Рішення

від 23.11.2021 по справі 758/15977/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15977/19

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С. ,

за участю секретаря судового засідання - Сікора М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (далі - ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначав, що 16.01.18 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Фольксваген, н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням.

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 09.04.19 винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована у ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія .

Він звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, однак йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Посилаючись на незаконність відмови у виплаті страхового відшкодування, просив стягнути з відповідача на його користь 53 096 грн. 13 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того, посилаючись на те, що протиправні дії відповідача спричинили йому моральних страждань, просив стягнути з відповідача на його користь 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судовий збір.

У відзиві на позов відповідач, заперечуючи проти позовних вимог вказав на те, що позивач не подав до страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Крім того, відшкодування моральної шкоди як вид відповідальності страховика за неналежне виконання зобов`язань за договором зазначеним Законом не передбачена.

У відповіді на відзив позивач вказав на те, що 16.08.18 він прибув до страхової компанії з метою написати заяву про виплату страхового відшкодування. Працівник страхової компанії вказав йому на те, щоб він написав заяву в довільній формі та на її підставі буде здійснено виплату страхового відшкодування. 16.08.18 ним було подано заяву про виплату страхового відшкодування, однак виплати страхового відшкодування не відбулося.

У подальшому, після отримання ним постанови суду про визнання ОСОБА_2 винним у чиненні дорожньо-транспортної пригоди, він прибув 26.04.19 до страхової компанії та працівник компанії вказав йому на необхідність подати ще одну заяву про виплату страхового відшкодування.

Таким чином, ним було подано дві заяви про виплату страхового відшкодування від 16.08.18 № 176 та від 26.04.19 № 106.

Виходячи з вищевикладеного, посилання відповідача на те, що відсутні підстави для виплати страхового відшкодування є необґрунтованим.

Як є необґрунтованими і посилання на те, що відсутні підстави для стягнення 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки моральна шкода завдана йому неправомірним діями страхової компанії.

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій вказав на те, що позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 223 КПК України суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 16.01.18 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Фольксваген, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 09.04.18 винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 (а.с. 9).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Тойота, н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія (а.с. 55)

Відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу № АК/8168520 від 01.01.18, укладеного між ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія та Автобазою Управління справами Верховної Ради України (далі - договір) забезпеченим транспортним засобом є - автомобіль Тойота, н.з. НОМЕР_1 , строк дії договору з 01.01.18 до 31.12.18, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну складає 100 000 грн., франшиза - нуль.

17.01.18 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 14).

16.08.18 ОСОБА_1 подав до ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія заяву, у якій просив здійснити розрахунок розміру страхового відшкодування, додавши до матеріалів страхової справи № 003/18 ремонтну калькуляцію, рахунок-фактуру, копію акту виконаних робіт, копії фіскальних чеків (а.с. 15).

26.04.19 ОСОБА_1 подав до ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія заяву про страхове відшкодування (а.с. 16).

27.06.19 ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія було відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, оскільки заяву про виплату страхового відшкодування подано після спливу одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 17).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон)).

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з абз. 1 ст. 22.1. Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону).

Відповідно до ст. 33.1.4 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (ст. ст. 34.1., 34.2. Закону).

Відповідно до ст. 35.1 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є - неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (ст. 37.1.4 Закону).

Обґрунтовуючи відмову у виплаті страхового відшкодування, страховик посилався на те, що позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування після спливу одного року з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, як установлено судом 16.08.18 ОСОБА_1 подав до ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія заяву, у якій просив здійснити розрахунок розміру страхового відшкодування, додавши до матеріалів страхової справи № 003/18 ремонтну калькуляцію, рахунок-фактуру, копію акту виконаних робіт, копії фіскальних чеків.

Вказана заява була зареєстрована начальником відділу врегулювання збитків ПрАТ УПСК ОСОБА_3 під № 176 (а.с. 15).

Таким чином, страховиком незаконно було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі ст. 37.1.4 Закону.

На ремонт автомобіля ОСОБА_1 сплатив 50 770 грн. (а.с. 25-32).

Оскільки відповідно до 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 50 770 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Разом з тим, позов в частині стягнення 2 325 грн. 16 коп. за послуги СТО ТОВ Порше Інтер Авто Україна задоволенню не підлягає, оскільки у позові не вказано, які саме послуги були надані вказаною СТО.

Не підлягає задоволенню і позов в частині стягнення 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи позов про відшкодування моральної шкоди позивач зазначав, що внаслідок протиправних дій відповідача йому було завдано моральну шкоду.

Відповідно до ст. 23.1. Закону 23.1. шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, - моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Статтею 26-1 Закону передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Таким чином, в силу норм Закону страховик відшкодовує моральну шкоду потерпілому лише у випадку заподіяння такої шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я потерпілому.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ураховуючи те, що доказів того, що позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суду не надано, а тому правових підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст. ст. 3, 6, 22, 23, 26-1, 29, 33, 34, 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, оф. 506, код ЄДРПОУ 33231631) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на користь ОСОБА_1 50 770 (п`ятдесят тисяч сімсот сімдесят) грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук