Рішення

від 29.12.2021 по справі 489/581/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/581/20

Номер провадження 2/489/186/21

РІШЕННЯ

Іменем України

29 грудня 2021 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ревицької Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державного підприємства Миколаївський науково - дослідний інститут землеустрою (далі - відповідач) про стягнення пені та відшкодування майнової та моральної шкоди за прострочення виконання зобов`язання

встановив

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив суд стягнути з Державного підприємства Миколаївській науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на його користь пеню за прострочення виконання зобов`язання, а саме договору на розробку земельно-кадастрових робіт та надання послуг № 19606 від 01.11.2016 у розмірі 48 600,00 грн.; відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн. та відшкодування майнової шкоди в розмірі 12 000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 01.07.2016 ним до ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності у межах Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, площею 2 га.

На виконання вказаної заяви, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області видано наказ № 14-6883/14-16-СГ від 29.07.2016 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 .

01.11.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір № 19606 на розробку земельно-кадастрових робіт та надання послуг, на виконання якого позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти. Термін виконання договору - 3 місяці.

Вказаний договір виконано не було, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-6883/14-16-СГ від 29.07.2016 відповідачем було розроблено проект в повному обсязі. Акт виконаних робіт було підписано позивачем 26.07.2017. Як з`ясувалося пізніше, вказана земельна ділянка вже була передана іншому громадянину.

09.08.2018 було укладено новий договір № 21240. Проект відповідачем виконано в повному обсязі на нову земельну ділянку, про що 26.12.2018 позивачем підписано акт виконаних робіт.

Позивач та його представник подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

01.07.2016 позивач звернувся з заявою до відповідача в якій просив надати дозвіл на розробку Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 із земель державної власності у межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, площею 2 га.

Відповідно до Наказу № 14-6883/14-16-СГ від 29.07.2016 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

01.11.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір № 19606 на розробку земельно-кадастрових робіт та надання послуг, на виконання якого позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 1500 грн. Термін виконання договору - 3 місяці.

Відповідно до Акту № 1 від 26.07.2017 позивач прийняв та визнав, що земельно-кадастрові роботи (послуги) задовольняють вимогам договору і належно оформленні. Однак, позивач заперечив, що підписував акт.

Відповідач у відзиві пояснив невиконання умов договору тим, що земельна ділянка була виділена іншій особі і тому з позивачем переукладено договір на розробку кадастрової документації щодо іншої ділянки. Позивач спростував укладення нового договору, надавши висновок експерта про те, що в договорі міститься не підпис позивача.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Оскільки виконавцем за укладеним сторонами Договором є суб`єкт господарювання, який виконує роботи та надає послуги, - ДП Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , а позивач (фізична особа) замовив у цього виконавця послуги, результат яких мав намір використати для особистих потреб, спірні правовідносини регулюються також положеннями Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) визначені також статтею 10 Закону. Так, в силу частини 1 цієї статті споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

За ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути пеню за прострочення виконання зобов`язання, а також відшкодувати заподіяну йому моральну шкоду та упущену вигоду внаслідок дій відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦПК України до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Позивачу було відомо, що відповідно до умов договору відповідач повинен був виконати роботи протягом трьох місяців з моменту підписання договору (01.11.2016), здійснення оплати (02.11.2016). Позивач в позові виходить з того, що завершальною датою виконання договору повинно було бути 01.02.2017, тому з 02.02.2017 його право вважається ним порушеним і ця дата є початком перебігу строку позовної давності, яка складає один рік щодо вимог про стягнення пені.

Позивач звернувся до суду лише 05.02.2020, тобто з пропуском строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, а відповідачем у відзиві заявлено про застосування позовної давності, тому вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Оскільки земельна ділянка так і не була набута у власність позивачем на день закінчення робіт за договором, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням строків виконання договору відповідачем та настанням збитків не підтверджена, то й розрахунки щодо упущеної вигоди є лише припущенням позивача, тому позовні вимоги про стягнення збитків є недоведеними і не підлягають задоволенню.

Як вбачається із ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Аналогічна позиція міститься у преамбулі Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року. Згідно п.3 цієї Постанови, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних переживань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її провини, окрім випадків, установлених ч.2 цієї статті.

Як зазначає сам позивач, то його моральна шкода ґрунтується на різних підставах а саме: душевні страждання, фізична біль, ушкодження здоров`я і жодні з них не обґрунтовані з посиланням на факти, тому дана позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства Миколаївський науково - дослідний інститут землеустрою про стягнення пені та відшкодування майнової та моральної шкоди за прострочення виконання зобов`язання відмовити в повному обсязі.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Державне підприємство Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , код ЄДРПОУ 19286878, юридична адреса: м. Миколаїв, пр. Миру, 34.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.01.2022.

Суддя В. В. Кокорєв