Постанова

від 29.08.2006 по справі 2/118/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/118/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" серпня 2006 р. Справа № 2/118/06

                 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О. О.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився     

від відповідача: Д'яченко С.О. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Військової частини А 3476, с. Костянтинівка, Новоодеського району, Миколаївської області

на рішення господарського суду  Миколаївської області

від  26 червня 2006 року                    

у справі № 2/118/06                                                                                                                                                                                                                                                                                  

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Круг”, м. Миколаїв

до Військової частини А 3476, с. Костянтинівка, Новоодеського району, Миколаївської області

про стягнення 73205 літрів дизельного пального вартістю 168371 грн. 50 коп. за договором позики від 10.03.2005 року.

                                    В С Т А Н О В И Л А:

   07.04.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Круг” (далі –позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Військової частини А 3476 (далі –відповідач) про стягнення 73205 літрів дизельного пального вартістю 168371 грн. 50 коп. за договором позики від 10.03.2005 року.

   Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором позики від 10.03.2005 р. та не повернув позивачеві в обумовлений строк до 20.03.2005 року 73205 літрів дизельного пального вартістю 168371 грн. 50 коп., а тому повинний не лише повернути зазначену кількість пального, а ще й відшкодувати понесені судові витрати по справі: 1683 грн. 72 коп. –на оплату держмита та 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

   У відзиві на позов відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки при підписанні договору позики та при складанні акту прийому-передачі пального від 10.03.2005 р. командир військової частини Юзьков В. В. діяв від свого особистого імені, як фізична особа, а не від імені військової частини, оскільки в зазначених документах закреслені атрибути в/ч А 3476 та с. Константинівка Миколаївської області та цей договір в Книзі реєстрації договорів відповідача не зареєстрований. Крім того, транспортні засоби, зазначені в акті прийому-передачі від 10.03.2005 р. в цей день з території військової частині взагалі не виїжджали, а тому не могли перевозити пальне за межами частини. Зазначена кількість пального по бухгалтерським документам відповідачем не приймалася, відповідна комісія прийому не складалася, а тому підстави для задоволення позову відсутні.      

   Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.06.2006 р. (суддя Моргуленко Т. Є.) позов задоволено повністю та з відповідача на користь позивача стягнуто 73205 літрів дизельного пального загальною вартістю 168371 грн. 50 коп., а також 1683 грн. 72 коп. –понесених витрат на оплату держмита та 118 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором позики від 10.03.2005 р. та не повернув позивачеві в обумовлений строк до 20.03.2005 року 73205 літрів дизельного пального вартістю 168371 грн. 50 коп., а тому повинний не лише повернути позивачеві зазначену кількість пального, а ще й відшкодувати останньому понесені судові витрати по справі: 1683 грн. 72 коп. –на оплату держмита та 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заперечення відповідача щодо заявленого позову визнані місцевим судом безпідставними та до уваги не прийняті.

   В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.            

   Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

   Позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.  

   Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає  задоволенню з наступних підстав.

   В обґрунтування заявленого позову позивачем надані договір позики та акт прийому-передачі пального, що датовані одним днем, а саме 10.03.2005 року.

   Як вбачається з тексту зазначених документів вони укладені між ТОВ, в особі його директора та командиром військової частини Юзьковим В.В., а не військовою частиною в особі її командира. При цьому в обох документах закреслені атрибути в/ч А 3476 та її адреса, але міститься печатка військової частини.

   З пояснень представника відповідача Юзькова В.В. вбачається, що 10.03.2005 р. він домовився з засновником ТОВ –Войновим С.В. та його директором –Лебедевой Л.В. про те, що ТОВ передасть йому, як фізичній особі, в позику 73205 літрів дизельного пального, про що10.03.2005 р. був укладений договір і акт прийому-передачі нафтопродуктів. Оскільки позику він взяв особисто, як фізична особа, а не як представник військової частини, то він наполіг на тому, щоб в договорі та в акті в якості позичальника був зазначений саме він –командир військової частини А 3476, а не військова частина А 3476, в особі командира, в той час як позикодавцем, в зазначених документах, вказані ТОВ „Круг” в особі його директора Лебедевой Л.В. З зазначених причин в кінці договору та акту він закреслив слова в/ч А 3476 та її адресу. Печатку військової частини на названі документи він поставив за наполяганням Войнова та Лебедевої, як останні висловилися „для солідності”. З вищенаведених підстав зазначена угода не була оформлена за бухгалтерією військової частини та пальне нею не приймалося.

   Пояснення Юзькова В.В. повністю підтверджуються матеріалами справи з яких вбачається, що автомобілі військової частини КРАЗ № 5942 К 5, КАМАЗ № 2709 К5, КАМАЗ №2722 К5 –10.03.2005 р. за межі території військової частини не виїздили, а тому не могли перевозити, в цей день, пальне. Угода між ТОВ та Юзьковим В.В. в Книзі реєстрації договорів відповідача не зареєстрована, відповідна комісія по прийому дизпалива не складалася та пальне від ТОВ військовою частиною не приймалося, що вбачається з акту Контрольно-ревізійного департаменту Головної інспекції Міністерства оборони України № 1144 від 24.09.2005 р., згідно якого в період з 01.01.2002 р. по 04.04.2005 р. між в/ч А 3476 та ТОВ „Круг” відносин, пов'язаних з будь-якими позиками або позичками не існувало. З залученого до матеріалів справи висновку спеціаліста № 1096 від 14.07.2006 р. слідує, що горизонтальні лінії над підписом Юзькова В.В. в графі „Позичальник” в договорі позики та акті прийому-передачі від 10.03.2005 р. не є елементами підпису гр. Юзькова В.В.   

   Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності колегія суддів доходить до висновку, що договір позики та акт прийому-передачі пального від 10.03.2005 р. були укладені між позивачем та фізичною особою Юзьковим В.В., який і повинний нести відповідальність за неналежне виконання своїх зобов'язань, а тому, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 1046 ЦК України, підстави для стягнення з військової частини на користь позивача 73205 літрів дизельного пального вартістю 168371 грн. 50 коп. –відсутні.  

   Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

   Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України відповідачеві за рахунок позивача підлягають відшкодуванню понесені судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційної скарги в сумі 841 грн. 86 коп.  

              Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                       П О С Т А Н О В И Л А:

   Апеляційну скаргу військової частини А 3476, с. Костянтинівка, Новоодеського району, Миколаївської області –задовольнити.

   Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.06.2006 року у справі № 2/118/06 –скасувати, а в позові –відмовити.

   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Круг”, м. Миколаїв на користь військової частини А 3476, с. Костянтинівка, Новоодеського району, Миколаївської області 841 грн. 86 коп. понесених судових витрат на оплату держмита за подання апеляційної скарги.

   Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.    

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

  Головуючий суддя                                                           В. В. Шевченко

            Судді                                                                       В. В. Бєляновський

                                                                                             М. А. Мирошниченко