Рішення

від 11.01.2022 по справі 196/1128/21

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/1128/21

№ провадження 2/196/106/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Руснак А.І.,

секретаря судового засідання: Кузнецової Г.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Бойка Ю.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Царичанська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин, факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Царичанська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин, факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Царичанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 17 квітня 2018 року), який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, до складу якого входить:

- земельна ділянка площею 3,6500 га, кадастровий номер 1225684600:01:003:0170, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Рудківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлому спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №540759 від 22.06.2000.

Звернувшись до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, 17 листопада 2021 року постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадщину він після смерті батька не прийняв (заяву про прийняття спадщини не подав), на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем (не був зареєстрований), фактично спадщину не прийняв, тому термін для прийняття спадщини він пропустив, а також у зв`язку з тим, що в нього відсутні документи для встановлення факту родинних відносин з померлим.

Проте, починаючи з березня 2017 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я батька ОСОБА_4 , він був вимушений постійно проживати з ним та доглядати його.

Також, у його свідоцтві про народження в графі батько вказаний - ОСОБА_5 та його по батькові зазначено як ОСОБА_6 , а згідно свідоцтва про смерть помер - ОСОБА_4 , та згідно паспорта його по батькові - ОСОБА_7 .

Оскільки оформити свої спадкові права він не має можливості з підстав, викладених в постанові нотаріуса, а тому вимушений звернутися до суду.

На підставі викладеного, прохає встановити факт родинних відносин між ним та померлим ОСОБА_5 , як сина та батька; встановити факт його постійного проживання разом з батьком ОСОБА_5 по день смерті останнього включно; визнати за ним право власності на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та прохав їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Бойко Ю.О. у судовому засіданні позовні вимоги визнали та не заперечували проти їх задоволення.

Представник третьої особи - Царичанської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність державного нотаріуса

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні показали, що були сусідами померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . Добре знають його синів, які є сторонами в даній справі. Дійсно з березня 2017 року ОСОБА_1 почав постійно проживати з батьком в АДРЕСА_1 , оскільки останній потребував постійного догляду, вели спільне господарство.

Суд, заслухавши думку позивача та його представника, покази свідків, врахувавши визнання відповідачем позову, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

Згідно ст. 206 ч.1 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ст. 206 ч.4 ЦПК України).

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Царичанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 17 квітня 2018 року), який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, до складу якого входить:

- земельна ділянка площею 3,6500 га, кадастровий номер 1225684600:01:003:0170, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Рудківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка належала померлому спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №540759 від 22.06.2000 (а.с.17).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,6500 га, кадастровий номер земельної ділянки 1225684600:01:003:0170, її нормативна грошова оцінка складає 60 469,75 грн. (а.с.18).

Постановою державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори від 17.11.2021 року було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що спадщину він після смерті батька не прийняв (заяву про прийняття спадщини не подав), на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем (не був зареєстрований), фактично спадщину не прийняв, тому термін для прийняття спадщини він пропустив, а також у зв`язку з тим, що в нього відсутні документи для встановлення факту родинних відносин з померлим (а.с.8-9).

Отже, судом встановлено, що позивач не може оформити право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та невстановленням факту родинних відносин.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.95 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Тобто, суд вправі задовольняти обґрунтовані вимоги про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Встановлення в судовому порядку факту родинних відносин з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_5 позивачу необхідно для прийняття спадщини.

Так, відповідно до копії свідоцтва про народження позивача в графі батько вказано - ОСОБА_5 , а також по батькові позивача зазначено - ОСОБА_6 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.04.2018 помер - ОСОБА_4 .

Також, відповідно до копії паспорта позивача по батькові останнього зазначене - ОСОБА_7 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявні розбіжності в написанні імені померлого та по батькові позивача у свідоцтві про народження позивача, свідоцтві про смерть спадкодавця та в паспорті позивача виникли помилково внаслідок того, що частина документів в різні періоди часу в різних державах складені російською мовою, а інша - українською.

Отже, в судовому засіданні доведений факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 його батьком ОСОБА_5 .

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно Конституції України та Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні особи, що мешкають в Україні не зобов`язані постійно проживати в місці своєї реєстрації, отже обставина (факт) спільного проживання спадкодавця та спадкоємців підлягає доведенню належними способами та засобами.

Так, встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини також позивачеві необхідно для реалізації свого права на прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи своє право на спадкування майна після смерті батька ОСОБА_5 , позивач посилається на ту обставину, що він прийняв спадщину після смерті батька спільним проживанням з останнім на день його смерті, так як через погіршення стану здоров`я батька ОСОБА_5 з березня 2017 року та по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 він постійно проживав з останнім в АДРЕСА_1 , доглядав за батьком, з яким вели спільне господарство, мали спільний бюджет, крім того він здійснив всі необхідні дії по проведенню та організації похорон батька за рахунок власних коштів.

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які будучи під присягою, пояснили, що позивач ОСОБА_1 дійсно проживав з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_5 , оскільки останній за віком та за станом здоров`я потребував постійного догляду.

Таким чином, за результатами дослідженого в судовому засіданні у суду не виникає сумнівів в існуванні фактів, про встановлення яких просить позивач.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Протягом передбаченого ст.1270 ЦК України строку позивач від спадщини не відмовлявся.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У ст.1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України, встановлено, що прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, від спадкування не усувався, бажає оформити свої спадкові права, а його вимоги ґрунтуються на законному праві на спадщину та не суперечать правам та інтересам інших осіб, у зв`язку з чим він успадковує усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві за життя та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" також роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

З огляду на викладене, а також враховуючи існування перешкод для оформлення у нотаріальному порядку спадкових прав позивача, визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту прав позивача як спадкоємця шляхом визнання права власності на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , а саме на земельну ділянку площею 3,6500 га, кадастровий номер 1225684600:01:003:0170, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Рудківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.

При вирішенні питання про розподіл судового збору, судом враховується позиція позивача не стягувати судовий збір із відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 328, 346, 392, 1216-1218, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 259, 263- 265, 268, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Царичанська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин, факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Степанаван Вірменія, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , є рідним сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Степанаван Вірменія, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , разом зі спадкодавцем - батьком ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Степанаван Вірменія, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 3,6500 га, кадастровий номер 1225684600:01:003:0170, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Рудківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та якому вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №540759 від 22.06.2000.

Судовий збір залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 11.01.2022 року.

Суддя: