Ухвала

від 10.01.2022 по справі 520/17937/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2022 року

м. Київ

справа № 520/17937/2020

адміністративне провадження № К/990/367/22

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року

у справі № 520/17937/2020

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКР-ПОСТАЧАЛЬНИК до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УКР-ПОСТАЧАЛЬНИК звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23 листопада 2020 року № 2158646/43313736 комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю УКР-ПОСТАЧАЛЬНИК (ідентифікаційний код 43313736) від 31 жовтня 2020 року № 1;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23 листопада 2020 року № 2158647/43313736 комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю УКР-ПОСТАЧАЛЬНИК (ідентифікаційний код 43313736) від 31 жовтня 2020 року № 2;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23 листопада 2020 року № 2158656/43313736 комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю УКР-ПОСТАЧАЛЬНИК (ідентифікаційний код 43313736) від 28 жовтня 2020 року № 3;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 23 листопада 2020 року № 2158657/43313736 комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю УКР-ПОСТАЧАЛЬНИК (ідентифікаційний код 43313736) від 31 жовтня 2020 року № 4.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 року залишено без руху через несплату судового збору за подання апеляційної скарги. Надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору у розмірі 12 612 грн.

12 квітня 2021 року до Другого апеляційного адміністративного суду від скаржника надійшло клопотання про продовження строків для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, в якому відповідачем зазначено, що у строк, встановлений судом, у нього відсутня можливість сплати судового збору, внаслідок відсутності на рахунках відповідних коштів.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги залишено без задоволення, внаслідок чого, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі № 520/17937/2020 повернуто скаржнику.

31 травня 2021 року Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України повторно подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом направлення до суду документу про сплату судового збору у розмірі 12 612 грн. та клопотання про поновлення строку.

19 липня 2021 року, на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поважною причиною пропуску строку зазначає те, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, передбачені на апеляційне оскарження, та на момент первинного звернення з апеляційною скаргою відповідач був позбавлений можливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги через відсутність на рахунках відповідних коштів, то вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин.

Токож, 19 липня 2021 року від заявника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків скарги.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Визнано неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі № 520/17937/2020.

У задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків відмовлено.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року по справі № 520/17937/2020 повернуто скаржнику.

11 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано втретє апеляційну скаргу, тобто після закінчення встановленого процесуальним законом строку на її подання.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

07 грудня 2021 року на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, внаслідок чого, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі № 520/17937/2020.

Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не наведено об`єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, а також доказів на підтвердження доводів викладених в поданому клопотанні, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

04 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 520/17937/2020, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

При цьому скаржник зазначає, що відповідачем апеляційну скаргу вперше подано у строк, визначений КАС України. При цьому, ситуація з обмеженим фінансування судового збору унеможливлювала реалізацію права на апеляційне оскарження рішення суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Також, слід зазначити, що повернення первинної апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Разом з тим, податковий орган, як при поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та не надав доказів, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 520/17937/2020 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКР-ПОСТАЧАЛЬНИК до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

Н. Є. Блажівська