Постанова

від 10.01.2022 по справі 400/2928/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 р.м. ОдесаСправа № 400/2928/21

Місце ухвалення судового рішення суду 1 інстанції:

м. Миколаїв;

Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:

18.06.2021 року;

Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСТИЖ-ТЕХОЙЛ" про підтвердження обґрунтованості застосування повного адміністративного арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСТИЖ-ТЕХОЙЛ", застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 23.03.2021 року.

Підставою адміністративного арешту майна платника податків став неправомірний, на розсуд контролюючого органу, недопуск до проведення перевірки.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року провадження у справі закрито відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки між сторонами існує спір про право, що унеможливлює розгляд вимог органу податкового контролю в обраному ним порядку.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам адміністративного процесуального законодавства, що регулюють спірне питання, і помилково не враховано, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, а в іншому випадку - використати своє право на звернення до суду в порядку загального позовного провадження.

Посилаючись на те, що на час звернення із цим позовом платником податків оскаржено в суді наказ про проведення перевірки, неможливість реалізації якого стала підставою для застосування повного адміністративного арешту майна, апелянт вказує, що звернення із позовом в порядку загального позовного провадження відбулось обґрунтовано та у повній відповідності положенням ст.ст. 2, 5 КАС України.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСТИЖ-ТЕХОЙЛ" не надходив.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, а саме: на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (п. 94.1).

КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина перша статті 12).

Відтак, податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки і прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Крім того, КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави). Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.

Відповідно до приписів статті 283 КАС України податковим органом заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (частина друга). Такою обставиною в цьому випадку є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів (частина третя).

Відповідно до частини четвертої цієї статті суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку (частина п`ята).

Тобто, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві). Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до частини п`ятої цієї статті дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом. Тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому випадку спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.

Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна та, в разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні. Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 3 КАС України). Відтак, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов`язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною другою статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин.

Наведена правова позиція викладена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року по справі №280/2993/19 та відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при вирішенні цієї справи.

Виходячи з обставин, що виникли у цій справі, апеляційний суд враховує, що звернення органу податкового контролю про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна платника податків відбулось за позовною заявою, поданою в порядку загального позовного провадження.

Обраний спосіб звернення до суду позивач обґрунтував у своєму позові, зазначивши про оскарження платником в судовому порядку відповідного наказу органу податкового контролю про проведення перевірки.

Перебування на розгляді в суді відповідної адміністративної справи перевірено судом першої інстанції і під час вирішення питання щодо подальшого розгляду позовної заяви ГУ ДПС у Миколаївській області.

На переконання апеляційного суду, з урахуванням встановлених обставин, а також неможливості розгляду відповідної заяви органу податкового контролю в порядку ст. 283 КАС України за наявності обставин, передбачених п. 2 ч. 4 цієї статті, позивач обґрунтовано скористався своїм правом та звернувся до суду саме із адміністративним позовом в порядку загального позовного провадження, що відповідає положенням як ч. 5 ст. 283 КАС України так і приписам ст.ст. 5, 19 КАС України.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для застосування наслідків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, не відповідають дійсним обставинам справи та є неправильними.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року - скасувати.

Справу направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

О.І. Шляхтицький