Рішення

від 17.12.2021 по справі 676/4392/20

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/676/395/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У К Р А Ї Н И .

14 грудня 2021 року. м. Кам"янець- Подільський

Кам`янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області.

в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.

за участю секретаря судового засідання- Стецюк-Стебницької Н.С.

справа № 676/4392/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Радгосп "Колодіївський" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Радгосп "Колодіївський" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року позовну заяву в частині стягнення заборгованості по заробітній платі з ДП "Радгосп "Колодіївський" залишено без розгляду .

Ухвалою суду від 08.10.2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду .

Позивач , уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з Державного підприємства "Радгосп "Колодіївський" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 33173,00 грн. за період з 26.06.2004 року по 21.12.2017 року.

В обґрунтування позову вказує, що він працював з 01.03.1996 року в Державному підприємстві "Радгосп "Колодіївський", згідно наказу № 3 від 18.03.1996 року, а наказом № 17 від 25.06.2004 року його було звільнено з роботи з посади сторожа, у зв`язку із скороченням штату , на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. При звільненні з роботи відповідач своєчасно заробітну плату не виплатив . Лише в грудні 2017 року йому було виплачено заборгованість по заробітній платі в розмірі 4716,44 грн. , відповідно до видаткового касового ордера . Відповідно до закону відповідач повинен виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки, починаючи з дня звільнення по день фактичного розрахунку. Враховуючи, що середньоденний заробіток на час його звільнення -25.06.2004 року становив - 9,80 грн., розмір середнього заробітку за весь час затримки з 26.06.2004 року по 21.12.2017 року , становить 33173,00 грн. , який просить стягнути з відповідача на його користь.

Відповідач ДП "Радгосп "Колодіївський", директор П.В. Антонюк, звернувся до суду із відзивом, в якому вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні безпідставними та такими , що не відповідають дійсності , тому просить у задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи це тим, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2005 року було порушено провадження у справі № 4/257-Б про банкрутство підприємства , справа про банкрутство розглядалась до 04.06.2014 року, після чого провадження у справі було припинено. В матеріалах справи № 4/257-Б є наявний реєстр вимог кредиторів ДП "Радгосп "Колодіївський", складений розпорядником майна Побережним В.Т., в якому відображено вимоги трудового колективу по заробітній платі в розмірі 194201,42 грн. , затверджений ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.06.2007 року. Згідно відомостей арбітражного керуючого по справі № 4/257-Б до матеріалів справи подано список працівників, щодо яких наявна заборгованість по заробітній платі , де також зазначено , що заборгованість перед ОСОБА_1 становить 4716,44 грн. Після припинення процедури банкрутства ДП "Радгосп "Колодіївський" по справі № 4/257-Б, як підприємство , що не здійснює господарську діяльність та не отримує прибуток. 21.12.2017 року ДП "Радгосп "Колодіївський" здійснило погашення заборгованості по заробітній платі працівників , яка виникла до 2004 року, а саме погашено заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 в розмірі 4716,44 грн. , що підтверджується видатковим касовим ордером від 21.12.2017 року. Крім того, просить застосувати строки позовної давності щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку через пропуск тримісячного строку звернення позивача до суду.

Представник позивача, адвокат Сергійчук Ю.В. , направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, уточнений позов свого довірителя підтримує в повному обсязі і просить його задовольнити.

Відповідач ДП "Радгосп "Колодіївський", директор П.В. Антонюк, направив до суду заяву, в якій просить у позові відмовити і справу розглядати у його відсутності .

Суд розглядає справу у відсутності учасників справи на підставі наданих суду письмових доказів. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.06.1982 року, ОСОБА_1 прийнято на роботу в ДП "Радгосп "Колодіївський" 01.03.1996 року на підставі наказу №3 від 18.03.1996 року , а наказом № 17 від 25.06.2004 року було звільнено з роботи , у зв`язку з скороченням штату , на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до видаткового касового ордера від 21.12.2017 року ОСОБА_1 було виплачено заборгованість по заробітній платі в розмірі 4716,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч. 1ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначенів статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.Середньоденна заробітна плата позивача визначається на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 за два повні останні місяці роботи позивача.

Відповідно до ст. 27 ЗУ Про оплату праці за правилами, передбаченими розд. 2 абз. 3 постанови КМУ Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995р № 100, а також згідно п.32 Постанови Пленуму ВСУ за №9 від 06.11.1992 р. - обчислення середньої заробітної плати для виплати середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати проводиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, тобто, що передують дню звільнення.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два мiсяцi роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках , передбачених чинним законодавством , на число календарних днів за цей період.

Таким чином, позивач відпрацював у січні 2004 року повний місяць, з яких було 20 робочих днів , в лютому 2004 році - 8 днів, а тому середньоденний заробіток складає

(січень 217,83 грн. + лютий 56,56 грн.) : 28 робочих днів = 9,80 грн.). Кількість робочих днів за час затримки виплат позивачу за період фактичного звільнення з 26.06.2004 року по день фактичного розрахунку 21.12.2017 року складає 3385 днів.

Таким чином, заборгованість середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, а саме за період з 26.06.2004 року по 21.12.2017 року складає

( 9,8 * 3385 днів) 33173,00 грн.

Відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому, оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач. Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду в Постанові від 26.06.2019 року в справі № 761/9584/15-ц.

Тому суд, враховуючи те, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2005 року було порушено провадження у справі № 4/257-Б про банкрутство підприємства ДП "Радгосп "Колодіївський" і справа про банкрутство розглядалась до 04.06.2014 року, після чого провадження у справі було припинено та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, приходить до висновку про зменшення розміру відшкодування, а саме, у розмірі 13 173,00 грн. за період з 26.06.2004 року по 21.12.2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня в трудової книжки.

При цьому у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст.233 Кодексу законів про працю України).

Враховуючи вище зазначене, у суда відсутні підстави для застосування позовної давності, як самостійної підстави для відмови у позові.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню підлягають частково.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.47,94,116,117 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, ст.ст. 141,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Радгосп "Колодіївський" (32398, юридична адреса : с. Колодіївка Кам"янець- Подільського району Хмельницької області , код ЄДРПОУ : 22779099 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_2 , проживаючого за адресою : с.Колодіївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 13 173,00 грн. , за період з 26.06.2004 року по 21.12.2017 року.

Стягнути з Державного підприємства "Радгосп "Колодіївський" (32398, юридична адреса : с. Колодіївка Кам"янець- Подільського району Хмельницької області , код ЄДРПОУ : 22779099 ) на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Дата складення повного судового рішення 17.12.2021 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.