Рішення

від 10.01.2022 по справі 910/16710/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.01.2022Справа № 910/16710/21 За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Пульсар

про стягнення 71 702, 14 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Пульсар (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 71 702, 14 грн, з яких: 49 295, 64 грн пеня та 22 406, 50 грн штраф.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх обов`язків за договором поставки №53-122-01-20-09676 від 22.05.2020 щодо своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

01.11.2021 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/16710/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

06.12.2021 від позивача надійшла заява з підтвердженням, що станом на 30.11.2021 ціна позову не змінилась, також останній надав виписки банку про рух коштів між позивачем та відповідачем за 11.12.2020 та 19.02.2021.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 17 Ж.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 02.11.2021 був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 року N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Із залученого до матеріалів справи листа, в якому відповідачу направлялась копія ухвали, вбачається, що даний лист, направлений за офіційною адресою місцезнаходження відповідача згідно ЄДР, був повернутий суду поштою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо його належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.

Тому, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/16710/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

У зв`язку з перебуванням судді Карабань Я.А. у період з 20.12.2021 по 06.01.2022 у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, в перший робочий день після виходу з відпустки - 10.01.2022.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2020 між позивачем (надалі - замовник) та відповідачем (надалі - постачальник) укладено договір поставки №53-122-01-20-09676 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).

Згідно з п. 1.2. договору предметом поставки по даному договору є продукція: 03410000-7 дошка, брус, яка передбачена специфікацією № 1 до даного договору.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 2.3. договору ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 266 744, 00 грн, крім того ПДВ - 53 348, 80 грн. Загальна сума договору (вартість продукції) становить 320 092, 80 грн. Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана в специфікацією № 1 (додаток № 1) до даного договору.

Сторонами погоджено, що продукція поставляється протягом 45 календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України Про публічні закупівлі . Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно Інкотермс-2010 . Місце поставки - 34400, м. Вараш, ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК Енергоатом (п. 3.1. договору).

У пунктах 6.1. і 6.2. договору сторони погодили, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС . Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Згідно п. 3.4. договору датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.

Відповідно до п. 9.1. договору у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов`язань по договору.

Сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 2 роки (п. 9.2. договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2020, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 12.1. договору).

22.05.2020 сторонами підписано специфікацію №1 (додаток №1 до договору) на суму 320 092, 80 грн.

Договір на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено 22.05.2020.

На виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв продукцію на загальну суму 100 348, 80 грн, що підтверджується видатковими накладними № 11 від 29.09.2020 на суму 95 308, 80 грн, та № 26 від 24.12.2020 на суму 5 040, 00 грн, які підписані обома сторонами та скріплені печаткою без зауважень.

Як зазначає позивач, інша частина товару на суму 219 744, 00 грн, відповідачем поставлена не була.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором у своєчасної поставки товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 49 295, 64 грн пені за період з 07.07.2020 по 06.01.2021 та 22 406, 50 грн штрафу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення в його сторін прав та обов`язків: майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами в пункті 3.1. договору погоджено, що продукція поставляється протягом 45 календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України Про публічні закупівлі .

Договір на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено 22.05.2020, тому останнім днем поставки є 06.07.2020.

Матеріалами справи підтверджено, що за договором відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 100 348, 80 грн, а саме: 29.09.2020 за видатковою накладною № 11 від 29.09.2020 на суму 95 308, 80 грн та 24.12.2020 за видатковою накладною № 26 від 24.12.2020 на суму 5 040, 00 грн.

Суд зазначає, що вказані видаткові накладні підписані з боку відповідача без зауважень та заперечень.

Інша частина товару на суму 219 744, 00 грн (320 092, 80 грн - 100 348, 80 грн) відповідачем поставлена не була. Доказів поставки відповідачем товару на вказану суму матеріали справи не містять та відповідачем у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, таких доказів суду не надано.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України).

За змістом наведених норм можна зробити висновок про те, що особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, обмежується правила ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано (з урахуванням святкових, вихідних та неробочих днів), і по переддень фактичного виконання грошового зобов`язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем у сумі 49 295, 64 грн за період з 07.07.2020 по 06.01.2021 судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 49 295, 64 грн підлягають задоволенню.

Також перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 22 406, 50 грн, суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 49 295, 64 грн пені та 22 406, 50 грн штрафу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс Пульсар (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 17Ж, ідентифікаційний код 39193623) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція (34400, Рівненська область, місто Вараш, ідентифікаційний код 05425046) 49 295 (сорок дев`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн 64 коп пені та 22 406 (двадцять дві тисячі чотириста шість) грн 50 коп. штрафу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань