Рішення

від 10.01.2022 по справі 922/4449/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4449/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК Водоканал" про стягнення 132563,48 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК Водоканал" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 132563,48 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, наданими сторонами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Прокурору та позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено на юридичні адреси прокурора, позивача та відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Прокурором ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 17.11.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 18.11.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 18.11.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 09.12.2021 року представник відповідача надав клопотання (вх. № 29110) про надання часу для врегулювання спору мирним шляхом.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 30.12.2021 року прокурор надав заперечення проти укладення мирової угоди (вх. № 30769).

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався відзив на позов не надав.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані прокурором докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на об`єкти нерухомого майна від 02.11.2021 № 282483012 встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "РБК ВОДОКАНАЛ" (код ЄДРПОУ: 38160712) (далі по тексту - ТОВ "РБК ВОДОКАНАЛ") зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, а саме: літ. "0-1" загальною площею 521,9 кв.м, по пр-ту. Льва Ландау, 32 (колишня назва пр.-т. Пятдесятиріччя, 32) у м. Харків на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.2012 № 886.

Вищевказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення); цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) загальною площею 0,1077 га (кадастровий номер 6310136900:06:002:0011) за адресою: пр-т. Льва Ландау, 32, м Харків.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.08.2021 № 269261075 встановлено, що до реєстру речових прав 24.12.2019 внесено запис про комунальну форму власності на вищевказану земельну ділянку за територіальною громадою міста в особі Харківської міської ради Харківської області.

Як вказує прокурор, обстеженням на місцевості встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 24.06.2020 № 2149/20 ТОВ "РБК ВОДОКАНАЛ" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1077 га (кадастровий номер 6310136900:06:002:0011) за адресою: пр-т. Льва Ландау, 32, м Харків для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. " 0-1" строком до 01.07.2025.

У подальшому, між Харківською міською радою та TOB "РБК ВОДОКАНАЛ" укладено договір оренди землі від 21.04.2021.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.08.2021 № 269261075 право оренди спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6310136900:06:002:0011) загальною площею 0,1077 га по пр-ту. Льва Ландау, 32 у м. Харкові зареєстроване з 26.04.2021 за ТОВ "РБК ВОДОКАНАЛ" на підставі договору оренди землі від 21.04.2021 (номер запису про інше речове право: 41745258).

Згідно цієї ж інформації первинна реєстрація права власності на вищевказану земельну ділянку здійснена 24.12.2019 (номер запису про інше речове право: 34902156) за Харківською міською радою на підставі ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на об`єкти нерухомого майна від 02.11.2021 № 282483012 право власності на нежитлову будівлю літ. " 0-1" загальною площею 521,9 кв.м, по пр-ту. Льва Ландау, 32 (колишня назва пр-т. Пятдесятиріччя, 32) у м. Харків з 04.05.2012 зареєстроване за ТОВ "РБК ВОДОКАНАЛ" на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.2012 № 886.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.12.2019 № НВ-0004208282019 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:06:002:0011 складає 0,1077 га, дата державної реєстрації -01.11.2006.

З урахуванням вищевикладеного, прокурором встановлено, що ТОВ "РБК ВОДОКАНАЛ" з 24.12.2019 по 26.04,2021 використовувало спірну земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

У подальшому, Харківською міською радою Харківської області на виконання листа Слобідської окружної прокуратури міста Харкова № 54 - 132-2722вих-21 від 06.08.2021 з урахуванням ставки річної орендної плати, коефіцієнту складних інженерно - геологічних умов, коефіцієнту розміру земельної ділянки здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати (лист Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради від 13.09.2021 № 19083/0/226-21).

В свою чергу, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати ТОВ "РБК ВОДОКАНАЛ" Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради здійснено з урахуванням листа ГУ ДПС у Харківській області № 5742/5/20-40-04-02-12 від 19.03.2021, Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки № 312/176-21 від 25.02.2021, які надані в додаток до листа окружної прокуратури № 54 - 132-2722вих-21 від 06.08.2021.

Так, відповідно до розрахунків Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті ТОВ "РБК ВОДОКАНАЛ" становив 9 468,82 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 2 840 645,00 грн., ставки річної орендної плати - 4,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1.

Так, відповідно до розрахунків Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті ТОВ "РБК ВОДОКАНАЛ" становив 9 468,82 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 2 840 645,00 грн., ставки річної орендної плати - 4,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1.

Розрахунки Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради проводились з урахуванням інформацій Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2021 № 5742/5/20-40-04-02-12, відповідно до якої ТОВ "РБК ВОДОКАНАЛ" у Слобідському районі ГУ ДПС у Харківській області у 2018 - 2020 не значився платником плати за землю, сплата плати за землю за період з 2018 по 01.03.2021 відсутня та з урахуванням Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.02.2021 № 312/176-21.

Так, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (за 11 місяців) розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів склав 104 157,02 грн.

За період з 01.01.2021 по 31.03.2021 (за 3 місяці) розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів склав 28 406,46 грн.

Таким чином, як вказує прокурор, загальний розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 (за 14 місяців), які підлягають стягненню з ТОВ "РБК ВОДОКАНАЛ" склав 132 563,48 грн.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

В даному випадку в матеріалах справи наявні докази звернення прокурора до Харківської міської ради з повідомленням в порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" з вимогою щодо звернення до суду з позовом щодо стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою відповідачем без належно оформленого договору оренди.

В той час, як Харківською міською радою було надано відповідь на вищезазначене повідомлення та зазначено про відсутність достатніх коштів для сплати судового збору за подання позовних заяв майнового характеру, у зв`язку з чим ХМР не вживались заходи правового регулювання щодо звернення до суду.

З огляду на викладене, звернення прокурора з позовом до суду, спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва в суді відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ Про оренду землі).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1ст.190 ЦК України).

Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинному законодавству України зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Відсутність у період з 24.12.2019 року по 26.04.2021 року укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "РБК Водоканал" договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов`язання.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст.ст.22,1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216,224,225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Суд окремо зауважує на неможливості застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст.224, 225 ГК України та ін. Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці норми поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст.144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

По-перше, судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно (кошти), котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою площею 0,1077 га по проспект Льва Ландау, 32 у м. Харкові.

Земельна ділянка, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що належать на праві приватної власності відповідачеві, є сформованою, має кадастровий номер 6310136900:06:002:0011 та чітко визначені межі і площу 0,1077 га. Відповідні дані містяться в Державному земельному кадастрі. Тобто зазначена земельна ділянка є окремим об`єктом цивільних прав.

Відсутність укладеного та зареєстрованого в період з 01.01.2020 по 31.03.2021 договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно розрахунку позивача її розмір за спірний період склав 132563,48 грн.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію виправдане очікування, що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Розмір доходу відповідача, розрахований, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю в період з 01.01.2020 по 31.03.2021 в розмірі 132563,48 грн.

Суд зазначає, що при здійсненні розрахунку позивач вірно керувався Порядком впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 1269/13 від 25.09.2013; рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка вводиться в дію з 01.01.2020 та відповідно до якого базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова встановлена у сумі 639,78 грн., яка щорічно підлягає індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 Про проведення індексації грошової оцінки земель Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Харківської області.

Відповідно до п. 2.6. Положення Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення) встановлено, що орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням відповідних відсотків від розрахункового розміру орендної плати.

Пунктом 2.6. Положення встановлено, що орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням відповідних відсотків від розрахункового розміру орендної плати.

Так, відповідно до розрахунків з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем становив 9468,82 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 2840645,00 грн., ставки річної орендної плати - 4%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1.

Крім того, відповідно до розрахунків за період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті відповідачем становив 9468,82 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 2840645,00 грн., ставки річної орендної плати - 4%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1.

Також, прокурором вірно враховані положення п. 52-4 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в якому зазначено, що з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. Так, Верховна Рада України прийняла Закон України від 02.04.2020 №540 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким змінено норму пункту 52-4 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо плати за землю. Згідно з новоприйнятою Законом № 540 нормою, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки) не нараховується та не сплачується за період з 1 березня 2020 року по 31 березня 2020 року.

Щодо посилань відповідача на можливість врегулювання спору мирним шляхом, суд зазначає наступне.

В даному випадку, відповідачем не було надано до суду доказів врегулювання спору мирним шляхом з прокуратурою та Харківської міської радою.

Крім того суд приймає до уваги, що прокурор заперечує проти укладення мирової угоди з відповідачем з відстрочкою оплати, оскільки ухилення відповідача від сплати може зачіпати економічні інтереси позивача.

Також суд зауважує, що відповідачем не було подано відзиву на позов з обґрунтованими запереченнями проти позовних вимог чи доказів здійснення оплат.

Одним із принципів господарського процесу є принцип змагальності, відповідно до якого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вказане положення кореспондується з правилами встановленими статтею 74 ГПК України, відповідно до частини 1, якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 132563,48 грн. за використання земельної ділянки у м. Харкові площею 0,1077 га по проспекту Льва Ландау,32 у м. Харкові, з кадастровим номером 6310136900:06:002:0011 у період з 01.01.2020 по 31.03.2021 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК Водоканал" (61162, м. Харків, пр-т Льва Ландау, 32, код ЄДРПОУ 38160712) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, отримувач УК у м. Харкові, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN) UA958999980314080611000020002) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 132563,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК Водоканал" (61162, м. Харків, пр-т Льва Ландау, 32, код ЄДРПОУ 38160712) на користь Харківської обласної прокуратури (610014, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2270,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "10" січня 2022 р.

Суддя Н.С. Добреля