Рішення

від 19.11.2021 по справі 804/1543/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року Справа № 804/1543/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державного підприємства Придніпровська залізниця до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області як відокремлений територіальний підрозділ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

01.03.2017 року Державне підприємство Придніпровська залізниця звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступником якого являється Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 19.10.2016 року № 0000281402 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

В обґрунтування позову позивачем було зазначено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України проведено документальну планову виїзну перевірку Державного підприємства Придніпровська залізниця з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 роки, за результатами якої складено акт №174/28-01-48-001073828. Згідно з висновками вказаного акту, позивачем у порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України не відображено операції з Державним підприємством Український транспортно-логістичний центр у звіті про контрольовані операції за 2013-2014 роки, у зв`язку чим податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що позивач та його контрагент не є пов`язаними особами в розумінні підпункту 14.1.159 Податкового кодексу України, взаємовідносини між ними жодним чином не впливають на економічні результати їх діяльності, тобто на прибуток і, як наслідок, під час складання звітності. Зауважив, що податкове законодавство не ставить у залежність подання звіту про контрольовані операції від способу формування ціни продажу товарів, робіт, або послуг.

16 березня 2017 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС подано заперечення проти адміністративного позову, в яких відповідач зазначив, що під час проведення перевірки були виявлені порушення вимог податкового законодавства, а саме ДП Придніпровська залізниця та ДП Український транспортно-логістичний центр є пов`язаними особами, оскільки вони утворені та належать до Міністерства інфраструктури України, та між ними відбувалися контрольовані операції, про що Державним підприємством Український транспортно-логістичний центр було відображено у звіті про контрольовані операції за 2014 рік. Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі та у межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 року, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року касаційну скаргу Державного підприємства Придніпровська залізниця задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року скасовано, справу № 804/1543/17 направлено на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

05.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшла адміністративна справа № 804/1543/17.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 року прийнято справу до провадження та розгляд справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи призначено на 30.08.2021 року.

Ухвалою суду від 30.08.2021 клопотання представника позивача задоволено. Відповідача - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби замінено на правонаступника - Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43005393). Залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області як відокремлений територіальний підрозділ (код ЄДРПОУ ВП 44118658).

У судовому засіданні 30.08.2021 була оголошена перерва до 20.09.2021 до 13:00 год.

02 вересня 2021 року представником Державного підприємства Придніпровська залізниця до суду подані пояснення, в яких позивач вказує, що податковим органом не доведено, що Державне підприємство Український транспортно-логістичний центр застосовувало спеціальні режими оподаткування та сплачувало податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна). Крім того, позивач не володіє корпоративними правами вказаного контрагента, а відтак, не може визнаватися пов`язаною особою у відношенні до останнього.

20 вересня 2021 року представником третьої особи - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подані пояснення, згідно з якими ДП Український транспортно-логістичний центр та ДП Придніпровська залізниця утворені Міністерством інфраструктури України та є пов`язаними особами виходячи із цього критерію, а операції між ними у відповідності до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України визнаються контрольованими.

У судовому засіданні 20.09.2021 оголошена перерва до 18.10.2021 о 12:00 год.

21 вересня 2021 року представником Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків надані додаткові пояснення в яких зазначено, що з урахуванням норм Господарського кодексу України Державне підприємство Придніпровська залізниця та Державне підприємство Український транспортно-логістичний центр є пов`язаними особами. Позивачем було подано звіт про контрольовані операції за 2014 рік, в якому операції з ДП Український транспортно-логістичний центр не відображено. В той час, як ДП Український транспортно-логістичний центр у звіті про контрольовані операції за 2014 рік вказано спірні операції з позивачем на загальну суму 1 906 185 462 грн.

18 жовтня 2021 року, згідно з довідкою секретаря судового засідання Прогонної В.В., слухання справи було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 20.10.2021 на 13:00 год.

У судовому засіданні 20.10.2021 подальший розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно зі статтею 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

У період з 29.03.2016 по 16.09.2016 на підставі наказу від 16.03.2016 року №118, згідно з пунктом 75.1 статті 75, пунктами 77.1, 77.6 статті 77, пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України проведена документальна планова виїзна перевірка Державного підприємства Придніпровська залізниця з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 роки відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт №174/28-01-48-001073828 від 30.09.2016 року (т.1 а.с.15-250 т.2 а.с.1-221), у висновках якого, зокрема, встановлено порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, в результаті чого не відображено операції по взаємовідносинам з ДП Український транспортно-логістичний центр у звіті про контрольовані операції за 2013 та 2014 роки (пункт 5 висновків акту).

На підставі акту перевірки від 30.09.2016 №174/28-01-48-001073828 контролюючим органом 19.10.2016 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000281402, яким до платника податків на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 120.3 статті 120 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 365400 грн.

27.10.2016 року ДП Придніпровська залізниця було подано до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби первинну скаргу щодо перегляду законності складання акту перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення. 04.01.2017 року скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

На підставі пункту 56.6 статті 56 Податкового кодексу України 05.01.2017 року позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби щодо відміни акту перевірки та податкового повідомлення-рішення. Розгляд зазначеної скарги було продовжено до 10.03.2017 року, але у зв`язку зі зверненням позивача у судовому порядку із позовною заявою, зареєстрованою 01.03.2017 року, адміністративне оскарження закінчилось.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Відповідно до пункту 39.1 статті 39 ПК України, податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов`язань платника податків до рівня податкових зобов`язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, які мали місце під час здійснення зіставних операцій, передбачених цією статтею, сторони яких не є пов`язаними особами.

Визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (підпункт 39.1.2 пункту 39.1 статті 39 ПК України).

В силу підпункту 39.1.3 пункту 39.1 статті 39 ПК України, ціна в контрольованій операції для цілей оподаткування визнається звичайною, якщо центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не доведено зворотне або платником податків використано ціну, зазначену в договорі про взаємне узгодження цін під час здійснення контрольованих операцій, порядок укладення якого визначено пунктом 39.6 цієї статті, та ціну, зазначену в такому договорі, не може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є, зокрема: господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - резидентами, які задекларували від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.

Згідно з підпунктом 39.2.1.4 пункту 39.2 статті 39 ПК України, господарські операції, передбачені у підпункті 39.2.1.1 вказаної статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.

У підпункті 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України визначено, що платники податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

При цьому, у разі коли територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, під час виконання функцій податкового контролю виявив факти проведення платником податків контрольованих операцій, звіт про які відповідно до пункту 39.4 статті 39 ПК України не подано, він надсилає повідомлення про виявлені контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за наявності обставин, визначених статтею 78 Податкового кодексу України, має право звернутися із запитом щодо подання документації про контрольовані операції до платників податків, які здійснювали контрольовані операції протягом звітного періоду.

Платники податків (крім великих платників податків) протягом місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, зобов`язані подати первинну документацію щодо окремих контрольованих операцій, що зазначені в запиті, та іншу документацію (сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі), якими вони можуть обґрунтувати відповідність договірних цін вказаної контрольованої операції рівню звичайних цін.

Неподання платниками податків документації, зазначеної інформації, у строки, встановлені для подання документації, або подання її з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 є підставою для проведення перевірки.

Відповідно до пункту 39.5 статті 39 ПК України, податковий контроль за визначенням цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом моніторингу цін у контрольованих операціях, а також проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій (далі - перевірка контрольованих операцій).

Моніторинг цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом спостереження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за цінами, що застосовуються сторонами таких операцій, та шляхом аналізу документації про контрольовані операції, поданої платником податків.

У разі подання платником податків такої документації не в повному обсязі та/або встановлення відхилення ціни контрольованої операції від звичайної ціни за результатами моніторингу цін у контрольованих операціях центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання документацію та/або обґрунтування визначення звичайної ціни такої операції.

Згідно з підпунктом 39.5.2.1 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 ПК України, підставами для перевірки контрольованих операцій є:

а) надсилання повідомлення про виявлені контрольовані операції відповідно до пункту 39.4 цієї статті;

б) виявлення за результатами моніторингу відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін відповідно до підпункту 39.5.1 цієї статті;

в) неподання платником податку звіту про контрольовані операції відповідно до пункту 39.4 цієї статті;

г) неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті документації про контрольовані операції.

Відповідно до підпункту г підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, до пов`язаних осіб належать юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу).

Згідно з пунктом 1.1 Порядку складання Звіту про контрольовані операції, який затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України № 669 від 11.11.2013 р., що був чинний на момент спірних правовідносин, звіт про контрольовані операції (далі - Звіт) складається платниками податків, які відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Податкового кодексу України зобов`язані подавати Звіт до Міністерства доходів і зборів України.

З урахуванням викладеного, податкове законодавство подання звіту про контрольовані операції не ставить у залежність від способу формування ціни продажу товарів, робіт або послуг, та має на меті дієвий механізм, який шляхом реалізації владних управлінських функцій податкового органу забезпечує контроль за правильним застосуванням суб`єктами господарювання цін, у тому числі регульованих державою.

Тобто, подання звіту про контрольовані операції не має єдиною та обов`язковою метою коригування ціни товару, робіт, послуг з метою зміни бази оподаткування, а перш за все забезпечує контроль з боку держави за правильним застосування цін, у тому числі регульованих державою, у господарських операціях, які відповідають критеріям контрольованих.

Крім того, подання звіту про контрольовані операції не визначено п.п.14.1.159 п.14.1 ст. 14 ПК України як обставина для визнання зазначених у такому звіті осіб пов`язаними.

За змістом пункту 120.3 статті 120 ПК України (в редакції до 01.01.2015 року), у разі неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

Враховуючи зміст підпункту ґ підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пов`язаними особами є юридичні особи, якщо: їх виконавчі органи є однособовими; такі одноособові виконавчі органи повинні бути утворені за рішенням однієї і тієї особи.

Судом встановлено, що заявлені у цьому спорі контрагенти - позивач та ДП Український транспортно-логістичний центр (далі - ДП УТЛЦ ) утворені Міністерством інфраструктури України, а з 17.10.2016 ДП УТЛЦ припинено, та його правонаступником є Укрзалізниця.

Оскільки ДП УТЛЦ та ДП Придніпровська залізниця утворені Міністерством інфраструктури України, відповідач вважає, що вказані контрагенти є пов`язаними особами виходячи із цього критерію.

Разом з тим, відповідно до преамбули Статуту Державного підприємства Український транспортно-логістичний центр , затвердженого наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 14.10.2011 № 563-Ц ДП УТЛЦ , воно є державним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засновано на державній власності, входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України і підпорядковане Державній адміністрацій залізничного транспорту України (Укрзалізниці) (т.4, а.с 62 звор.бік).

Підприємство створене з метою одержання прибутку від діяльності, пов`язаної з організацією залізничних вантажних перевезень усіма вилами сполучення, з застосуванням логістичних схем за міжнародними стандартами якості, проведення розрахунків за перевезення та послуги, що надаються залізницями у єдиному технологічному транспортному процесі (п.2.1 Статуту).

Згідно з пунктами 3.1, 3.5 Статуту, ДП УТЛЦ підприємство є юридичною особою, є власником відокремленого майна, веде самостійний баланс, має поточний, валютний та інші рахунки в установах банків для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів поточних, кредитних та курсових операцій.

Відповідно до пункту 3.9. Статуту, ДП УТЛЦ підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями держави і уповноваженого органу управління майном та навпаки, останні не несуть відповідальності за зобов`язаннями підприємства.

В силу пункту 6.1 Статуту, ДП УТЛЦ самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон`юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації.

За змістом пунктів 7.1-7.2 Статуту, управління Підприємством здійснюється відповідно до цього Статуту на основі поєднання прав Уповноваженого органу управління майном та Укрзалізниці щодо господарського використання державного майна і участі в управлінні трудового колективу. Уповноважений орган управління майном є представником держави як власника і виконує його функції в межах, визначених законодавством; він не має права втручатися в господарську діяльність Підприємства, крім випадків, передбачених законодавством України. Управління Підприємством здійснює його керівник, що призначається на посаду та звільняється з посади генеральним директором Укрзалізниці згідно з номенклатурою посад.

У підпункті 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи викладене, ДП Придніпровська залізниця не володіє корпоративними правами ДП УТЛЦ , а відтак, не може визнаватися пов`язаною особою у відношенні до останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано звіт про контрольовані операції за 2014 рік (том 4, а.с.116-130), проте операції із ДП Український транспортно-логістичний центр у такому звіті не відображено. В той час, як ДП Український транспортно-логістичний центр у звіті про контрольовані операції за 2014 рік відобразило спірні операції із ДП Придніпровська залізниця на суму 1 906 185 462 грн.

Згідно з додатком 9.1 до звіту про контрольовані операції за 2014 рік, ДП УТЛЦ задекларувало контрольовані операції із ДП Придніпровська залізниця по особовому рахунку 9000000 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, у тому числі за 2014 рік суму нарахованих платежів (використаних коштів для оплати перевезень): усього в розмірі 2 159 296 173,39 грн. (з ПДВ), з них експорт-імпорт 649 230 028,86 грн., ПДВ 253 276 876,19 грн., плату за користування вагонами 62 467 грн., суму контрольованих операцій без ПДВ 1 906 019 297,20 грн. (т.3 а.с.142).

При цьому, згідно з відповіддю філії Центр транспортної логістики ПАТ Укрзалізниця від 09.11.2017, наданої на запит ДП Придніпровська залізниця , повідомлено, що за 2013-2014 роки ДП УТЛЦ : задекларовано позитивне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток, не використовувались спеціальні режими оподаткування, податок на прибуток оподатковувався за основною ставкою оподаткування, податок на додану вартість - за ставками 20% та 0%.

За приписами підпункту 7.1.4 пункту 7.1 статті 7 ПК України, під час встановлення податку обов`язково визначається, в тому числі, ставка податку.

Згідно з пп.11.2 статті 11 ПК України спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб`єктів

Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (п. 25.1 ст. 25 ПК України).

В свою чергу, базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього Кодексу (п. 26.1 ст. 26 ПК України).

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків.

Підпунктом 195.1 статті 195 ПК України встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції, в тому числі з вивезення товарів за межі митної території України.

У підпункті 195.2 статті 195 ПК України визначено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення цього розділу, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.

Таким чином для експорту/імпорту товарів нульова ставка визначена ПК України як базова (основна), що не було враховано відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення.

При цьому, декларування ДП УТЛЦ таких операцій у декларації з ПДВ у рядку 2.2 як окремо інших операцій не підтверджує того факту, що зазначена ставка не є базовою для конкретного виду операцій.

Відтак, відсутні додаткові умови для віднесення операцій із ДП УТЛЦ до статусу контрольованих.

Отже, податковим органом не доведено того, що ДП УТЛЦ застосовувало спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року та сплачувало податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до ПК України, станом на початок податкового (звітного) року.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

За таких обставин, проаналізувавши встановлені під час судового розгляду обставини справи, а також відсутність доказів на підтвердження правомірності позиції відповідача, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл витрат слід здійснити відповідно до частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного підприємства Придніпровська залізниця (просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 01073828) до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (49600, місто Дніпро, пр. Олександра Поля, будинок 57, код ЄДРПОУ 43968079), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області як відокремлений територіальний підрозділ (вул Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 19.10.2016 року №0000281402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (49600, місто Дніпро, пр. Олександра Поля, будинок 57, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Державного підприємства Придніпровська залізниця (просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, м.Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 01073828) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5481,00 грн. (п`ять тисяч чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева