Постанова

від 30.12.2021 по справі 320/10702/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10702/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське" про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ГУ ДПС у Київській області з позовом, у якому просить:

- визнати недійсним договір дарування від 07.07.2021 № 459, укладений між ТОВ "Узинський цукровий комбінат" та ТОВ "Обухівське";

- застосувати наслідки, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України, та стягнути в дохід держави об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 311630832222), який розташований за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н., м. Кагарлик, вул. Фрунзе (Став`янка), 92.

Разом із позовною заявою Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подано заяву, в якій контролюючий орган просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Обухівське" (код ЄДРПОУ 43008254) відчужувати об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н., м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 92, (реєстраційний номер: 311630832222).

Заяву обґрунтовано тим, що предметом цього спору є договір дарування від 07.07.2021 № 459 укладений між Товариством з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обухівське", який на думку контролюючого органу має бути визнаний судом недійсним, та як наслідок зазначає про необхідність стягнення в дохід держави об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер: 311630832222), який розташований за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н., м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 92.

Позивач зазначив, що незабезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Обухівське" відчужувати об`єкт нерухомого майна, набутий за договором дарування від 07.07.2021 № 459, може істотно ускладнити виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, оскільки відразу після винесення постанови Верховним Судом від 05.07.2021 року по справі № 320/3824/20 Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" здійснено безоплатне відчуження нерухомого майна шляхом укладення спірного договору дарування з Товариством з обмеженою відповідальністю "Обухівське", на думку контролюючого органу з виключною метою в подальшому не погашати грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 31.03.2020 за №№ 0003873201, 0003863201, 0003853201, 0003843201, 0003833201 на загальну суму 172 562 939, 45 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року в задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Київській області про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

На адресу суду апеляційної інстанції від Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає. що суми податковими повідомленнями-рішеннями від 31.03.2020 за №№ 0003873201, 0003863201, 0003853201, 0003843201, 0003833201 є неузгодженими, а отже твердження контролюючого органу про наявність боргу є безпідставними, а ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини 1, 2 та 4 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З огляду на частини 1, 2 та 4 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частинами першою, четвертою, п`ятою та шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Як було встановлено судом першої інстанції, що предметом цього спору є договір дарування від 07.07.2021 № 459 укладений між Товариством з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обухівське", який на думку контролюючого органу має бути визнаний судом недійсним.

Проте, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення, судом не може надаватися оцінка правомірності/дійсності спірного договору, оскільки встановлення очевидності ознак його недійсності без розгляду справи по суті, є неприпустимим. В свою чергу, саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Разом з тим, у разі забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Обухівське" (код ЄДРПОУ 43008254) відчужувати об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н., м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 92, (реєстраційний номер: 311630832222), суд фактично наддасть правову оцінку правомірності укладення вказаного договору дарування до розгляду справи по суті, що в свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Також колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку предметом позову є вимоги позивача в заяві про забезпечення позову, що підлягає дослідження та аналізу документів під час розгляду справи по суті.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову.

Положеннями статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

Я.М. Василенко