Ухвала

від 10.01.2022 по справі 905/2399/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

10.01.2022 Справа № 905/2399/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши

заяву фізичної особи-підприємця Павлюченко Володимира Георгійовича, м.Маріуполь, Донецька область

про забезпечення позову у справі

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця Павлюченко Володимира Георгійовича, м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий центр", м.Маріуполь, Донецька область

про усунення перешкод у здійсненні права користування приміщенням магазину та спільним майном багатоквартирного будинку шляхом зобов`язання припинити будівництво та демонтувати надбудову над підвалом

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець Павлюченко Володимир Георгійович, м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий центр", м.Маріуполь, Донецька область про усунення перешкод у здійсненні права користування приміщенням магазину та спільним майном багатоквартирного будинку шляхом зобов`язання припинити будівництво та демонтувати надбудову над підвалом.

Ухвалою від 20.12.2021 позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

05.01.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Одночасно з позовною заявою позивачем до суду подано заяву б/н від 11.12.2021 про забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт.

В обгрунтування поданої заяви позивач зазнача про те, що станом на час звернення до суду з позовною заявою та подання заяви про забезпечення позову ТОВ "Інвестиційно-промисловий центр" вже здійснило будівельні роботи з організацією додаткового входу у належну йому частину підвалу у багатоквартирному будинку по пр.Миру, 63/1 у Центральному районі м.Маріуполя та розпочало будівельні роботи з реконструкції з надбудовою першого поверху над існуючим підвалом під об`єкт торгівлі.

У зв`язку із цим позивач у прохальній частнині заяви просить суд до розгляду справи по суті забезпечити позов та заборонити ТОВ "Інвестиційно-промисловий центр" проведення будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) з надбудовою першого поверху над існуючим підвалом під об`єкт торгівлі по пр.Миру, 63/1 у Центральному районі м.Маріуполя.

Прийняття такого заходу забезпечення позову, на думку позивача, необхідно тому, що будівельні роботи ведуться без згоди співвласників багатоквартирного будинку та з істотним порушенням будівельних норм та правил, зокрема, без дотримання протипожежних та побутових відстаней від об`єкта будівництва до існуючого багатоквартирного будинку та до охоронної зони газопроводу. На переконання позивача, запропоновані ним заходи забезпеченя позову є співмірними із заявленими позовним вимогам та в разі невжиття яких є ризики того, що в подальшому відповідачем можуть вчинятися дії щодо зміни конфігурацій на спірному об`єкті і стіна надбудови замурує вікно магазину, що належить позивачу.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне:

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд звертає увагу на те, що запропонований захід до забезпечення позову, в повній мірі кореспондується з позовною вимогою зобов`язати ТОВ "Інвестиційно-промисловий центр" припинити реконструкцію з надбудовою першого поверху над існуючим підвалом багатоквартирного житлового будинку №63/1 по пр.Миру в м.Маріуполі, відмінність полягає лише у строку, тобто заходи до забезпечення позову направлені на тимчасову заборону проведення будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення, а позовна вимога направлена на повне припинення реконструкції нежитлового приміщення.

Оскільки така позовна заява містить вимогу немайнового характеру, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку, на переконання суду, при вирішення питання необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт, не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний висновок щодо застосування норми права (статтей 136-137 ГПК України) до спірних правовідносин викладений у Постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, який враховується господарським судом при винесенні відповідної ухвали.

В той же час позивачем жодним чином не доведено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки наслідком таких заходів є ніщо інше як неможливість проведення будівельних робіт, що також заявлено в якості заходу забезпечення позову.

В свою чергу заявлений захід забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Інвестиційно-промисловий центр" проведення будівельних робіт фактично кореспондується з вимогою демонтувати усі конструктивні елементи надбудови, яка підлягає примусовому виконанню, а отже в даному випадку за висновком суду необхідним є надання оцінки заяві позивача в контексті доведеності факту неможливості або утруднення виконання рішення суду внаслідок невжиття такого заходу забезпечення.

В силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, суть яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписів статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оцінюючи необхідність забезпечення позову в даному випадку, суд враховує відсутність належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтувань того, що невжиття заходів щодо заборони будівництва призведе до ускладнення чи взагалі зробить неможливим виконання судового рішення в частині демонтажу конструктивних елементів об`єкту будівництва.

Як вбачається з позовної заяви, будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення розпочаті. При цьому жодних доказів у підтвердження того, що продовження таких будівельних робіт на об`єкті будівництва призведе до неможливості виконання робіт по демонтажу усіх конструктивних елементів надбудови станом на момент винесення рішення, у разі задоволення позовних вимог, позивачем не надано.

Суд також враховує, що вимоги позивача направлені на демонтаж конструкційних елементів надбудови за рахунок ТОВ "Інвестиційно-промисловий центр", що в будь-якому випадку, незалежно від етапу реконструкції, не призведе до збільшення витрат позивача чи будь-якої іншої особи, пов`язаних із виконанням рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Водночас, в іншому випадку, заборона проведення будівельних робіт ТОВ "Інвестиційно-промисловий центр", у разі відмови у задоволенні позовних вимог, може призвести до завдання збитків, що не відповідає критерію збалансованості інтересів сторін.

За таких обставин, суд вважає, що забезпечення позову може призвести до недотримання балансу інтересів обох сторін за відсутності можливості відшкодування збитків, завданих вжитими заходами забезпечення позову, у разі їх наявності, за рахунок позивача.

Враховуючи викладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи - підпиємця Павлюченко Володимира Георгійовича, м.Маріуполь, Донецька область б/н від 11.12.2021 про забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт.

Ухвала набрала законної сили 10.01.2022 та може бути оскаржена в апеляційному поряду до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України.

Суддя М.О. Лейба