Рішення

від 28.12.2021 по справі 260/3360/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/3360/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ПАТ "Берегово-Тиса", представник - не з`явився,

відповідача: Берегівська міська рада Закарпатської області, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Берегово-Тиса" до Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 10 січня 2022 року.

Публічне акціонерне товариство "Берегово-Тиса" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Берегівської міської ради Закарпатської області, яким просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Берегівської міської ради Закарпатської області, яка полягає у залишені без розгляду клопотання ПАТ "Берегово-Тиса" у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі, орієнтованою площею 5,5 га під будівлями (винзавод та інші господарські споруди) належними Товариству та розташованими в м. Берегово, вул. Шевченка, 120 на території Берегівської міської ради, за межами населеного пункту;

- визнати протиправною бездіяльність Берегівської міської ради Закарпатської області, яка полягає у залишені без розгляду клопотання ПАТ "Берегово-Тиса" про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі, орієнтованою площею 5,9 га під будівлями (адмінбудинок цех переробки та інші господарські споруди) належними Товариству та розташованими в м. Берегово, вул. Шевченка. 120 на території Берегівської міської ради , за межами населеною пункту;

- зобов`язати Берегівську міську раду Закарпатської області у встановлені Земельним кодексом України строки розглянути клопотання ПАТ "Берегово-Тиса" у паданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки сільської господарської о призначення в натурі, орієнтованою площею 5,5 га під будівлями (винзавод га інші господарські споруди) та орієнтованою площею 5,9 га під будівлями (адмінбудинок цех переробки та інші господарські споруди) належними Товариству та розташованими в м. Берегово, вул. Шевченка, 120 на території Берегівської міської ради, за межами населеного пункту та за результатами його розгляду прийняти рішення, відповідно до вимог чинного законодавства України.

В подальшому, представником позивача до суду було подано заяву про зміну підстав та предмету позову, якою просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Берегівської міської ради №1014 від 31.08.2021 р. про відмову Публічному акціонерному товариству Берегово-Тиса у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 5,5 га на території Берегівської міської територіальної громади, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01);

- зобов`язати Берегівську міську раду Закарпатської області прийняти рішення про надання Публічному акціонерному товариству Берегово-Тиса дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 5,5 га під будівлями (винзавод та інші господарські споруди) належними Товариству в м. Берегово, вул. Шевченка, 120 на території Берегівської міської територіальної громади, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01);

- визнати протиправним та скасувати рішення Берегівської міської ради №1015 від 31.08.2021 р. про відмову Публічному акціонерному товариству Берегово-Тиса у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 5,9 га на території Берегівської міської територіальної громади, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01);

- зобов`язати Берегівську міську раду Закарпатської області прийняти рішення про надання Публічному акціонерному товариству Берегово-Тиса дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 5,9 га під будівлями (адмінбудинок, цех переробки та інші господарські споруди) належними Товариству в м. Берегово, вул. Шевченка, 120 на території Берегівської міської територіальної громади, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи з врахуванням зімни позовних вимог, правом на подачу відзиву не скористався, про наслідки не подання відзиву був попереджений.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Причину неявки не повідомив.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі. просив врахувати пояснення, які надавав раніше, наявність майна товариства на земельних ділянках та рішення судів з аналогічних питань.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Берегівської міської ради № 198 від 29 червня 1995 року державному підприємству Радгосп-завод Берегівський надана у постійне користування земельна ділянка площею 770,9 га, для сільськогосподарського виробництва, у підтвердження чого видано Державний акт на право постійного користування серії І-ЗК №000444, зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 24-95 від 06.07.1995 року.

03.02.2006 року наказом Мінагрополітики ДП Радгосп завод Берегівський реорганізовано у СТОВ Берегівське , а 03.10.2012 року СТОВ Берегівське реорганізовано в ПАТ Берегово - Тиса , яке стало правонаступником попередніх підприємств, в т.ч. і отримало право користування земельною ділянкою, згідно вказаного державного акту.

Для присвоєння частині земельних ділянок кадастрових номерів та внесення їх до Державного земельного кадастру, ПАТ Берегово-Тиса звернулося до Берегівської міської ради з листами:

- № 109 від 17.06.2021 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі, орієнтованою площею 5,5 га, під будівлями (винзавод та інші господарські споруди) належними Товариству та розташованими в м. Берегово, вул. Шевченка, 120 на території Берегівської міської ради, за межами населеного пункту;

- № 110 від 17.06.2021 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі, орієнтованою площею 5,9 га, під будівлями (адмінбудинок, цех переробки та інші господарські споруди) належними Товариству та розташованими в м. Берегово, вул. Шевченка, 120 на території Берегівської міської ради, за межами населеного пункту.

Листами Берегівська міська рада від 26.07.2021 року повідомила позивача про те, що на підставі п. 24, розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України не має повноважень щодо розпорядження вказаними земельними ділянками та рекомендує з цього приводу звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Разом з тим, в ході розгляду даної справи судом встановлено, що Берегівською міською радою були прийняті рішення №1014 та 1015 від 31.08.2021 року про відмову ПАТ Берегово-Тиса у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на території Берегівської міської територіальної громади.

Підставою для прийняття таких рішень Берегівська міська рада встановила ст.ст. 143, 144 Конституції України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 12, ч. 7 ст. 118, ст. 122, підпунктом а , пункту 24, розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Статтею 55 Закону України Про землеустрій визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.

Згідно п. 58 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин внесено зміни до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Таким чином, з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин , всі земельні ділянки набули статусу комунальної власності, крім тих які чітко зазначені у п. 24 Перехідних положень ЗК України.

Разом з тим, ПАТ Берегово-Тиса є приватним акціонерним товариством, форма власності - приватна.

ПАТ Берегово-Тиса є правонаступником ДП Радгосп-завод Берегівський , проте на даний момент ДП Радгосп-завод Берегівський припинений, що підтверджується інформацією з ЄДРЮФОПГФ.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2018 № 907/916/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2018, у задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до ПАТ Берегово-Тиса про припинення права постійного користування земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ДП радгосп-завод Берегівський та визнання таким, що втратив чинність на право постійного користування землею серії І-ЗК №000444 державний акт від 06.07.1995 року - відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач набув право постійного користування спірними земельними ділянками внаслідок правонаступництва прав та обов`язків юридичної особи, яка набула вказане право у порядку, визначеному законом, в процесі здійснення процедури приватизації цілісного майнового комплексу, до складу якого входили спірні земельні ділянки, які є невід`ємними його частинами. Також суди зазначили, що неодмінною ознакою порушення права або охоронюваного законом інтересу є настання негативних наслідків для суб`єкта порушеного права. Як свідчить позовна заява, такі негативні наслідки відсутні, а отже безпідставним є посилання позивача на порушення його права або охоронюваного законом інтересу.

Постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 907/916/17 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області залишено без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 - залишено без змін.

Суд звертає увагу, що земельна ділянка площею 770,9 га, для сільськогосподарського виробництва, не використовується державним підприємством Радгосп-завод Берегівський , а з урахуванням позиції викладеної у постанові Верхового Суду від 10.10.2018 року по справі № 907/916/17 на підставі Державного акту на право постійного користування серії І-ЗК № 000444, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 24-95 від 06.07.1995 p., використовується Публічним акціонерним товариством Берегово-Тиса .

Відповідно до ст. 55 Закону України Про землеустрій , встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо - геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; г) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.

Разом з тим, ні Земельним кодексом України, ні Законом України Про землеустрій не визначено підстав для відмови у задоволенні клопотання користувача земельної ділянки про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр , земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території.

Відсутність дозволу на розроблення технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), перешкоджає присвоєння ділянці кадастрового номеру та внесення її до ДЗК.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішень Берегівської міської ради від 31.08.2021 р. № 1014 та № 1015 про відмову Публічному акціонерному товариству Берегово-Тиса у наданні дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтованою площею 5,5 га під будівлями (винзавод та інші господарські споруди) та орієнтованою площею 5,9 га під будівлями (адмінбудинок цех переробки та інші господарські споруди) належними Товариству та розташованими в м. Берегово, вул. Шевченка, 120 на території Берегівської міської ради, за межами населеного пункту.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, з метою забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Берегівську міську раду Закарпатської області надати Публічному акціонерному товариству Берегово-Тиса дозволи на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Беручи до уваги наведене, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Берегово-Тиса" до Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Берегівської міської ради №1014 від 31.08.2021 р. про відмову Публічному акціонерному товариству Берегово-Тиса у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 5,5 га, на території Берегівської міської територіальної громади, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01).

Зобов`язати Берегівську міську раду Закарпатської області надати Публічному акціонерному товариству Берегово-Тиса дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 5,5 га, під будівлями (винзавод та інші господарські споруди) належними Товариству в м. Берегово, вул. Шевченка, 120 на території Берегівської міської територіальної громади, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01).

Визнати протиправним та скасувати рішення Берегівської міської ради №1015 від 31.08.2021 р. про відмову Публічному акціонерному товариству Берегово-Тиса у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 5,9 га, на території Берегівської міської територіальної громади, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01).

Зобов`язати Берегівську міську раду Закарпатської області надати Публічному акціонерному товариству Берегово-Тиса дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 5,9 га, під будівлями (адмінбудинок, цех переробки та інші господарські споруди) належними Товариству в м. Берегово, вул. Шевченка, 120 на території Берегівської міської територіальної громади, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01).

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Берегово-Тиса" (вул. Шевченка, буд. 120, м. Берегове, Закарпатська область, 90202, код ЄДРПОУ 38068751) за рахунок бюджетних асигнувань Берегівської міської ради Закарпатської області (вул. Б. Хмельницького, 7, м. Берегове, Закарпатська область, 90202, код ЄДРПОУ 04053683) судові витрати у розмірі 9080,00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк