Рішення

від 24.12.2021 по справі 160/20962/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року Справа № 160/20962/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

03 листопада 2021 року (01.11.2021 року направлено засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради, в якій позивач просить суд:

- визнати рішення сесії Лихівської селищної ради від 13 серпня 2021 року № 888-9/VIII якою відмовлено в наданні дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ -протиправним;

- зобов`язати Лихівську селищну раду, прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2.00 га, із земельної ділянки кадастровий номер 1224587500:01:002:0306 у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Лихівської селищної ради (Троїцької сільської ради).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами розгляду відповідачем його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в порядку статті 118 Земельного кодексу України фактично одержав відмову, мотиви якої не узгоджуються з положеннями Земельного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Лихівською селищною радою у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву наданий не був.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2021 року, зазначена вище справа була розподілена та 04.11.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 11.05.2021 року позивач, ОСОБА_1 , направив на адресу відповідача - Лихівської селищної ради клопотання щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Троїцької сільської ради, в адміністративно-територіальних межах Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, за рахунок земель запасу, які знаходяться у розпорядженні Лихівської селищної ради, згідно з наявною публічною офіційною інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

За наслідками розгляду клопотань позивача, рішенням Лихівської селищної ради від 28.05.2021 року № 711-7/VIII було надано відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, на підставі того, що дана земельна ділянка знаходиться в державній власності.

18.06.2021 року, позивач вдруге звернувся до Лихівської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ.

Рішенням сесії від 30.06.2021 року № 807-8/VIII, було відмовлено в наданні дозволу про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСТ.

Відмова мотивована тим, що дана земельна ділянка надана в користування іншому громадянину.

Втретє, позивач звернувся з відповідним клопотанням до Лихівської селищної ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ.

Рішенням сесії від 13.08.2021 року № 888-9/VIII було відмовлено в наданні дозволу про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ.

Відмова мотивована тим, що дана земельна ділянка знаходиться в державній власності.

Зважаючи на попередні відмови, ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ.

Листом № 2890/0-446/0/20-21 від 15.09.2021 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовило в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ по причині того, що у зв`язку з набранням чинності Закону України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ, розпорядниками запитуваних земель знаходиться по за межами повноважень Держгеокадастру.

Як ззаначив позивач у поданій до суду позовній заяві, на адресу відповідача, Лихівської селищної ради було подано адвокатський запит, в якому ставилось питання: надати чіткі роз`яснення та підтверджуючі документи, зокрема, протокол голосування, щодо здійснення правомірного розгляду поданого клопотання ОСОБА_2 ; надати підтверджуючі документи щодо віднесення земельної ділянки кадастровий номер якої: 1224587500:01:002:0306, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Лихівської селищної об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області до земель державної власності; надати копії відповідних підтверджуючих документів. Однак, даний запит, Лихівської селищною радою залишено без відповіді.

Позивач вважаючи дані відмови відповідача необґрунтованими та такими, що порушують його права, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

На підставі частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій ст. 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, згідно з частиною першою ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами абзацу 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ЗК України встановлено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотань (заяв) та додатків до нього , який є вичерпним, а саме:

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відтак, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним, та розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.12.2019 р. у справі №813/4498/16 та від 04.05.2020 р. у справі №813/2061/17.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

У цьому випадку питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є дискреційними повноваженнями відповідача.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Проте, враховуючи той факт, що наведені відповідачем підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства суперечать приписам Земельного кодексу України, суд доходить висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог, на підставі ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1816,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Лихівської селищної ради від 13 серпня 2021 року № 888-9/VIII якою відмовлено в наданні дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ.

Зобов`язати Лихівську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Лихівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338523) за рахунок за бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник