у задоволенні заяви керуючого санацією боржника в межах справи № 15/250-б.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.17 залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.17.

Постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.17 та ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.17, а справу скеровано до господарського суду міста Києва для розгляду в іншому складі суду.

У зв`язку з чим, справа передана на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого, передана судді Паську М.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №15/250-б (суддя Пасько М.В.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 та постановою Верховного суду від 15.01.2019, задоволено заяву про визнання недійсним договору відступлення права вимоги в межах справи № 15/250-б та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 2010/05-06/2 від 04.06.10, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" (ідентифікаційний код 36413760) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" (ідентифікаційний код 37032829).

До Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" надійшла позовна заява про зобов`язання вчинити дії.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне:

По-перше, відповідно до п.5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгурнтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову та не обґрунтовано суму заявлених до стягнення грошових коштів.

Подана заява не містить доказів, що підтверджують вказані обставини, посилання позивача, що всі доказі наявні в матеріалах справи №15/250-б та у матеріалах справи №48/100-18/154-2012 не є належним чином подані докази, адже відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього доказ, що підтверджують обставини на яких грунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електроні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

По-друге, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, третьої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 вказаного Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

З огляду на положення КУзПБ, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).

Водночас, КУзПБ, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).

Відповідно такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру у відповідності до положень підпунктів відповідно 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна позиція зазначена в постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №905/1818/19.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1,2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір": за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір вираховується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частина 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ).

При цьому, судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях, як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України .

Звертаючись із даним позовом до суду, заявником не було сплачено судовий збір.

В поданій позовній заяві позивачем заявлено вимоги:

- вилучити у Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" зерно пшениці 3 класу у кількості 6999тонн 65кг, виявлене державним виконавцем у будь-яких місцях його зберігання;

- вилучити у Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" зерно пшениці 4 класу у кількості 1019тонн 737кг, виявлене державним виконавцем у будь-яких місцях його зберігання;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "НОДЕКСЕПТ" оригінали договору купівлі-продажу зерна №1-2043 від 27.11.2009 року та договору купівлі-продажу зерна №1-2041 від 27.11.2009.

Відповідно до ч. 1 п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Оскільки позивач заявив дві вимоги майнового характеру (вилучити зерно пшениці) та немайнову вимогу, то останній повинен сплатити судовий збір за немайнову вимогу у розмірі 2 270,00 грн. (2 270,00 грн * 4) та дві майнові вимоги у розмірі 794 500,00 грн. (витребування майна (1,5% від вартості майна)).

Визначаючи розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за подачу даної позовної заявив в частині вимоги про вилучення майна, суд виходив з наступного.

Так як, позивачем не надано доказів, які б підтверджували обставини на яких грунтуються позовні вимоги, а за змістом рішення у справі №48/100-18/154-2012, позивачем було сплачено максимальний розмір судового збору, то суд відповідно до ч. 4 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України може попередньо визначити суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За таких обставин, суд встановив, що попередній розмір судового збору в частині позовних вимог щодо вилучення майна становить 794 500,00 грн.

По-третє, у відповідності до п.4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Як вбачається з поданої до суду заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" не повністю визначено коло осіб, до яких (якого) подано позов, так позивач визначив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" (позивач) та Державний комітет України з Державного матеріального резерву (правонаступником якого є Державне агентство резерву України). в той же час прохальна частина позовної заяви містить вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОДЕКСЕПТ", проте в якості відповідача його не визначено.

Беручи до уваги системний аналіз ст. 45, 161,162 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що відсутність визначеної особи, якій пред`явлено позов, унеможливлює розгляд такого позову.

Відтак, суд пропонує Товариству з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" визначити коло учасників спору та їх процесуальний статус.

У відповідності до частини 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" залишити без руху.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду:

- докази, що підтверджують обставини, вказані в позові;

- докази доплати судового збору у розмірі 796 770,00 грн.;

- визначити коло учасників спору та їх процесуальний статус;

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя А.В. Яковенко