Ухвала

від 10.01.2022 по справі 364/22/22

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/22/22

Провадження № 2-з/364/5/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2022 року, суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Рашкової Валентини Володимирівни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до Володарського районного суду Київської області із вказаною заявою, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 3221685200:02:002:0008, що розташована в межах Ожегівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

В обґрунтування заяви представник заявника зазначила, що у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка кадастровий номер 3221685200:02:002:0008, що розташована в межах Ожегівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, яка була передана ОСОБА_2 в оренду. У зв`язку з порушенням відповідачем ОСОБА_2 умов договору щодо своєчасної плати за оренду земельної ділянки за 2016-2020 роки виникла необхідність звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди. Адвокатом Рашковою В.В. зазначено в заяві, що предметом спору є розірвання договору оренди, що призведе до припинення орендних відносин, тому накладення арешту та зазначених в заяві заборон на земельну ділянку, що належить позивачу на праві власності унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а саме, якщо під час розгляду справи відбудеться реєстрація оренди або інших речових прав іншими суб`єктами, а також, якщо відповідач використовуватиме земельну ділянку (оброблятиме її).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частина 3 статті 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Частина 1 статті 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Враховуючи вищезазначене, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, тому помилковим буде накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.

Окрім того, предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору оренди землі та в разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню, тож незабезпечення позову в обраний спосіб не ускладнить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах обґрунтувань, викладених заявником у заяві, суд робить висновок про відсутність підстав для застосування зазначених заходів забезпечення позову, про який просить заявник, тому суд приходить до висновку, що заява представника заявника про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Рашкової Валентини Володимирівни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О. В. Ткаченко