Рішення

від 10.01.2022 по справі 520/23158/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 січня 2022 р. №520/23158/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар`єнко Л.М., розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у м.Харкові за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської радіокомпанії "Радіо-Ізюм" про визнання відстрочки протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ізюмської радіокомпанії "Радіо-Ізюм", в якій просить суд : визнати протиправною відстрочку задоволення запиту на інформацію ІЗЮМСЬКОЇ РАДІОКОМПАНІЇ "РАДІО-ІЗЮМ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31165468, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 64300, Харківська обл., місто Ізюм, площа Центральна, будинок 1) щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 04 вересня 2021 року №2 викладену у листі ІЗЮМСЬКОЇ РАДІОКОМПАНІЇ "РАДІО-ІЗЮМ" від 08.09.2021 року № 145.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на ЗУ "Про інформацію", зазначив, що відстрочка у задоволенні запиту на інформацію, викладену у листі РК "Радіо-Ізюм" від 08.09.2021 року листом №145 - неправомірна.

Від представника відповідача, Говтва О., через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що відповідач під час спірних правовідносин діяв в межах чинного законодавства України.

З 22.12.2021 року по 06.01.2022 року суддя перебувала у відпустці.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України - фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

04.09.2021 року позивач звернувся із запитом на отримання публічної інформації №2 до ІЗЮМСЬКОЇ РАДІОКОМПАНІЇ "РАДІО-ІЗЮМ" згідно якого просив надати інформацію щодо:

"1. Які обсяги коштів було отримано КЗ Ізюмська радіокомпанія "Радіо Ізюм" за укладеними договорами угодами, іншими документами за надання послуг та іншим протягом 2018, 2019, 2020, 2021 років (інформацію надати по кожному року окремо";

2. Напрями та обсяги використання коштів, які було отримано КЗ Ізюмська радіокомпанія "Радіо Ізюм" за укладеними договорами угодами, іншими документами за надання послуг та іншим протягом 2018, 2019, 2020, 2021 років (інформацію надати по кожному року окремо).".

Листом від 08.09.2021 року №145 ІЗЮМСЬКА РАДІОКОМПАНІЯ "РАДЮ-ІЗЮМ" проінформувала позивача, що запит №2 стосується надання великого обсягу інформації. Також було повідомлено, що строк розгляду запиту продовжено до 20 робочих днів.

Вважаючи протиправною відстрочку задоволення запиту на інформацію ІЗЮМСЬКОЇ РАДІОКОМПАНІЇ "РАДІО-ІЗЮМ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31165468, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 64300, Харківська обл., місто Ізюм, площа Центральна, будинок 1) щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 04 вересня 2021 року №2 викладену у листі ІЗЮМСЬКОЇ РАДІОКОМПАНІЇ "РАДІО- ІЗЮМ" від 08.09.2021 року № 145, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Зазначена норма кореспондується із статтею 34 Конституції України, якою передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України Про доступ до публічної інформації .

Згідно з статтею 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України Про доступ до публічної інформації право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 цього Закону).

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень (пункт 1 частини першої статті 12 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

Згідно з частинами першою, другою статті 19 даного Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

В силу частини четвертої статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (пункт 6 частини першої статті 14 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

Згідно з частиною першою, четвертою статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що розпорядники інформації в межах встановленого Законом строку зобов`язані надавати та оприлюднювати публічну інформацію, зокрема, за запитами на інформацію, незалежно від того, чи стосується ця інформація запитувача інформації особисто.

Згідно з приписами ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В межах даної справи позивач оскаржує відстрочку задоволення запиту на інформацію ІЗЮМСЬКОЇ РАДІОКОМПАНІЇ "РАДІО-ІЗЮМ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31165468, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 64300, Харківська обл., місто Ізюм, площа Центральна, будинок 1) щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 04 вересня 2021 року №2 викладену у листі ІЗЮМСЬКОЇ РАДІОКОМПАНІЇ "РАДІО- ІЗЮМ" від 08.09.2021 року № 145.

Суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Зважаючи на ті обставини, що лист відповідача від 08.09.2021 року №145 не містить відмови у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 04.09.2021 року №2, відповідачем не було порушено права позивача на доступ до публічної інформації.

Окремо суд зазначає, що матеріали справи не містять остаточного рішення за запитом позивача на отримання публічної інформації №2 від 04.09.2021 року та воно не є предметом дослідження судом в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ізюмської радіокомпанії "Радіо-Ізюм" про визнання відстрочку щодо надання інформації протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар`єнко Л.М.