Вирок

від 11.01.2022 по справі 199/12/22

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/12/22

(1-кп/199/133/22)

ВИРОК

іменем України

2022 року січня місяця 11 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12021041630000344 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2021, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх і непрацездатних не маючого, зареєстрованого у квартирі АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у квартирі АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-09.03.2006 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнився 06.07.2007 року умовно достроково, невідбутий строк: 5 місяців 9 днів;

-17.03.2010 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК, ст. 69 України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнився: 06.12.2011 умовно-достроково, невідбутий строк: 10 місяців 2 дні;

-05.10.2012 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України, частково приєднано невідбутий строк покарання у виді позбавлення волі 1 місяць за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 17.03.2010 до відбуття покарання призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнився умовно-достроково, невідбутий строк: 8 місяців 16 днів;

-09.12.2016 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано 6 місяців за вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05.10.2012, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, звільнився 24.04.2020 по відбуттю строку покарання;

-09.07.2020 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 місяці, звільнився 15.01.2021 року по відбуттю строку покарання

у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1-й епізод:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальні правопорушення проти власності.

Так, 06.06.2021 року приблизно о 00:29 годин, ОСОБА_3 маючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, прийшов до торгівельного павільйону «Табачна Лавка», що належить ТОВ «ШВС ТАБАККО» та який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 70. Проникнувши у приміщенні торгівельного павільйону «Табачна Лавка», що належить ТОВ «ШВС ТАБАККО», шляхом пошкодження вхідних дверей, ОСОБА_3 , здійснив крадіжку товарів та грошових коштів, а саме: 10 пачок сигарет Davidoff Gold, загальною вартістю 561 гривня 20 копійок, 4 пачки сигарет Rothmans Demi Click, загальною вартістю 198 гривень 76 копійок, 2 пачки сигарет Rothmans Red 25, загальною вартістю 102 гривні 22 копійки, 2 пачки сигарет Parliament Night Blue, загальною вартістю 120 гривень 82 копійки, 10 пачок сигарет Philip Morris Red 25, загальною вартістю 516 гривень 70 копійок, 1 пачку сигарет Sobranie Goid, вартістю 59 гривень 44 копійки, та грошові кошти в сумі 2100 гривень.

Після цього, 06.06.2021року приблизноо 00:35годині діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Завдавши своїми умисними діями, ТОВ «ШВС ТАБАКО» матеріальний збиток, на загальну суму 3659 гривень 14 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.

2-й епізод:

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , 22.11.2021, близько о 18:00 години, проходив повз будинок АДРЕСА_3 , де побачив, що в кв. АДРЕСА_4 на балконі відкрито вікно та у вікнах не горить світло. В цей момент, у ОСОБА_3 , раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, а саме майна яке знаходиться у вищевказаній квартирі.

Далі, ОСОБА_3 , своєю правою рукою, відкрив металопластикове вікно та через нього проник до зальної кімнати квартири АДРЕСА_5 .

Отримавши доступ до вищевказаної квартири, ОСОБА_3 , здійснив крадіжку наступних речей: телевізор Saturnмодель TVLED24HD500U серійний номер 01201802889, діагональ 24, вартістю 2116 гривень 67 копійок, колонку саундбар чохол Mi Speake, Xiaomi Mi Bluetooth Speaker Gold 393 гривні, тример акумуляторний 4-в-1 вартістю 118 гривень 33 копійки, золоту каблучку, 585 проби, вагою 3,98 грам вартістю 4775 гривень, золоту каблучку, 585 проби, вагою 1,8 грам вартістю 2159 гривень 89 копійок, ювелірні вироби зі срібла, а саме: 2 каблучки та дві пари сережок (які для потерпілої матеріальної цінності не становлять), грошові кошти в сумі 150 євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України на 22.11.2021 року становить 29,9796 грн за 1 євро, тобто 4496 гривень 94 копійки, які визначив предметами свого злочинного посягання. Після цього, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Завдавши своїми умисними діями, потерпілому ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на загальну суму 14060 гривень 59 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 у суді. Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчинених ним кримінальних правопорушень. ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно 06.06.2021 приблизно о 00 годині 30 хвилин, перебував біля будинку № 70 по вулиці Калиновій в місті Дніпро, а саме торгівельного павільйону «Табачна Лавка», ногою вибив вхідні двері та викрав табачні вироби і гроші які там знаходились. Після чого з місця вчинення правопорушення пішов, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Далі, 22.11.2021 року близько 18.00 години проходив повз будинок АДРЕСА_3 , де побачив, що в кв. АДРЕСА_4 на балконі відкрито вікно і не горить світло, після чого своєю рукою відкрив вікно та через нього проник до квартири де викрав, телевізор, золоті вироби та грошові кошти. Після чого з місця вчинення правопорушення пішов.

Просив суд суворо не карати врахувати щиросердне каяття.

Крім вказаного, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Так, 06.06.2021 року до правоохоронних органів з заявою про вчинене кримінальне правопорушення звернувся громадянин ОСОБА_6 , який просив вжити заходи до невідомої особи, яка 06.06.2021 року близько 00.30 таємно шляхом пошкодження дверей у магазині за адресою АДРЕСА_6 викрала товар.

Відповідно постанови слідчого про визнання речовим доказом від 15.06.2021 року, в якості речового доказу визнано Акт-інвентаризації торгівельного павільйону «Табачна-Лавка» від 06.06.2021 і диск з відеозаписом з камери відеоспостереження, яка розташована в приміщенні торгівельного павільйону від 06.06.2021 року, які вирішено зберігати в матеріалах кримінального провадження.

За результатами Висновку експерта від 15.12.2021 за №4984, загальна ринкова вартість викраденого майна станом на 06.06.2021 складає 1559,14 ( тисяча п`ятсот п`ятдесят дев`ять ) гривень, (чотирнадцять) копійок .

Так, 01.12.2021 року до правоохоронних органів з заявою про вчинене кримінальне правопорушення звернулась громадянка ОСОБА_5 , яка просила вжити заходи до невідомої особи, яка у період часу з 22.11.2021 по 01.12.2021 таємно шляхом пошкодження пластикового вікна вчинила крадіжку грошових коштів та належного їй майна з квартири за адресою АДРЕСА_7 .

Відповідно постанови слідчого про визнання речовим доказом від 06.12.2021 року, в якості речового доказу визнано документи на викрадене майно та фотознімки викраденого майна, які вирішено зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Згідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.12.2021, свідок ОСОБА_7 впізнав на фото під №1, на якому зображений ОСОБА_3 , особу яка 26.11.2021 близько 19.20 здав до ломбарду «ОНІКС» одну срібну каблучку.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.12.2021, свідок ОСОБА_8 впізнав на фото під №4, на якому зображений ОСОБА_3 , особу яка 23.11.2021 близько 04.00 здав до ломбарду «ОНІКС» дві золоті каблучки.

Відповідно постанови слідчого про визнання речовим доказом від 10.12.2021 року, в якості речового доказу визнано 2 договори від 23.11.2021, 1 договір від 26.11.2021 про надання фінансового кредиту під заставу оформлених на ім`я ОСОБА_3 , та 2 диски з відеозаписами з камер спостереження ломбарду «Онікс», які вирішено зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Згідно до договорів від 23.11.2021 та 26.11.2021 про надання фінансового кредиту під заставу оформлених на ім`я ОСОБА_3 , останньому надані грошові кошти під заставу золотих та срібних виробів, а саме: кілець з сережками.

За результатами Висновку експерта від 28.12.2021 за №5182, загальна ринкова вартість викраденого майна станом на 22.11.2021 складає 9563,65 гривень.

У відповідності до протоколів перегляду відеозаписів від 31.12.2021 року за участі обвинуваченого ОСОБА_3 було переглянуто відеозаписи в момент крадіжки з торгівельного павільйону «Табачна Лавка» обставини якого мали місце 06.06.2021 року та переглянуто відеозаписи з камер спостереження ломбарду «ОНІКС» від 23.11.2021 та 26.11.2021 в момент закладу ювелірних виробів обвинуваченим ОСОБА_3 та надання йому фінансового кредиту під заставу.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 31.12.2021 року у присутності двох понятих за участі потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 було проведено слідчий експеримент під час якого останній відтворив обставини вчинення ним крадіжки з квартири розташованої за адресою АДРЕСА_7 .

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 31.12.2021 року у присутності двох понятих за участі обвинуваченого ОСОБА_3 було проведено слідчий експеримент під час якого останній відтворив обставини вчинення ним крадіжки з торгівельного павільйону «Табачна Лавка» розташованої за адресою АДРЕСА_6 .

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведеності вини у їх вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого ОСОБА_3 у суду немає, оскільки він суду пояснив, що він добре розумів протиправність своїх дій, як і добре розумів їх наслідки.

При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованихст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбаченіст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

3.Статті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність,що передбачаєвідповідальність закримінальне правопорушення,винним увчиненні якоговизнається обвинувачений.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його умисні дії правильно кваліфіковані: - за 1-м епізодом, за ч.3 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення;

- за 2-м епізодом, за ч.3 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Суд невідносить дообставини,що пом`якшуєпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 , щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки його каяття і сприяння розкриттю злочинів висловлене вже після викриття його злочинних дій, та продиктоване бажанням пом`якшити персональну відповідальність за скоєне, а в свою чергу щире каяття, передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Однак вказанеу суб`єктивномуставленні ОСОБА_3 до вчинених ним злочинів відсутнє, оскільки обвинувачений не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому суд не відносить рецидив злочинів до обставин, що обтяжують покарання, оскільки відповідно до ст. 34 КК України, рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

У свою чергу, відповідно до п. 2-1) ч.1 ст. 89 КК України, такими, що не мають судимості визнаються: особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання.

Так, дійсно ОСОБА_3 був засуджений 09.03.2006 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнився 06.07.2007 року умовно достроково, невідбутий строк: 5 місяців 9 днів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Тобто, 09.03.2006 ОСОБА_3 було засуджено за вчинення, серед іншого, і кримінального проступку за ч.1 ст. 309 КК України, покарання за яким він відбув 06.07.2007, тому в розумінні п. 2-1) ч.1 ст. 89 КК України, він є таким що не має судимості за ч.1 ст. 309 КК України, а отже відсутня, у даному кримінальному провадженні,відповідно до п.1 ч.1 ст. 67 КК України, обставина, що обтяжує покарання як рецидив злочинів.

5.Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідност. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, які скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав, але з метою пом`якшити свою персональну відповідальність, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, за місцем проживання характеризується негативно, постійно вживає алкогольні напої та наркотичні речовини, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак знаходився на обліку у лікаря нарколога з метою профілактики з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Вживання з шкідливими наслідками. Знятий з обліку з 09.09.2009 року по відсутності даних, раніше неодноразово судимий, у тому числі і за вчинення корисливих злочинів проти власності. Відбував покарання реально, та через досить нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі знов вчинив кримінальні правопорушення.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі, обвинуваченого, який просив суворо не карати, позицію потерпілих, які просили призначити покарання на розсуд суду, також суд враховує відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання виключно у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Встановлені судомобставини даногокримінального провадженнясвідчать пронаявність у ОСОБА_3 стійкої направленостіумислу навчинення злочиніву томучислі кримінальнихправопорушень противласності інебажання ставатина шляхвиправлення,бути кориснимдля суспільства,а томупризначення більшм`якого покарання,або жзастосування положеньст.ст.75,76КК України,не будевідповідати метіпокарання,буде суперечитивимогам ст.65КК Україниі несприяти вихованню ОСОБА_3 в дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством тощо.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 виключно в умовах ізоляції від суспільства із реальним відбування покарання.

6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 не обирався.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 , необхідно стягнути витрати пов`язані із проведенням судових експертиз.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 371-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов`язані із проведенням товарознавчих експертиз в сумі 480,00 гривень.

Речові докази: Акт-інвентаризації торгівельного павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », фотознімки викраденого майна за адресою м. Дніпро вул. с. Ковалевської 77/110, 3 договори про надання фінансового кредиту під заставу виданого ломбардом «ОНІКС» та 3 СД диски зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення,а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії вироку,до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний судміста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_9

11.01.2022