Рішення

від 05.01.2022 по справі 930/2211/21

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/2211/21

№ 2/930/99/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.01.2022 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Свої позовні вимоги позивачі мотивують тим, що ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гайсин, де на той час проживали її батьки.

Батьками ОСОБА_1 являються - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_5 .

У ОСОБА_5 , був батько - ОСОБА_6 , який був зареєстрований та проживав в с. Йосипенки Немирівського району разом з нею в одному будинку, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

07 серпня 2001 року покійний ОСОБА_6 підписав заповітне розпорядження, відповідно до змісту якого половину житлового будинку, розміщеного по АДРЕСА_1 , а також земельну частку (пай) заповів своїй внучці - ОСОБА_3 . В цей же день даний заповіт було посвідчено у Зарудинецькій сільській раді Немирівського району відповідною посадовою особою.

ОСОБА_1 , у встановлений законом термін звернулась до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини та про отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом покійного дідуся - ОСОБА_6 .

Крім ОСОБА_1 , до даного нотаріуса звернулись із відповідними заявами про прийняття спадщини - дочка покійного - ОСОБА_2 , а також її сестра - також дочка покійного батька - ОСОБА_7 і у відповідності до вимог ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині, так як на момент смерті батька являлись непрацездатними - пенсіонерами.

У відповідності до вимог зазначеної ст. 1241 ЦК України ОСОБА_2 та ОСОБА_7 частку у спадщині покійного батька вираховується з врахуванням наявності ще одного сина покійного - ОСОБА_8 , який відмовився від спадщини після смерті батька, копія заяви якого знаходиться у матеріалах спадкової справи.

Таким чином, троє дітей покійного - при спадкуванні у відсутності заповіту могли б отримати по 1/3 частині спадщини. А при наявності заповіту, як є в даному випадку, по 1/6 частині.

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 успадковують по 1/6 частині спадщини покійного батька. Відтак, ОСОБА_1 , як спадкоємиці за заповітом, частка становить 2/3 частина спадщини покійного діда.

Приватним нотаріусом, вивчивши представлені нами - позивачами документи, було видано дві Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 липня 2021 року та від 15 липня 2021 року.

Причиною відмови у видачі свідоцтв про право на спадщину нотаріусом у Постановах зазначено те, що у заповіті покійного ОСОБА_6 від 07 серпня 2001 року вказано, що заповідач заповідає - ОСОБА_3 - сертифікат на права на земельну частку (пай) , що являється недостатньо чітким волевиявленням , а також те, що у них відсутній оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку - Державний акт серія ВН№ 029298.

Таким чином, інакше аніж судовим рішенням вирішити питання щодо успадкування нами своєї частки у спадщині покійного ОСОБА_6 немає можливості, тому ми змушені звертатись до суду із даним позовом.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, у яких вимоги заяви підтримали, просили їх задовольнити, розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача Немирівської міської ради в судове засідання не з`явився, суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує, щодо їх задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гайсин, де на той час проживали її батьки.

Батьками ОСОБА_1 являються - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_5 .

У ОСОБА_5 , був батько - ОСОБА_6 , який був зареєстрований та проживав в с. Йосипенки Немирівського району разом з нею в одному будинку, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

07 серпня 2001 року покійний ОСОБА_6 підписав заповітне розпорядження, відповідно до змісту якого половину житлового будинку, розміщеного по АДРЕСА_1 , а також земельну частку (пай) заповів своїй внучці - ОСОБА_3 . В цей же день даний заповіт було посвідчено у Зарудинецькій сільській раді Немирівського району відповідною посадовою особою.

ОСОБА_1 , у встановлений законом термін звернулась до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини та про отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом покійного дідуся - ОСОБА_6 .

Крім ОСОБА_1 , до даного нотаріуса звернулись із відповідними заявами про прийняття спадщини - дочка покійного - ОСОБА_2 , а також її сестра - також дочка покійного батька - ОСОБА_7 і у відповідності до вимог ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині, так як на момент смерті батька являлись непрацездатними - пенсіонерами.

У відповідності до вимог зазначеної ст. 1241 ЦК України ОСОБА_2 та ОСОБА_7 частку у спадщині покійного батька вираховується з врахуванням наявності ще одного сина покійного - ОСОБА_8 , який відмовився від спадщини після смерті батька, копія заяви якого знаходиться у матеріалах спадкової справи.

Таким чином, троє дітей покійного - при спадкуванні у відсутності заповіту могли б отримати по 1/3 частині спадщини. А при наявності заповіту, як є в даному випадку, по 1/6 частині.

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 успадковують по 1/6 частині спадщини покійного батька. Відтак, ОСОБА_1 , як спадкоємиці за заповітом, частка становить 2/3 частина спадщини покійного діда.

Приватним нотаріусом, вивчивши представлені нами - позивачами документи, було видано дві Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 липня 2021 року та від 15 липня 2021 року.

Причиною відмови у видачі свідоцтв про право на спадщину нотаріусом у Постановах зазначено те, що у заповіті покійного ОСОБА_6 від 07 серпня 2001 року вказано, що заповідач заповідає - ОСОБА_3 - сертифікат на права на земельну частку (пай) , що являється недостатньо чітким волевиявленням , а також те, що у них відсутній оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку - Державний акт серія ВН№ 029298.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування", судам роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимогст.1223ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно припису ч. 3 ст. 1268 ЦК України, - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування спадкоємець який позбавлений умов для одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах незаборонених законом.

Згідно п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Таким чином суд, врахувавши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, з метою захисту прав спадкоємців на спадщину після померлого, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки позивачі підтримують їх, відповідач не заперечує щодо задоволення позовних вимог, задоволення позову не суперечить вимогам та законним інтересам сторін та відповідає чинному законодавству України, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб.

На підставі 1216-1218, 1220-1223, 1233, 1235, 1261, 1268-1270 ЦК України та керуючись ст. ст. 23, 223, 258-259, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Иосипенки Немирівського району Вінницької області, на 2/3 частин земельної ділянки, площею 2.0600 га., кадастровий номер 0523083400:01:001:0141, яка розташована на території Немирівської міської ради Вінницького району (Немирівського району) Вінницької області, на яку було вйдано Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області Державний акт серія ВН № 029298 на прізвище ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Йосипенки Немирівського району Вінницької області, на 1/6 частину земельної ділянки, площею 2.0600 га., кадастровий номер 0523083400:01:001:0141, яка розташована на території Немирівської міської ради Вінницького району (Немирівського району) Вінницької області, на яку було видано Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області Державний акт серія ВН № 029298 на прізвище ОСОБА_6 .

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко