Рішення

від 11.01.2022 по справі 440/12561/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/12561/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення чотирнадцятої сесії Глобинської міської ради восьмого скликання №344 від 13.08.2021 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6500 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:021:0069, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування6: на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність";

- зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5320682800:00:021:0069) у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів та передати таку земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням 39 сесії 7 скликання Землянківської сільської ради позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Позивач звернувся з клопотанням до Глобинської міської ради Полтавської області про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5320682800:00:021:0069, за результатами розгляду якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення №3440 від 13.08.2021, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Позивач вважає це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що у оскаржуваному рішенні не наведено будь-які підстави відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12561/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

04 січня 2022 року до суду до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішенням ради від 13.08.2021 №3440 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою на підставі пункту 1 статті 34 Земельного кодексу України, оскільки бажана позивачем земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - пасовища, що всупереч нормам Земельного кодексу України не може безоплатно передаватися у власність громадянам.

Представник позивача для участі в судовому засіданні не з`явився.

Відповідач для участі в судовому засіданні до суду також не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без участі представника Глобинської міської ради.

Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Рішенням 39 сесії 7 скликання Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області від 02.10.2020 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства" надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в адміністративних межах сільської ради орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ:01:03 - для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність та користування.

На замовлення ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 (КВЦПЗ-01.03-для ведення особистого селянського господарства) земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

15.04.2021 експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Сахнюк Наталією Володимирівною складено висновок №8139/82-21 про розгляд документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у пункті 10 якого зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області погоджується.

У пункті 8 цього висновку вказано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Відділом у Малинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5320682800:00:021:0069 у Державному земельному кадастрі, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Позивач звернувся до Глобинської міської ради Полтавської області з заявою (вх. №05-06/17412 від 13.07.2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 1,6500 га з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ: 01.03-для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320682800:00:021:0069, місце розташування Глобинська міська рада за рахунок земель запасу, які не надані у власність або у користування в межах населеного пункту та передачу вказаної земельної ділянки безоплатно у приватну власність.

Рішенням чотирнадцятої сесії восьмого скликання Глобинської міської ради Полтавської області від 13.08.2021 №3440 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6500 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:021:0069, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність" відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ-01.03-для ведення особистого селянського господарства) земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, загальною площею 1,6500 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:021:0069, з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ - А 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність або постійне користування.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (надалі - ЗК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Положеннями частини 3 статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За змістом частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За приписами частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною 7, 9 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 статті 118 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з частинами 8, 9, 10 статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою: невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Як встановлено судом, 15.04.2021 експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Сахнюк Наталією Володимирівною складено висновок №8139/82-21 про розгляд документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у пункті 10 якого зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області погоджується.

У пункті 8 цього висновку вказано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

У рішенні чотирнадцятої сесії восьмого скликання Глобинської міської ради Полтавської області від 13.08.2021 №3440 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6500 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:021:0069, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність" не зазначено про будь-яку невідповідність положень зазначеного вище проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Спірне рішення містить лише загальне посилання на статті 12, 79-1, 118, 121, 122, 186 Земельного кодексу України, Закон України "Про землеустрій" та на п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідачем у спірному рішенні не зазначено, у чому полягає невідповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5320682800:00:021:0069 (номер витягу НВ-1815584922021 від 28.05.2021) підтверджено, що вказана земельна ділянка має цільове призначення 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження створення на земельній ділянці з кадастровим номером 5320682800:00:021:0069, що перебуває у власності територіальної громади, громадських сіножатей і пасовища.

Проект землеустрою передбачає відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а не для сінокосіння і випасання худоби, а тому суд критично оцінює доводи відповідача про правомірність оскаржуваного рішення з посиланням на частину 1 статті 34 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

За викладених обставин, відмова відповідача, оформлена рішенням чотирнадцятої сесії восьмого скликання Глобинської міської ради Полтавської області від 13.08.2021 №3440 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6500 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:021:0069, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність", не ґрунтується на вимогах Закону.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому рішення чотирнадцятої сесії восьмого скликання Глобинської міської ради Полтавської області від 13.08.2021 №3440 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6500 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:021:0069, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність" є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 5320682800:00:021:0069), суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Надання оцінки обставинам, які не були предметом розгляду уповноваженим на вчинення таких дій суб`єктом владних повноважень, виходить за межі повноважень адміністративного суду і не узгоджується з критеріями перевірки дій, рішень та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які закріплені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав оцінки поданим позивачем документам, зокрема, проекту землеустрою, та у самому рішенні не навів мотивованих доводів щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що в даному випадку належнім та достатнім способом захисту позивача у спірних відносинах є зобов`язання Глобинської міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 1,6500 га з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ: 01.03-для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320682800:00:021:0069, місце розташування Землянківська сільська рада Глобинського району Полтавської області за рахунок земель запасу, які не надані у власність або у користування в межах населеного пункту та передачу вказаної земельної ділянки безоплатно у приватну власність, з урахуванням висновків суду.

Натомість, позовна вимога про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5320682800:00:021:0069) у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за межами населених пунктів та передати таку земельну ділянку у власність ОСОБА_1 , у даному випадку є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства та задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн і суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

У позовній заяві позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. (справа № 820/4263/17).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

На підтвердження надання позивачу відповідних послуг адвокатом Захаровим О.Ю. до суду надано такі документи: ордер на надання правничої допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Захарову О.Ю. , квитанцію №б/н від 04.10.2021 на суму 3000 грн., акт від 04.10.2021 про наданих послуг правової допомоги адвокатом Левицьким В.І.

Отже, суду не надано акти виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом Захаровим О.Ю., а наданий позивачем акт від 04.10.2021 свідчать лише про надання йому правової допомоги адвокатом Левицьким В.І., а не про фактичне надання адвокатом Захаровим О.Ю. юридичних послуг.

Станом на дату розгляду справи судом докази оплати гонорару адвокату Левицькому В.І. позивачем не надані, як і не заявлено клопотання про їх надання в порядку частини 7 статті 139 та статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, позивачем не доведено фактичне понесення витрат на правничу допомогу адвоката Захарова О.Ю. та адвоката Левицького О.Ю., у зв`язку з чим сума судових витрат на правничу допомогу розподілу між сторонами не підлягає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Глобинської міської ради Полтавської області (ідентифікаційний код 22547673, вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення чотирнадцятої сесії восьмого скликання Глобинської міської ради Полтавської області від 13 серпня 2021 року №3440 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6500 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:021:0069, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність".

Зобов`язати Глобинську міську раду Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх. №05-06/17412 від 13 липня 2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 1,6500 га з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ: 01.03-для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320682800:00:021:0069, місце розташування: Глобинська міська рада за рахунок земель запасу, які не надані у власність або у користування в межах населеного пункту та передачу вказаної земельної ділянки безоплатно у приватну власність, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдест чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва