Ухвала

від 29.12.2021 по справі 758/17975/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/17975/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12021100070001811 від 06.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , як процесуальний керівник у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на машиномісце АДРЕСА_1 яке належить на праві власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1547435680000) із забороною розпорядження та відчуження майна до постановлення у кримінальному провадженні №12021100070001811 від 06.10.2021 року кінцевого рішення, а також заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеного об`єкта нерухомого майна

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що слідчим відділом Подільського управління поліції ГУ НП у м.Києві здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні №12120100070001811 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що невстановленими слідством особами шляхом вчинення протиправних дій із використанням завідомо підроблених документів було порушено законні права громадянина Австрії ОСОБА_5 відносно належної реалізації вкладених ним інвестицій для спорудження забудовником (ТОВ «Компанія розвитку проектів «Київ-Донбас): машиномісця №52, загальною площею 11,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1547435680000 та подальшого оформлення ним права власності на зазначені об`єкти нерухомості як остаточно збудованих та переданих в експлуатацію в установленому законом порядку.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження, між ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія розвитку проектів «Київ-Донбас», ЄДРПОУ 32212932 було укладено інвестиційний договір №025.12-П від 03.12.2003. Предмет договору визначено наступним чином: «Інвестор вкладає інвестицію, а Організація зобов`язується забезпечити реалізацію Інвестиції від Інвестора для спорудження за Удосконаленим планом квартири, яку Інвестор отримує згідно з актом приймання-передачі, на підставі якого він оформлює її у власність для використання місця проживання».

До інвестиційного договору №025.12-П від 03.12.2003 наявні 1) додаток № 1 «Протокол погодження розміру інвестиції», яка повинна бути внесена Інвестором для забезпечення здійснення інвестиції у будівництво в розмірі 66000,00 грн.

У подальшому, 02.05.2018 о 17:55:43 приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , фізичною особою на ім`я ОСОБА_8 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26.06.2007, ІПН НОМЕР_2 ) було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер заяви 27994244 стосовно машиномісця № 52, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1547435680000).

Для цього було подано пакет документів, які не відповідають дійсності та містять ознаки підробки.

На підставі поданих документів та поданої ОСОБА_8 заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер заяви 27994244) 07.05.2018 року ПН КМНО ОСОБА_7 було прийнято рішення № 40982496 про проведення державної реєстрації права приватної власності на машиномісце № 52, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_8 .

У подальшому, 23.05.2018 року, між ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі представника ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Козятинським РВ ГУМВС України у Вінницькій обл. 26.02.2010 року) та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Подільським РВ ГУ ДМС України в м.Києві 22.10.2016, ІПН НОМЕР_6 ) було укладено договір дарування машиномісця №52, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений ПН КМНО ОСОБА_7 .

Після оформлення договору дарування машиномісця №52 від 23.05.2018, ОСОБА_4 в той же день, 23.05.2018 о 13:15:34 звернувся із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер заяви 28341061) до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_7 щодо оформлення права власності за собою на вищезазначене машиномісце.

Того ж дня, 23.05.2018,ПН КМНО ОСОБА_7 було прийнято рішення №41242472 про проведення державної реєстрації права приватної власності на машиномісце №52, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 .

Згідно висновку експертного дослідження № ЕД-19-21/24401-ДД від 11.08.2021, складеного завідувачем сектору технічних досліджень документів відділу почеркознавчих досліджень та технічного дослідження документів лабораторії криміналістичних видів дослідження та обліку Державного науково-дослідного експерно-криміналісттчного центру МВС України:

1.Додаткова угода № 1 від 01.05.2005 до інвестиційного договору №025.12-П від 03.12.2003 року, виготовлена шляхом технічного монтажу (механічним способом) за допомогою копіювального апарату з використанням зображень реквізитів іншого (інших) документу (документів);

2.Додаткова угода від 14.05.2010 до інвестиційного договору №025.12-П від 03.12.2003 року, виготовлена шляхом технічного монтажу (механічним способом) за допомогою копіювального апарату з використанням зображень реквізитів іншого (інших) документу (документів);

3.Акт прийому-передачі паркомісця №52 від 17.05.2010 між ОСОБА_8 , ТОВ «КРП «Київ-Донбас» та СП «Фірма «Київ-Донбас» виготовлений шляхом технічного монтажу (механічним способом) за допомогою копіювального апарату з використанням зображень реквізитів іншого (інших) документу (документів).

Вказане свідчить про факти вчинення протиправного заволодіння майном ОСОБА_5 із використанням завідомо підроблених документів.

20.12.2021 року машиномісце №52 що за вдресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримав, просив задовольнити.

Клопотання прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглянуто без повідомлення власника та володільця майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, зокрема, запобіганню його протиправного відчуження до розгляду клопотання по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до відчуження, втрати, приховування, пошкодження, псування, зникнення, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відповідне нерухоме майно є об`єктом кримінально протиправних дій, набуте кримінально протиправним шляхом.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, втрати, передачі, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також ураховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 12021100070001811.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно із забороною відчуження та розпорядження ним.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12021100070001811 від 06.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України задовольнити.

Накласти арешт на машиномісце (гараж) АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1547435680000) із забороною розпорядження цим майном та його відчуження та забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеного об`єкта нерухомого майна.

Копію ухвали негайно вручити слідчому та прокурору для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 31.12.2021 о 12 год. 35 хв.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1