Постанова

від 10.01.2022 по справі 120/387/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/387/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

10 січня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 листопада 2021 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дочірнє підприємство "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі 31.07.2018 року.

03.06.2019 року між Дочірнім підприємством "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс Лайт", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікс Лайт", як покупцем укладено договір поставки №2 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Пункт 4.1 цього Договору визначає, що поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії Договору відповідно до попереднього замовлення покупця, в якому визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару (відповідно до підписаної сторонами Специфікації), загальна ціна партії товару та інші умови.

В подальшому, 13.02.2020 року між Дочірнім підприємством "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс Лайт", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж", як покупець укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №2 від 03.06.2019 року про внесення змін до Договору, змінивши по тексту Договору та додатках до нього слова "Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікс Лайт" на слова " Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж".

13.03.2020 року між Дочірнім підприємством "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс Лайт", як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж", як покупець укладено Додаткову угоду №2 до Договору поставки №2 від 03.06.2019 року про внесення змін до Договору, змінивши по тексту Договору та додатках до нього слова "Дочірнє підприємство "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс Лайт" на слова "Дочірнє підприємство "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж".

В результаті господарської операції, що виникла на підставі Договору поставки №2 від 03.06.2019 року, Дочірнє підприємство "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж" реалізувало відсів Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж" за видатковими накладними: №17 від 20.09.2019 року на суму 67764,00 грн. в т.ч. ПДВ 11294,00 грн.; №9 від 22.05.2020 року на суму 54450,00 грн. в т.ч. ПДВ 9075,00 грн.; №8 від 29.05.2020 року на суму 51473,40 грн. в т.ч. ПДВ 8578,9 грн.; №10 від 29.05.2020 року на суму 39385,5 грн. в т.ч. ПДВ 6564,25 грн.; №11 від 03.06.2020 року на суму 76847,10 грн. в т.ч. ПДВ 12807,85 грн.; №13 від 03.07.2020 року на суму 119547,60 грн. в т.ч. ПДВ 19924,60 грн.; №14 від 03.07.2020 року на суму 15676,40 грн. в т.ч. ПДВ 2612,73 грн.; №15 від 03.07.2020 року на суму 10427,76 грн. в т.ч. ПДВ 1737,96 грн.; №16 від 14.07.2020 року на суму 151879,20 грн. в т.ч. ПДВ 25313,20 грн.; №20 від 30.07.2020 року на суму 116305,20 грн. в т.ч. ПДВ 19384,20 грн.; №24 від 31.08.2020 року на суму 38476,74 грн. в т.ч. ПДВ 6412,79 грн.; №29 від 30.09.2020 року на суму 50028,14 грн. в т.ч. ПДВ 8338,02 грн.; №30 від 30.09.2020 року на суму 78516,90 грн. в т.ч. ПДВ 13086,15 грн.; №37 від 30.10.2020 року на суму 157805,12 грн. в т.ч. ПДВ 26300,85 грн.; №38 від 30.10.2020 року на суму 19493,10 грн. в т.ч. ПДВ 3248,85 грн.

В результаті вказаної господарської операції Дочірнім підприємством "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж" сформовано податкові накладні: №17 від 20.09.2019 року, №9 від 22.05.2020 року, №8 від 29.05.2020 року, №10 від 29.05.2020 року, №11 від 03.06.2020 року, №13 від 03.07.2020 року, №14 від 03.07.2020 року, №15 від 03.07.2020 року, №16 від 14.07.2020 року, №20 від 30.07.2020 року, №24 від 31.08.2020 року, №29 від 30.09.2020 року, №30 від 30.09.2020 року, №37 від 30.10.2020 року, №38 від 30.10.2020 року, які направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, за допомогою програми електронного документообігу, по кожній із вищезазначених податкових накладних надійшли квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до яких вищевказані податкові накладні були прийняті, при цьому їх реєстрацію зупинено у зв`язку із тим, що на думку відповідача, податкова накладна №17 від 20.09.2019 року відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", а по решті податкових накладних платник податку, яким подано для реєстрації відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 "Критеріїв ризиковості платника податку". При цьому для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.

На виконання пункту 56.23. статті 56 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", позивачем направлено на адресу податкового органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

За результатами розгляду повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, Комісією регіонального рівня прийняті рішення: від 14.07.2020 року №1728186/42342855, від 19.11.2020 року №2150851/42342855, від 19.11.2020 року №2150853/42342855, від 19.11.2020 року №2150852/42342855, від 19.11.2020 року №2150854/42342855, від 19.11.2020 року №2150848/42342855, від 19.11.2020 року №2150850/42342855, від 19.11.2020 року №2150846/42342855, від 19.11.2020 року №2150847/42342855, від 19.11.2020 року №2150849/42342855, від 24.11.2020 року №2161963/42342855, від 24.11.2020 року №2161964/42342855, від 24.11.2020 року №2161965/42342855, від 30.11.2020 року №2180937/42342855, від 03.11.2020 року №2196198/42342855, від 03.12.2020 року №2196199/42342855, про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних від 20.09.2019 року №17, від 22.05.2020 року №9, від 29.05.2020 року №8, від 29.05.2020 року №10, від 03.06.2020 року №11, від 03.07.2020 року №13, від 03.07.2020 року №14, від 03.07.2020 року №15, від 14.07.2020 року №16, від 30.07.2020 року №20, від 31.08.2020 року №24, від 30.09.2020 року №29, від 30.09.2020 року №30, від 06.10.2020 року №35, від 30.10.2020 року №37, від 30.10.2020року №38 в Єдиному реєстрі податкових накладних по причині "Встановлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання".

Не погоджуючись з рішеннями Комісії регіонального рівня позивач оскаржив їх до Комісії центрального рівня, яка, за результатами розгляду скарг, прийняла рішення про залишення їх без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Вважаючи вищезазначені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними позивач звернувся о суду для їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є, у тому числі, операції із постачання товарів, послуг місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Суд зазначає, що на час розгляду питання щодо реєстрації накладної №17 від 20.09.2019 року, змінився порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі, зокрема з 01.02.2020 року почав діяти Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, яким визначено дії платника податків та контролюючого органу щодо питання віднесення платника податків до категорії ризикових, визначено критерії ризиковості та віднесення платника податків до таких критеріїв.

Так, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України 11.12.2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року (далі - Порядок №1165)

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з вимогами пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розом з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж", як покупець укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №2 від 03.06.2019 року про внесення змін до Договору, змінивши по тексту Договору та додатках до нього слова "Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікс Лайт" на слова " Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж".

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до вимог п. 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з вимогами п. 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідно до квитанції про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.10.2019 року №9239508261, підставою зупинення реєстрації податкової накладної від 20.09.2019 року №17 стало те, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом п.п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.07.2020 року №1728186/42342855, підставою відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної від 20.09.2019 року №17 головою комісії зазначено: "Прийнято рішення про: відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладні/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено".

Відповідно до квитанцій про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими зупинено реєстрацію податкових накладних: №9 від 22.05.2020 року, №8 від 29.05.2020 року, №10 від 29.05.2020 року, №11 від 03.06.2020 року, №13 від 03.07.2020 року, №14 від 03.07.2020 року, №15 від 03.07.2020 року, №16 від 14.07.2020 року, №20 від 30.07.2020 року, №24 від 31.08.2020 року, №29 від 30.09.2020 року, №30 від 30.09.2020 року, №37 від 30.10.2020 року, №38 від 30.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставою зупинення реєстрації зазначено відповідність пункту 8 "Критеріїв ризиковості платника податку".

У спірних рішеннях комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.11.2020 року №2150851/42342855, від 19.11.2020 року №2150853/42342855, від 19.11.2020 року №2150852/42342855, від 19.11.2020 року №2150854/42342855, від 19.11.2020 року №2150848/42342855, від 19.11.2020 року №2150850/42342855, від 19.11.2020 року №2150846/42342855, від 19.11.2020 року №2150847/42342855, від 19.11.2020 року №2150849/42342855, від 24.11.2020 року №2161963/42342855, від 24.11.2020 року №2161964/42342855, від 24.11.2020 року №2161965/42342855, від 30.11.2020 року №2180937/42342855, від 03.11.2020 року №2196198/42342855, від 03.12.2020 року №2196199/42342855, зазначено: "Прийнято рішення про: відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Підстави: ненадання платником податку копій документів … договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки/інвойси, акти приймання-передачі товарів/робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків".

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства спірні рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 4 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій, дані про який зазначено у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Водночас, суд зауважує, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем, на виконання вимог пунктів 201.16.1-201.16.2 статті 201 Податкового кодексу України, було подано до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів на підтвердження реалізації товару та спроможності здійснювати господарську діяльність за податковими накладними, реєстрацію яких було зупинено, а саме: щодо ПН №17 від 20.09.2019 року на реалізацію дошки обрізної та труби сталевої д. 630 на суму ПДВ 11,3 тис. грн.; ПН №9 від 22.05.2020 року на реалізацію відсіву фракції 0-5 мм в кількості 150 т на суму ПДВ 9,1 тис. грн.; ПН №8 від 29.05.2020 року на реалізацію відсіву, відсіву 2-го гатунку на суму ПДВ 8,6 тис. грн.; ПН №10 від 29.05.2020 року на реалізацію Відсів фракції 0-5 мм в кількості 108,5 т на суму ПДВ 6,6 тис. грн.; ПН №11 від 03.06.2020 року на реалізацію відсіву фракції 0-5 мм в кількості 211,7 т на суму ПДВ 12,8 тис. грн.; ПН №13 від 03.07.2020 року на реалізацію відсіву 2-го гатунку, щебіня фр. 20-40 мм на суму ПДВ 19,9 тис. грн.; №14 від 03.07.2020 року на реалізацію відсіву 2-го гатунку в кількості 45,1 т на суму ПДВ 2,6 тис. грн.; ПН №15 від 03.07.2020 року на реалізацію відсіву фракції 0-5 мм в кількості 30 т на суму ПДВ 1,7 тис. грн.; №16 від 17.07.2020 року на реалізацію відсіву фракції 0-5 мм в кількості 418,4 т на суму ПДВ 25,3 тис. грн.; ПН №20 від 30.07.2020 року на реалізацію відсіву фракції 0-5 мм в кількості 320,4 т на суму ПДВ 19,4 тис. грн.; ПН №24 від 31.08.2020 року на реалізацію щебеню та відсіву фракції на суму ПДВ 6,4 тис. грн.; ПН №29 від 30.09.2020 року на реалізацію щебеню та відсіву фракції на суму ПДВ 8,3 тис. грн.; ПН №30 від 30.09.2020 року на реалізацію відсіву фракції на суму ПДВ 13,1 тис. грн.; ПН №37 від 30.10.2020 року на реалізацію відсіву, щебеню на суму ПДВ 13,1 тис. грн.; ПН №38 від 30.10.2020 року на реалізацію відсіву фракції на суму ПДВ 16,2 тис.грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладеної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладеної не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації ПН щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативних для позивача рішень з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладеної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16 квітня 2019 р. касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28 жовтня 2019 р. касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У той же час суд враховує той факт, що надані позивачем документи підтверджували реальність господарських операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж", кількісні та вартісні показники цих операцій і були достатніми для реєстрації спірних податкових накладних.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставах, які вказані контролюючим органом, останній має витребувати у платника податків документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, під час зупинення реєстрації податкових накладних відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних, що не відповідає приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Тобто, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 та від 04.12.2018 року у справі №821/1173/17.

При цьому, слід вказати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 висловив таку правову позицію: "… можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності".

На підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суд при розгляді цієї справи застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії", заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" , заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість, у спорі який виник між сторонами, суд встановив, що принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини, відповідачем дотримано не було. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про вказане свідчить те, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної носить загальний характер, а із її змісту неможливо встановити які саме документи слід надати платнику.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач посилається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Вказані недоліки квитанцій, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання пояснень та документів, про що свідчать матеріали справи.

Одночасно, у межах спірних правовідносин суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/ розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1728186/42342855 від 14.07.2020 року, №2150853/42342855 від 19.11.2020 року, №2150851/42342855 від 19.11.2020 року, №2150852/42342855 від 19.11.2020 року, №2150854/42342855 від 19.11.2020 року, №2150848/42342855 від 19.11.2020 року, №2150850/42342855 від 19.11.2020 року, №2150846/42342855 від 19.11.2020 року, №2150847/42342855 від 19.11.2020 року, №2150849/42342855 від 19.11.2020 року, №2161963/42342855 від 24.11.2020 року, №2161964/42342855 від 24.11.2020 року, №2161965/42342855 від 24.11.2020 року, №2180937/42342855 від 30.11.2020 року, №2196198/42342855 від 03.12.2020 року, №2196199/42342855 від 03.12.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Дочірнього підприємства "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж": №17 від 20.09.2019 року, №9 від 22.05.2020 року, №8 від 29.05.2020 року, №10 від 29.05.2020 року, №11 від 03.06.2020 року, №13 від 03.07.2020 року, №14 від 03.07.2020 року, №15 від 03.07.2020 року, №16 від 14.07.2020 року, №20 від 30.07.2020 року, №24 від 31.08.2020 року, №29 від 30.09.2020 року, №30 від 30.09.2020 року, №37 від 30.10.2020 року, №38 від 30.10.2020 року, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до положень частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з метою відновлення прав та інтересів позивачанеобхідно зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Дочірнього підприємства "Мікс Лайт-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудстроймонтаж":№17 від 20.09.2019 року, №9 від 22.05.2020 року, №8 від 29.05.2020 року, №10 від 29.05.2020 року, №11 від 03.06.2020 року, №13 від 03.07.2020 року, №14 від 03.07.2020 року, №15 від 03.07.2020 року, №16 від 14.07.2020 року, №20 від 30.07.2020 року, №24 від 31.08.2020 року, №29 від 30.09.2020 року, №30 від 30.09.2020 року, №37 від 30.10.2020 року, №38 від 30.10.2020 року.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

\

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.