Ухвала

від 10.01.2022 по справі 365/558/21

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/558/21

Номер провадження: 2/365/40/22

У Х В А Л А

іменем України

10 січня 2022 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання ХРУЩ Л.М.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ЗДО Журавка комбінованого типу Згурівської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі, вмежах якої подано заяву про відвід судді ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Згурівського районного суду Київської області Хижного Р.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ЗДО Журавка комбінованого типу Згурівської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі.

04.01.2022 року позивачкою ОСОБА_4 через канцелярію суду подано заяву про відвід судді Хижному Р.В. Заяву позивачка обгрунтовувала наявність сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді з огляду на те, що ЗДО Журавка знаходиться в прямому підпорядкуванні голови Згурівської селищної ради Цвика В.В. 24.11.2021 року суддя Хижний Р.В. задовольнив заявлений йому відвід у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди з мотивів наявності сумнівів у ОСОБА_6 щодо неупередженості судді. Позивачка вважає, що саме через наявність зацікавленості Згурівського селищного голови суддя задовольнив заявлений йому відвід. Вказана ухвала має бути застосована до вказаних правовідносин за аналогією. Крім того, з публікацій та фотоматеріалів в соціальній мережі Фейсбук позивачка дізналась наявність позапроцесуальних відносин між Згурівським селищним головою та суддею.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_7 заяву про відвід підтримали та вважають, що стороною дотримано процесуальних строків для подачі заяви про відвід, оскільки про наявність підстав для відводу судді позивачка дізналась лише 04.01.2022 року при ознайомленні із публікаціями в соціальній мережі Фейсбук , які стосувались, зокрема проведеної наради між Згурівським селищним головою та головою суду Хижним Р.В. щодо налагодження комунікації та співробітництва, а також публікацій ОСОБА_6 щодо розгляду цивільної справи за її участю.

Суд вважає, що позивачкою заяву про відвід подано з дотриманням процесуальних строків, оскільки підстави для відводу стали відомі позивачці лише 04.01.2022 року та заява про відвід подана до суду не пізніше двох днів із дня, коли позивача дізналась про такі підстави (ч. 4 ст. 39 ЦПК України).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_8 проти задоволення заяви про відвід заперечувала, оскільки вважає заявлений відвід невмотивованим.

Дослідивши заяву про відвід судді, суд вважає, що відвід не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положення ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України.

Відповідно до п. 3, 5 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно положення ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами та провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Така підстава для відводу, як наявність сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді, є оціночною і має бути підтверджена доказами сторони, яка заявляє відвід, в даному випадку наданими позивачкою.

Позивачкою доказів існування обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, не надано. Доводи позивачки є лише припущеннями та перекручуванням фактів. Так, відвід у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, стосується не аналогічних обставини. Зокрема, позов був заявлений фізичною особою ОСОБА_5 . Відвід ґрунтувався на тому, що ОСОБА_6 була надана недостовірна інформація, яка дискредитувала головуючого у справі, та могла поставити під сумнів відсутність упередженості судді незалежно від того, яке рішення буде прийнято у справі. На вказаних обставинах наголошувала і сторона позивача ОСОБА_5 . Тому, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, заявлений відвід був задоволений. В даному випадку позов заявлений ОСОБА_4 до ЗДО Журавка , директором якої є ОСОБА_8 . Щодо посилання позивачки на публікації та фото в соціальній мережі Фейсбук , то в даному випадку фотоматеріал та допис стосувався проведення відкритого заходу щодо налагодження комунікації та співробітництва між територіальною громадою в особі селищного голови та Згурівським районним судом Київської області. Вказаний захід був проведений ОСОБА_9 , як головою суду, на виконання його адміністративних повноважень, за участю колективу Згурівського районного суду Київської області та жодним чином не стосувався здійснення ним судочинства, як суддею. Про це було розміщено інформацію на офіційних сторінках Згурівського районного суду Київської області та Згурівської територіальної громади.

Відтак, суд приходить до висновку, що обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про відвід є не обґрунтованою, а тому такою, в задоволенні якої слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про відвід судді Згурівського районного суду Київської області Хижному Р.В. у цивільній справі № 365/558/21 за позовом ОСОБА_4 до ЗДО Журавка комбінованого типу Згурівської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ