Постанова

від 28.08.2006 по справі 9/133-54а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28"

серпня 2006 р.

Справа

№ 9/133-54А.

За позовом Любомльської

міжрайонної державної податкової інспекції, м. Любомль

       До 

Підприємця ОСОБА_1

      Про 

стягнення 1042,50 грн. податкового боргу

Головуюча суддя    Л.І. Соломка

При секретарі         В. А.

Яцишин          Представники:

      Від позивача: Редько Л. І. - держ. под.

інспектор, довіреність №1 від 20.01.2006р.;

      Від відповідача: н/з.

Права та обов'язки

представнику позивача   роз'яснені

відповідно до ст.ст. 49,51 КАС України.

Відводу складу суду не

заявлено.

Клопотання про здійснення

технічної фіксації судового процесу від представника позивача  не поступало.

Суть спору: Позивач -

Любомльська міжрайонна  державна

податкова інспекція звернувся до господарського суду  з позовом про 

стягнення податкового боргу з активів відповідача - підприємця  ОСОБА_1 у сумі  1042,50 грн.

Відповідач у судове

засідання не з'явився, представника не направив, про поважні причини неявки суд

не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце

розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового

відправлення  04.08.2006 р., явка у

судове засідання не визнавалась обов'язковою, тому суд вважає за можливе

розглянути справу за відсутності відповідача наявними  матеріалами.

Із досліджених матеріалів

справи, господарський суд встановив:

Підприємець ОСОБА_1,

зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності розпорядженням Любомльської

районної державної адміністрації, про що видано свідоцтво  про державну реєстрацію (перереєстрацію)  суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної

особи від 12.06.2003р.  (а.с.4),

01.07.2003р.(реєстраційний №НОМЕР_1) відповідач взятий на податковий облік у Любомльській

МДПІ.

15.12.2003 року

відповідачем подано до ОДПІ заяву (вх. №НОМЕР_2) про  право застосування  спрощеної системи  оподаткування,  обліку та звітності з 01.01.2004 року

відповідно  до Указу  Президента України від 03.07.98р. №727/98

"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва" 26.12.2003р. ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про сплату єдиного

податку НОМЕР_3 (а.с. 14).

Відповідно до ст. 2

Указу  Президента України від 03.07.98р.

№727/98 рішенням Любомльської районної ради від 17.12.2003р. №12/16 "Про

встановлення ставок єдиного податку для фізичних осіб- суб"єктів

підприємницької діяльності" було встановлено ставки єдиного податку для

СПД - фізичних осіб в залежності від виду діяльності (а.с. 15).  Згідно з додатком ОСОБА_1 повинна була

сплачувати з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року - 180 грн. щомісяця не

пізніше 20 числа наступного місяця протягом терміну дії Свідоцтва.

Відмову від застосування

спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше

встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть

здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у

разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не

пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного періоду.

Відповідачем відповідна заява до Любомльської МДПІ не подавалась. Фактично

підприємець здійснювала підприємницьку діяльність, що стверджується звітами

суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за

перший та другий квартал 2004р. (а.с. 21,22).

Згідно розрахунку

заборгованості Любомльської МДПІ від 17.07.2006 року та витягу з облікової

картки особового рахунку по платежу НОМЕР_4 (єдиний податок) податковий борг

підприємця ОСОБА_1 станом на 17.07.2006 року становить 1042 грн. 50 коп., а

саме єдиного податку, нарахованого з 20.04.2004 року, в тому числі пені -

2,70грн. (а.с. 6-12)

Позивач здійснив заходи

погашення податкового боргу шляхом надіслання 

1 податкової вимоги від 15.03.2005 року №НОМЕР_5 з повідомленням про

вручення (а.с. 19) та 2 податкової вимоги від 25.04.2005 року №НОМЕР_6

(а.с.20), проте заборгованість відповідачем не погашена,  21.06.2005 р. начальником Любомльської МДПІ

прийнято рішення №НОМЕР_7 про застосування заходів погашення податкового боргу платника

податків за рахунок стягнення його активів (а.с.24).

Відповідно до ст.8

зазначеного Закону Ковельською ОДПІ (до реорганізації) 18.03.2005 року у

Державному реєстрі застав рухомого майна зареєстровано податкову заставу за №

НОМЕР_8, що підтверджується витягом про реєстрацію застав рухомого майна

№НОМЕР_9 від 18.03.2005 року (а.с. 23). Відповідач на день розгляду справи

заборгованість до бюджету не погасив.

Відповідно  до підп. 5.4.1 ст.5 Закону України „Про

порядок погашення  зобов'язань платників

податків перед бюджетами  та державними цільовими

фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. узгоджена сума податкового

зобов'язання  не сплачена платником   податків у строки, визначені цією статтею,

визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно ч.2 ст.124

Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що

виникають у державі.

Примусове стягнення

податкової  заборгованості - передбачена

законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника

податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону

України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами” визначено, що активами  платника податків є кошти, матеріальні та

нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом  власності або повного господарського відання.

Ст.41 Конституції України

встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права

власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження

об'єктів права приватної власності  може

бути застосоване  лише як виняток з

мотивів суспільної  необхідності , на

підставі  і в порядку, встановлених

законом, та за умови попереднього  і

повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути  застосована виключно за рішенням суду у

випадку, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до підп.

3.1.1. п.3.1. ст..3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників

податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р.

№2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок

погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (арбітражного

суду).

Таким чином, вимога

позивача про примусове стягнення з відповідача 1042,50грн.  податкового боргу  підлягають до задоволення.

Керуючись ст.67

Конституції України, Законом України „Про систему оподаткування”, Законом

України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами”, ст.ст. ст.ст.55,69,71,79,86,158-160 КАС

України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з активів підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1) ( відкриті рахунки в установах банків відсутні) інд. номер НОМЕР_10

на користь Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції (м. Любомль,

вул. І. Франка,1) р/р 35217001005262 в УДК у Волинській області, код

33971512,  1042,50  грн. податкового боргу.

Постанова  набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, встановлених

ст.186 КАСУ України, та може бути оскаржена до Львівського  апеляційного 

господарського суду відповідно до розділу ІV Кодексу Адміністративного

судочинства України.

Суддя                                                             Соломка

Л.І.