Рішення

від 10.01.2022 по справі 451/1700/21

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

10 січня 2022 рокуСправа №451/1700/21 Провадження № 2/451/149/22

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1700/21 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

17 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим Барилівською сільською радою Радехівського району Львівської області 01.02.1996 року.

Спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця становить земельна ділянка загальною площею 1,7689 га, яка складається із трьох земельних ділянок: № НОМЕР_2 площею 1,2236 га, кадастровий номер: 4623980400:03:000:0465; ділянка № НОМЕР_3 площею 0,4930 га, кадастровий номер: 4623980400:02:000:0566; ділянка № НОМЕР_4 площею 0,0523 га, кадастровий номер: 4623980400:02:000:0682, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, і які належали ОСОБА_2 , згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії III-ЛВ №019915, виданого 27.04.1999 року Радехівською районною радою Львівської області, і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №1376.

Фактично прийнявши спадщину, вступивши в управління та володіння майном спадкодавця за законом, позивачка як єдиний спадкоємець, мала намір оформити свої права на спадкове майно у нотаріальному порядку, у Радехівській державній нотаріальній конторі, однак не може у зв`язку з відсутністю належного правовстановлюючого документа, а саме Державного акта на право приватної власності на землю, оскільки такий видано після смерті, а відтак державний нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії, та рекомендовано звернутися з позовом в суд. Оскільки позивач, як спадкоємець, не має змоги оформити право власності відповідно до вимог законодавства у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде юридичним документом для оформлення права на це майно. За таких обставин позивач звертається до суду з позовом про визнання права власності на земельні ділянки.

Просить суд: встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Лопатин; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7689 га, яка складається із трьох земельних ділянок: № НОМЕР_2 площею 1,2236 га, кадастровий номер: 4623980400:03:000:0465, ділянка № НОМЕР_3 площею 0,4930 га, кадастровий номер: 4623980400:02:000:0566; ділянка № НОМЕР_4 площею 0,0523 га; кадастровий номер: 4623980400:02:000:0682, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-7).

31 грудня 2021 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, позивач, окрім іншого, просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Барилів Радехівського району Львівської області є батьком ОСОБА_1 (а.с.31).

Враховуючи, що представник Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області подав до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача із визнанням позовних вимог з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи та прийняття рішення по суті позовних вимог (а.с.34).

У підготовче засідання позивач не з`явилася, проте подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги з врахуванням уточнення підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити. Судові витрати просить не стягувати з відповідача в її користь (а.с.33).

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області. Позовні вимоги визнає (а.с.34).

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ч.ч.1-2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого Барилівською сільською радою Радехівського району Львівської області 1 лютого 1996 року (а.с.13).

З копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_6 , виданого повторно 12.12.1958, видно, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 ; батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 (а.с.10).

30 липня 1975 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб; прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 , що підтверджує копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00033819331 від 23 листопада 2021 року (а.с.27-27 зворот).

Відповідно до копії Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №019915, виданого 27 квітня 1999 року на підставі розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації від 20 квітня 1999 року №185 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №1376, вбачається, що земельна ділянка загальною площею 1,7689 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Барилівської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_2 .

Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки вищевказана земельна ділянка складається з трьох земельних ділянок: площею 1,2236 га, площею 0,4930 га та площею 0,0523 га (а.с.14-14 зворот).

З витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0007111232021 від 05.07.2021, №НВ-4610575982019 від 06.08.2019 та №НВ-4610576082019 від 06.08.2019 видно, що земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 1,2236 га має кадастровий номер 4623980400:03:000:0465, земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,4930 га має кадастровий номер 4623980400:02:000:0566 та ділянка № НОМЕР_4 площею 0,0523 га має кадастровий номер 4623980400:02:000:0682 (а.с.15-23).

З довідки №564 від 14.09.2021, виданої старостою сіл Куликів, Корчівка, Волиця-Барилова, Барилів, Увин Лопатинської селищної ради, встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований та проживав в с. Барилів Радехівського району Львівської області. На день смерті разом з померлим проживала дочка - ОСОБА_1 , 1956 року народження (а.с.12).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №67347837 від 17.11.2021, констатовано, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.25).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_1 фактично вступила у володіння спадковим майном після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже, прийняла спадщину.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з тим, що державний акт на право приватної власності на землю виданий після смерті спадкодавця, а також наявна помилка в свідоцтві про народження позивачки, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення фактів прийняття спадщини та родинних відносин, а також визнання права власності на спадкове майно є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У зв`язку з клопотанням позивача, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206, 258-259,263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Барилів Радехівського району Львівської області є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Лопатин.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7689 га, яка складається із трьох земельних ділянок: ділянка № НОМЕР_2 площею 1,2236 га, кадастровий номер: 4623980400:03:000:0465; ділянка № НОМЕР_3 площею 0,4930 га, кадастровий номер: 4623980400:02:000:0566; ділянка № НОМЕР_4 площею 0,0523 га, кадастровий номер: 4623980400:02:000:0682, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані с. Барилів на території Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 10 січня 2022 року.