Ухвала

від 11.01.2022 по справі 463/134/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

463/134/22

2-а/463/35/22

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

11 січня 2022 року року суддя Личаківського районного суду м. Львова Яворський С. Й., розглянувши матеріали адміністративного позову Громадської спілки "Правозахисне Товариство Українських Офіцерів" в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Міністра Оборони України Тарана Андрія Васильовича та міністра у справах ветеранів України Лапутіної Юлії Анатоліївни про усунення навмисного правопорушення та призначення покарання,-

в с т а н о в и в :

Позивач Громадська спілка "Правозахисне Товариство Українських Офіцерів" в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про усунення навмисного правопорушення та призначення покарання. Згідно прохальної частини поданого позову просить:

- Визнання протиправною бездіяльність, вчинену суб`єктами владних повноважень - відповідачів на заборону виконати рішення суду ОСОБА_5 - Міністра Оборони України та ОСОБА_6 - Міністра Мінветеранів.

- Притягнути до відповідальності винного ОСОБА_5 за невиконання МінОборони рішення суду відповідно до Виконавчого листа, а саме - накласти стягнення на Міністра Оборони України Тарана Андрія Васильовича за бездіяльність - штраф у розмірі статті 382 КАСУ 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

- Зобов`язати Міністра Оборони України Тарана Андрія Васильовича виконати виконавчий лист - невідкладно купити позивачам житло у м. Львові .

-Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Оглянувши матеріали адміністративного позову, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження по справі виходячи з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України ) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України ).

Наведене узгоджується й з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України , які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що Личаківський районний суд м. Львова розглянув справу за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, Міністерства соціальної політики України. Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи начальник Львівського гарнізону, Львівська міська рада про надання житла, на виконання якого 10.07.2018 видано виконавчий лист про зобов`язання Квартирно-експлуатаційного відділ м. Львова", Міністерства оборони України вчинити всі необхідні дії згідно "Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 року та " Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", затвердженої Наказом Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 року для придбання житлового приміщення в м. Львові сім"ї ОСОБА_4 , яка складається з п"яти осіб: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач звертаючись із позовними вимогами у даній справі фактично оскаржує бездіяльність відповідача по невиконанню рішення Личаківського районного суду м. Львова і фактично вимоги позивача спрямовані на зобов`язання відповідача виконати рішення Личаківського районного суду м. Львова у цивільній справі №463/1808/15-ц. Відтак, подання даного позову зумовлене невиконанням чи неналежним виконанням суб`єктом владних повноважень судового рішення Личаківського районного суду м. Львова у цивільній справі №463/1808/15-ц та є намаганням позивача в такий спосіб примусити відповідача виконати вказане судове рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII).

За ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі , що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм можна дійти висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII , у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Також подібна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18).

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, виконання судового рішення є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду Відповідно до ст. 129-1 Конституції України , судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В Цивільному процесуальному Кодексі України судовому контролю присвячено Розділ 7 "СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ". Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах це особлива форма правосуддя, діяльність суду пов`язана із реалізацією судових актів у цивільних справах, яка здійснюється у формі контрольного санкціонування вчинення деяких процесуальних дій у виконавчому провадженні при розгляді цивільних справ, безпосереднього розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавців, як важливої гарантії захисту права особи у післясудовому цивільному процесі та розгляді різних позовів, які стосується заходів примусового виконання рішень.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України , сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України , скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.170 КАС України , суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що заявлені у позовній заяві вимоги не можуть бути предметом нового публічно-правового спору та розглядатися адміністративним судом у порядку іншого (нового) позовного провадження, зокрема і щодо накладення штрафу, оскільки спірні правовідносини стосуються невиконання чи неналежного виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова у цивільній справі №463/1808/15-ц., а відтак у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки справа підлягає вирішенню в порядку Розділу 7 ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень шляхом подачі скарги в порядку ст.447 ЦПК України .

Крім того, ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова Яворського С.Й. від 30.11.2021 року у справі №463/13401/21 (Провадження №2-а/463/287/21) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Громадської спілки "Правозахисне Товариство Українських Офіцерів" в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Міністра Оборони України Тарана Андрія Васильовича та міністра у справах ветеранів України Лапутіної Юлії Анатоліївни про усунення навмисного правопорушення та призначення покарання.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170 КАС України, -

постановив :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Громадської спілки "Правозахисне Товариство Українських Офіцерів" в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Міністра Оборони України Тарана Андрія Васильовича та міністра у справах ветеранів України Лапутіної Юлії Анатоліївни про усунення навмисного правопорушення та призначення покарання.

У відповідності до положень ч.6 ст.170 КАС України роз`яснити заявнику, що справа підлягає вирішенню в порядку Розділу 7 ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень шляхом подачі скарги в порядку ст.447 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядок та строки, передбачені стст.295,297 КАС України.

Суддя: Яворський С. Й.