Рішення

від 11.01.2022 по справі 400/7653/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11 січня 2022 р.справа № 400/7653/21

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомленням учасників справи, розглянув адміністративну справу

за позовомпозивач 1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , позивач 2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , позивач 3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , позивач 4: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , позивач 5: ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 ,

до відповідачаВеснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Центральна, 6, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, 57134,

провизнання протиправним та часткове скасування рішення від 20.05.21 р. № 8; визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (надалі - позивачі) звернулись з позовом до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (надалі - відповідач або Сільрада), в якому просять суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення від 20 травня 2021 р. № 8 "Про внесення доповнень до рішень сільської ради від 14 квітня 2021 р. № 9 "Про внесення змін до рішення від 7 липня 2020 р. № 22 "Про включення земельних ділянок комунальної власності Веснянської територіальної громади, які виставляються на земельні торги, щодо продажу права їх оренди", в частині пунктів 3-6;

2) визнати протиправною бездіяльність Сільради, яка полягає у неприйнятті рішення за заявами позивачів та зобов`язати відповідача прийнятті рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачів із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах Веснянської (Безводненської) сільської ради Миколаївського району Миколаївської області площею 2 га, кадастрові номери земельних ділянок 4824280200:07:000:0109, 4824280200:07:000:0110, 4824280200:07:000:0111, 4824280200:07:000:0112, 4824280200:07:000:0113.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. В 2020 р. наказами Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі - ГУ ДГК у Миколаївській області) позивачам були надані дозволи на розроблення проектів землеустрою. Після завершення процесу розроблення документації, в червні 2021 р. кожен з позивачів подав до Сільради заяву про затвердження проекту землеустрою. 2 липня 2021 р. відповідач листами повідомив позивачів про те, що за результатами голосування рішення про затвердження проектів землеустрою не прийнято. Крім того, відповідач повідомив, що бажані земельні ділянки, рішенням Сільради включені до переліку земельних ділянок, які будуть виставлені на земельні торги.

Позивачі вважають відмову в затвердженні проектів землеустрою протиправною з таких підстав:

- відмова в затвердженні проекту землеустрою можлива виключно у випадках встановлених ЗК України, але відмова відповідача не ґрунтується на приписах законодавства;

- земельні ділянки не пройшли процедуру їх підготовки в якості лотів для земельних торгів, яка передбачає їх відведення, державну реєстрацію з присвоєнням кадастрового номеру, а тому відповідач не вправі був включати їх до переліку земельних ділянок, які виставлятимуться на торги;

- Сільрада не прийняла рішення за результатами розгляду заяв позивачів, чим порушила вимоги ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка передбачає, що формою актів органів місцевого самоврядування є рішення.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні, аргументуючи це тим що:

- позовна заява підписана представником без наявних на те повноважень;

- в березні 2021 р. Сільрада прийняла у власність земельні ділянки з кадастровими номерами 4824280200:07:000:0101, 4824280200:07:000:0095, які включають в себе земельні ділянки визначені позивачами. Відповідач наголошує, що ним, як власником землі, рішення про поділ цих двох земельних ділянок не приймалось;

- регламентом Сільради передбачено, що у разі неприйняття депутатами рішення, цей факт не потребує ніякого оформлення;

- ГУ ДГК у Миколаївській області не повідомляло Сільраду про надання позивачам дозволів на розробку проектів землеустрою, чим було порушено розділ Х п. 24 абз. 13 ЗК України;

- відповідно до ст. 142 Конституції України, земля є матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування і відповідач вправі на власний розсуд розпоряджатись своєю власністю (а. с. 64-69).

У відповіді на відзив та запереченнях сторони по суті повторно виклали свої доводи (а. с. 96-98, 109-111).

Під час розгляду справи, суд задовольнив клопотання позивачів про витребування доказів (а. с. 103-104, 114-115).

Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яка обґрунтована тим, що справи з приводу оскарження нормативно-правових актів не можуть бути розглянуті в спрощеному позовному провадженні (а. с. 92-93).

Вирішуючи заяву, суд зауважує, що предметом оскарження в даній справі є не нормативно-правовий акт, а бездіяльність відповідача та покладення на нього обов`язку прийняти рішення про затвердження проектів землеустрою.

Крім того, рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або про відмову в затвердженні, за визначенням наданим в ст. 4 ч. 1 п. 19 КАС України, є індивідуальним актом, а не нормативно-правовим, а справа щодо оскарження індивідуального акта, не потребує розгляду за правилами загального позовного провадження.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

17 квітня 2020 р. позивачі подали до ГУ ДГК у Миколаївській області заяви про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою (а. с. 16-20).

30 квітня і 4 травня ГУ ДГК у Миколаївській області наказами №№ 8092-СГ 8095-СГ, 8201-СГ, 8204-СГ, 8208-СГ надало позивачам відповідні дозволи (а. с. 21-25).

14 червня 2021 р. позивачі подали до Сільради заяви про затвердження проектів землеустрою (а. с. 121-125).

Листами Сільради від 2 липня 2021 р. до відома позивачів доведено, що заяви позивачів були винесені на розгляд сесії Сільради 23 червня 2021 р. і більшістю голосів депутатів рішення про затвердження проектів землеустрою не було прийнято.

Також відповідач повідомив, що рішенням від 20 травня 2021 р. № 8 "Про внесення доповнень до рішень сільської ради від 14 квітня 2021 р. № 9 "Про внесення змін до рішення від 7 липня 2020 р. № 22 "Про включення земельних ділянок комунальної власності Веснянської територіальної громади, які виставляються на земельні торги, щодо продажу права їх оренди" (надалі - Рішення № 8) (а. с. 12-13), земельні ділянки визначені позивачами, були включені до переліку земельних ділянок, які виставлятимуться на земельні торги (а. с. 6-10).

Щодо доводів відповідача про подання позовної заяви від імені позивачів неповноважним представником, слід зазначити таке.

В матеріалах справи маються договори про надання юридичних послуг від 27 липня 2021 р., укладені позивачами з адвокатом Мірошніченко А.О. (а. с. 44-48).

Пунктом 2.2.6. цих договорів передбачено право представника подавати та підписувати позовні заяви.

Відповідно до ст. 59 ч. 4 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

До позовної заяви були долучені ордери від 6 вересня 2021 р. на представництво інтересів позивачів адвокатом Мірошніченко А.О. в Миколаївському окружному адміністративному суді (а. с. 49-53).

За таких обставин, представник позивачів наділений необхідними повноваженнями на представництво інтересів позивачів, в тому числі і щодо подання та підписання позовної заяви.

По суті спір полягає у питанні чи вправі позивачі вимагати від Сільради ухвалення позитивного рішення про затвердження проектів землеустрою після того, як бажані позивачами земельні ділянки були включені до списку земельних ділянок, права на які буде продано на земельних торгах.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо; робочий проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів з використання та охорони земель, що включає розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом строку, встановленого цим проектом.

Отже, проект землеустрою - це суто технічна документація і попереднє надання ГУ ДГК у Миколаївській області позивачам дозволів на їх розробку не тягне виникнення будь-яких прав на земельну ділянку, так як отримання дозволу на розробку проекту землеустрою це лише один з етапів процесу отримання земельної ділянки у власність, відповідно, до моменту затвердження проекту землеустрою, власник землі вправі вчиняти щодо земельної ділянки будь-які дії і отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не накладає на нього будь-яких обмежень.

Відповідно до ст. 5 ч. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", система місцевого самоврядування включає сільську, селищну, міську раду.

Таким чином, відповідач є органом місцевого самоврядування.

Як передбачено ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Стаття 142 ч. 1 Конституції України визначає, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ст. 143 ч. 1 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Аналогічні норми містить ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стаття 12 ч. 1 п. п. "а", "б", "в" ЗК України наділяє сільські, селищні, міські ради у галузі земельних відносин повноваженими розпорядження землями територіальних громад; передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

В п. 3.2. рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 1-6/2010 від 1 квітня 2010 р., Суд значив, що за правовою позицією Конституційного Суду України предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, згідно з цим законом до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону. Конституційний Суд України вважає, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб`єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Відповідно до ст. 317 ч. 1 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ст. 60 ч. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом (ст. 13 ч. 4 Конституції України).

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів (ст. 60 ч. 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

У правовідносинах щодо видання Рішення № 8, Сільрада діє як власник комунального майна, в даному випадку земельної ділянки, який має нічим не обмежене і гарантоване державою право розпорядження земельною ділянкою на власний розсуд, в тому числі і щодо її передачі на земельні торги.

Фактично в даній справі спірним є питання, чи має право суб`єкт владних повноважень розпоряджатись власною земельною ділянкою, у випадку, коли особа декларує свій намір отримати її у власність або користування.

З цього приводу суд констатує, що ЗК України не містить будь-яких норм, які б обмежували відповідача в праві розпорядження його земельною ділянкою у разі розроблення проекту землеустрою.

За відсутності таких норм, протилежний висновок фактично незаконно звужує право власності відповідача на розпорядження своїм майном.

Держава визнала за органами місцевого самоврядування і територіальними громадами автономію в вирішенні питань місцевого значення, які потребують певних матеріальних і фінансових ресурсів, закріпила за ними право розпоряджатись власним майном, в тому числі і землею, для досягнення економічного ефекту задля фінансування власних потреб, а тому заперечення права відповідача на вільне розпорядження землею, підриває саму суть економічної самостійності органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 118 ч. 9 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як встановлено судом, до моменту звернення позивачів до Сільради з заявами про затвердження проектів землеустрою (14 червня 2021 р.), відповідач 20 травня 2021 р. прийняв Рішення № 8, згідно з яким земельні ділянки з кадастровими номерами 4824280200:07:000:0109, 4824280200:07:000:0110, 4824280200:07:000:0111, 4824280200:07:000:0112, 4824280200:07:000:0113, включені до переліку земельних ділянок які виставлятимуться на земельні торги (п. 3-7 Рішення № 8).

Відповідно до ст. 136 ч. 1 ЗК України, підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою (у разі формування земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та в разі, якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків проведення земельних торгів щодо набуття права оренди земельної ділянки; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим, ніж розмір орендної плати, визначений Податковим кодексом України, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь - не може бути меншим 7 відсотків їх нормативної грошової оцінки; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення дати проведення земельних торгів.

Позивачі стверджують, що прийняттю Рішення № 8 повинна була передувати підготовка, передбачена вищенаведеною нормою, але суд не погоджується з таким трактуванням, так як ст. 136 ЗК України не передбачає, що визначені нею підготовчі дії обов`язково повинні вчинятись до моменту прийняття власником землі рішення про продаж прав на неї на земельних торгах.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів (ст. 136 ч. 5 ЗК України).

Оскільки на момент подачі позивачами заяв про затвердження проектів землеустрою Рішенням № 8 земельні ділянки були включені до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, в силу приписів ст. 136 ч. 5 ЗК України є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

З урахуванням викладеного, суд вважає вірною відмову відповідача у затвердженні проектів землеустрою.

Відповідно до ст. 59 ч. 1, 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Суд погоджується з позивачами в тому, що за наслідками розгляду заяв про затвердження проектів землеустрою, відповідач зобов`язаний був прийняти рішення, навіть у випадку відмови в такому затвердженні.

Доводи відповідача про те, що регламентом роботи Сільради передбачено, що у випадку коли рішення не набирає необхідної кількості голосів депутатів про це робиться відповідна відмітка у протоколі сесії і факт неприйняття рішення не потребує його оформлення окремим рішенням, суд до уваги не приймає.

В першу чергу, слід звернути увагу відповідача на те, що на підтвердження вказаної обставини, відповідач не надав суду копію регламенту і на сайті Сільради він також відсутній.

Також, суд зауважує, що регламент Сільради не може суперечити імперативним приписам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і у випадку колізії між ними, суд застосовує закон.

В той же час, суд вважає, що недодержання відповідачем форми рішення, яким позивачам відмовлено у затверджені проектів землеустрою, за умови того, що судом зроблено висновок про правильність такої відмови, не може бути підставою для задоволення позову, так як покладення на відповідача обов`язку прийняти рішення про відмову в затвердженні проектів землеустрою, не відповідає меті судового захисту, адже не є таковим за своїм змістом.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі відсутні, так як позивачі в силу приписів ст. 5 ч. 1 п. 13 Закону України "Про судовий збір" звільнені від його сплати, а доказів понесення інших судових витрат, учасники справи суду не подавали.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Центральна, 6, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, 57134, ЄДРПОУ 20883438) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз