Постанова

від 22.12.2021 по справі 904/6579/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6579/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів : Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Зелецькому Р.Р.

Представники сторін:

від позивача: Хомік О.В., довіреність №б/н від 30.12.2020 р., представник;

від позивача: Маглиш А.С., довіреність №б/н від 30.12.2020 р., представник;

від відповідача: Скиба В.В., ордер №129/019 від 02.08.2021 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 (повний текст складено та підписано 18.10.2021 суддя Манько Г.В.) у справі №904/6579/21

за позовом Покровська міська рада Дніпроперовської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс"

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Покровська міська рада Дніпропетровської області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов`язання товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" надати до Покровської міської ради Дніпропетровської області на розгляд та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 507,0 м кв., яка використовується для обслуговування 7/16 адміністративної будівлі (їдальні) вул. Партизанська,1. Судові витрати просить стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі №904/6579/21 позов задоволено повністю. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" надати до Покровської міської ради Дніпропетровської області на розгляд та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 507,0 м кв., яка використовується для обслуговування 7/16 адміністративної будівлі (їдальні) вул. Партизанська,1. Стягнуто з товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" на користь Покровської міської ради Дніпропетровської області 2270 грн. судового збору.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач є власником нерухомого майна - 7/16 частини адміністративної будівлі А (їдальня), корисною площею 507 кв.м за адресою вул. Партизанська буд. 1.

28.07.2014р. відповідач звернувся до міського голови з заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою вул. Партизанська,1, орієнтованою площею 507 кв.м., цільове призначення земельної ділянки: для виробничо-енергозберігаючого обладнання.

Згідно рішення Орджонікідзевської міської ради від 19.08.2014р. №15 розглянуто клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Тармс Литвиненка Анатолія Вікторовича про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по вул. Партизанська, 1, яка використовується для обслуговування 7/16 адміністративної будівлі (їдальні) на підставі свідоцтва на право власності від 04.03.2013 р. № 949314. Надано дозвіл ТОВ НВФ Тармс на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 507,0 кв.м, яка використовується для обслуговування 7/16 адміністративної будівлі (їдальні) вул. Партизанська, 1. Також зобов`язано ТОВ НВФ Тармс надати на розгляд та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Орджонікідзевської міської ради та зобов`язано ТОВ НВФ Тармс здійснювати оплату за фактичне використання земельної ділянки по вул. Партизанська, 1.

В порушення умов пункту. 2.3 Угоди про плату за фактичне користування земельною ділянкою під об`єктами нерухомого майна від 29.12.2015р., укладенної між Орджонікідзевською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс", пункту 2 Рішення Покровської міської ради від 19.08.2014р. за № 15 відповідачем до теперішнього часу не вчинено дій щодо виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки та не надано на розгляд та затвердження до Покровської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що є підставою для подальшого укладення договору оренди землі .

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Тармс" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- з моменту виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловою будівлею.

Має місце правомірне набуття Відповідачем права власності на нерухомість, що в силу положень Земельного кодексу України породжує у нього, як у власника нерухомого майна, виникнення обов`язку з оформлення відповідного речового права на землю.

29.12.2015 вже мало місце укладення між Позивачем та Відповідачем угоди про плату за фактичне користування земельною ділянкою. Згідно з цією угодою Відповідач регулярно сплачує Позивачу плату за фактичне користування земельною ділянкою.

На даний час вказана угода никим не скасована та не визнана недійсною.

- Відповідачем збитки за фактичне користування земельною ділянкою не завдаються, Відповідач жодним чином не порушує майнові права Позивача.

- Подання кредитором позовної заяви, адресованої Господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як Відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні ЦК України .

- Позивач не використав процедуру, передбачену цивільним законодавством, а Господарський суд не застосував ст.. 530 ЦК України.

- Відповідач стверджує, що він дійсно до цього часу не виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по різним причинам (відсутність грошових коштів, загальна площа 507,0 m2 не поділена зі співвласником щодо використання наявний незакінчений спір).

- в момент звернення Позивача з позовом до суду зобов`язання Відповідача перед ним щодо надання на затвердження проекту землеустрою втратило чинність і предмет спору відсутній.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У відзиві на апеляційну скаргу Покровська міська рада Дніпроперовської області зазначає, що:

- перед тим, як надавати відповідному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування технічну документацію із землеустрою, зацікавленій особі необхідно звернутись до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, отримати дозвіл органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, укласти договір з ліцензованою юридичною особою на виготовлення технічної документації і тільки після цих дій можливо надати технічну документацію з землеустрою на розгляд органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

- для прийняття Орджонікідзевською міською радою (на теперішній час - Покровською міською радою) рішення про надання земельної ділянки в користування (оренду) та оформлення документів на земельну ділянку Відповідачу необхідно замовити та надати до міської ради технічну землевпорядну документацію, яка обґрунтовує площу земельної ділянки, її межі та цільове використання.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою суду від 15.11.2021 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі №904/6579/21 - відмовлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі №904/6579/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.12.2021 о 12:40 годин.

22.12.2021 у судовому засіданні, за участі предстаників сторін, оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 04.03.2013р. індексний номер 949314, об`єкт нерухомого майна частина адміністративної будівлі А (їдальня); адреса об`єкта Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Партизанська, 507 кв.м.; форма власності приватна; вид спільної власності - спільні часткова; розмір частки 7/16; власник товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Трамс", код ЄДРПОУ 36276371.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16017012121; об`єкт нерухомого майна - частина адміністративної будівлі А (їдальня), знаходиться за адресою Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Партизанська, буд. 1, що складається 7/16 частин адміністративної будівлі А (їдальні), корисною площею 507,0 кв.м. Право власності виникло на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер 949314 виданий 04.03.2013, виданий Реєстраційною службою Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Форма власності приватна; вид спільної власності - спільна часткова; розмір частки 7/16; власник товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Трамс", код ЄДРПОУ 36276371.

28.07.2014р. відповідач звернувся до міського голови з заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою вул. Партизанська,1, орієнтованою площею 507 кв.м., цільове призначення земельної ділянки: для виробничо-енергозберігаючого обладнання.

Згідно рішення Орджонікідзевської міської ради від 19.08.2014р. №15 розглянуто клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Тармс Литвиненка Анатолія Вікторовича про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по вул. Партизанська, 1, яка використовується для обслуговування 7/16 адміністративної будівлі (їдальні) на підставі свідоцтва на право власності від 04.03.2013 р. № 949314. Надано дозвіл ТОВ НВФ Тармс на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 507,0 кв.м, яка використовується для обслуговування 7/16 адміністративної будівлі (їдальні) вул. Партизанська, 1. Також зобов`язано ТОВ НВФ Тармс надати на розгляд та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Орджонікідзевської міської ради та зобов`язано ТОВ НВФ Тармс здійснювати оплату за фактичне використання земельної ділянки по вул. Партизанська, 1.

Рішенням Орджонікідзевської міської ради від 28.04.2016р. №23, на виконання Законів України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в редакції від 26.11.2015 № 55-VII, постанови Верховної Ради України від 17.03.2016 № 1037-VIII Про перейменування окремих населених пунктів , наказу Міністерства юстиції України 05.03.2012 № 368/5 Про затвердження Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки із внесеними до нього змінами, керуючись ст.ст. 17,18,26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , міська рада вирішила перейменувати Орджонікідзевську міську раду Дніпропетровської області у Покровську міську раду Дніпропетровської області.

29.12.2015р. між Орджонікідзевською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" підписано Угоду про плату за фактичне користування земельною ділянкою під об`єктами нерухомого майна.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру про зобов`язання відповідача надати до Покровської міської ради Дніпропетроської області на розгляд та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Позовні вимоги ґрунтуються на твердженнях позивача про ухилення відповідача від розробки проекту землеустрою, дозвіл на розробку якого йому надано рішенням Орджонікідзевської міської ради від 19.08.2014р. №15, що призводить до унеможливлення укладання договору оренди земельної ділянки між Відповідачем та Покровською міською радою Дніпропетровської області, а отже Відповідач використовує вказану земельну ділянку без достатніх на те правових підстав та без наявності правовстановлюючих документів, що порушує вимоги статтей 125, 126 Земельного кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ч. 1 ст. 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист прав і законних інтересів.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі Chahal v. the United Kingdom (заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року у справі № 922/2550/18.

За змістом статей 1 і 13 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6 і 627, Цивільний кодекс України визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексі України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства (постанова Верховного Суду України від 10.10.2012 у справі № 6-110цс12).

Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регулюється статтями 123, 124 ЗК України. Цей порядок полягає в такому:

Зацікавлена особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У клопотанні ззазначаються, зокрема, орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення і додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування надає дозвіл (або мотивовану відмову у його наданні).

Метою розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до частини другої цієї ж статті формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України Про землеустрій проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

За замовленням заінтересованої особи виконавець розробляє проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Він погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у користування, яким затверджує проєкт землеустрою щодо відведення ділянки.

Передача в оренду земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеного рішення шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди.

До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме - щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку. Етапи цих переговорів такі:

Звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки - держави або територіальної громади (в особі відповідного органу) з пропозицією про укладення в майбутньому договору оренди (предмет якого на цей час точно не визначений) та про проведення переговорів з цього приводу.

У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України Про землеустрій ).

Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати 29.09.2020 року у справі № 688/2908/16-ц.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що спір між сторонами виник в зв`язку ухиленням Відповідача від обов`язку укласти договір оренди земельної ділянки на якій знаходиться 7/16 частини належної відповідачу адміністративної будівлі шляхом ненадання на розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведеня земельної ділянки, який, в свою чергу, мав визначити майбутній предмет договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З позиції відповідача, яка викладена в його відзиві на позовну заяву вбачається:

… Відповідач стверджує, що він дійсно до цього часу не виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по різним причинам (відсутність грошових коштів, загальна площа 507,0 м2 не поділена зі співвласником щодо використання-наявний незакінчений спір)… (а.с. 45-46).

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем не надано належних і допустимих в розумінні статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження того факту, що на час розгляду справи місцевим господарським судом, відповідач виговив проект землеустрою, дозвіл на виготовлення якого було надано позивачем у відповідності до рішення Орджонікідзевської міської ради від 19.08.2014р. №15.

З урахуванням вищевикладеного, колегія судів визнає встановленим факт не виготовлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по вул. Партизанська, 1, яка використовується для обслуговування 7/16 адміністративної будівлі (їдальні) на підставі свідоцтва на право власності від 04.03.2013 р. № 949314.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" від 02.06.2015 N 497-УІІІ (далі - Закон N 497-УІІІ) були внесені зміни до ЗК України .

Пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону N 497-УІІІ встановлено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом (тобто до 27.06.2015) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 27.06.20 І7).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що рішення Орджонікідзевської міської ради від 19.08.2014р. №15 Про клопотання Товариства з обмеженною відповідальністю Науково-виробнича фірма Тармс щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду по вул. Партизанська, 1 на час розгляду справи в місцевому господарському суді втратило чинність.

Відповідні доводи апеляційної скарги приймаються до уваги, як такі, що відповідають фактичним обставинам справи.

Колегією суддів апеляційного господарського суду враховується, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії з зобов`язання відповідача надати на розгляд та затвердження неіснуючий проект землеустрою не є ефективним засобом відновлення порушеного права позивача, адже як зазначалося вище, проект землеустрою на час розгяду справи не розроблено, рішення, яке надавало дозвіл на його розробку втратило чинність, а сама розробка проекту землеустрою є передоговірною процедурою і лише визначає майбутній предмет договору оренди земельної ділянки, а тому не відновить порушеного права позивача.

Відповідно, доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, які зводяться до опису взаємовідносин сторін спору і погодження з висновком суду першої інстанції , відхиляються як такі, що не відповідають вищезазначеним висновкам.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі №904/6579/21 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" на нього, відповідно, підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 405,00 грн. (а.с. 92) покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі №904/6579/21 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі №904/6579/21 - скасувати.

Ухвалити нове рішення:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 48, ідентифікаційний код 34081234) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Тармс" (53304, Дніпропетровська обл., м. Покров, віл. Центральна, 24, код ЄДРПОУ 36276371) 3 405,00 грн. витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2 270,00 грн. покласти на Покровську міську раду Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 48, ідентифікаційний код 34081234).

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видачу наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.01.2022

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік