Рішення

від 10.01.2022 по справі 585/3407/21

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/3407/21

Номер провадження 2/585/89/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді - Цвєлодуб Г.О.,

секретаря судового засідання Салій О.І.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю МХП - Урожайна країна про визнання права власності на спадкове майно та його витребування, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області, третя особа ТОВ МХП - Урожайна країна про визнання права власності на спадкове майно та його витребування.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з: земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4915 га, кадастровий номер 5924188800:01:001:0086, площею 0,2690 га, кадастровий номер 5924188800:01:003:0125, площею 0,0814 га, кадастровий номер 5924188800:01:003:0116, що розташовані на території Смілівської сільської ради Роменського району, яка у даний час входить до складу Хмелівської територіальної громади Роменського району. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповідала сестрі ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати ОСОБА_3 померла, тому складений на користь останньої заповіт втратив чинність. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 липня 2021 року встановлено факт, що він є рідним племінником ОСОБА_2 та постійно проживав з нею з січня 2005 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 включно, за адресою: АДРЕСА_1 . При зверненні до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Проскурні Л.І. за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 йому листом від 17.11.2021 р. № 1033/02-14 Щодо видачі свідоцтва про право на спадщину роз`яснено, що відповідно до рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2010 року, справа №2-0-127/2010 p., спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , а саме: право на земельні частки (пай) розміром 3,492 га., 0,269 га. та 0,081 га. визнана відумерлою та передана Територіальній громаді Смілівської сільської ради Роменського району Сумської області. В зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на спадкове майно за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1924 року народження, нотаріус не має можливості видати свідоцтва про на спадщину на вищезазначені земельні ділянки, тому позивач звернувся до суду і просить визнати за ним право власності на вказані земельні ділянки, припинивши право комунальної власності територіальної грома¬ди Хмелівської (раніше - Смілівської) сільської ради Роменського району Сумської області на вказані земельні ділянки.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, пояснив обставини, викладені в позовній заяві.

Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області в заяві до суду позов визнала, справу просили проводити без участі представника сільської ради.

Представник третьої особи - ТОВ МХП - Урожайна країна в клопотанні до суду позовні вимоги визнали повністю, просили справу розглядати за відсутності їх представника.

Ухвалою від 22.11.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Суд, заслухавши позивача, повно та всесторонньо вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Смілівської сільської ради Роменського району Сумської області 20.01.2006 р., ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить: земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4915 га, кадастровий номер 5924188800:01:001:0086, площею 0,2690 га, кадастровий номер 5924188800:01:003:0125, площею 0,0814 га, кадастровий номер 5924188800:01:003:0116, що розташовані на території Смілівської сільської ради Роменського району, яка у даний час входить до складу Хмелівської територіальної громади Роменського району, які належали померлій на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії СМ № 018612, серії СМ № 164793, серії СМ № 173970 (а.с. 10-12).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2010 року визначено спадщину, яка відкрилася після смерті мешканки с. Сміле, Роменського району, ОСОБА_2 , а саме: право на земельні частки (пай) розміром 0,269 га., 3,492 га. та 0,081 га., вартістю 700 грн. 02 коп., 38542 грн. 28 коп. та 210 грн. 78 коп., відповідно, відумерлою та передано її територіальній громаді Смілівської сільської ради Роменського району (а.с. 25).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 липня 2021 року встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживав з ОСОБА_2 з січня 2005 року і до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 включно, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

Згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0008105162021, НВ-0008104972021, НВ-0008104862021 від 16 листопада 2021 року вищезазначені земельні ділянки перебувають у власності Територіальної громади в особі Смілівської сільської ради Роменського району Сумської області, а отже право власності за померлою не зареєстроване і земельні ділянки спадкодавцю не належать(а.с. 13-21).

Нормативна грошова оцінка зазначених земельних ділянок становить 83405,57 грн., що підтверджується витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (а.с. 22-24).

Постановою приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сумської області Проскурнею Л.І. від 17.11.2021 р. роз`яснено, що у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на спадкове майно за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1924 року народження, нотаріус не має можливості видати свідоцтва про на спадщину на вищезазначені земельні ділянки (а.с. 29).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Відповідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухо¬мого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як роз`яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі коли після спливу строку для прийняття спадщини та розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (стаття 1272 ЦК), такі спадкоємці мають право вимагати передання їм частки в натур шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. При переході за цих обставин спадкового майна як відумерлої спадщини до територіальної грома-ди такий спадкоємець має право вимагати його передання в натурі, а у разі його продажу має право на грошову компенсацію на підставі статті 1280 ЦК.

Відповідно до ст.1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (ч. 2,3 ст. 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці ма¬ють право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошо¬вої компенсації (ч. 1 ст. 1280 ЦК України).

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію (частина друга статті 1280 ЦК України).

Таким чином, право на захист спадкових прав шляхом подання позову про повернення відумерлого майна реалізується спадкоємцем у зв`язку з набуттям територіальною громадою права власності на спірне майно, оскільки закон не містить прямого застереження про необхідність скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою для реалізації спадкоємцем свого права вимоги до територіальної громади.

У протилежному випадку фактично нівелюється можливість застосовування спадкоємцем спеціального способу захисту, визначеного у ч. 2 ст. 1280 ЦК, а оскарження рішення суду про визнання спадщини відумерлою свідчитиме про обрання неправильного способу захисту свого права, яке спадкоємець вважає порушеним.

Враховуючи викладені позивачем та досліджені у судовому засіданні обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для визнання за позивачем права власності на спадкові земельні ділянки, таке визнання не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб і може бути прийняте, у зв`язку з повним визнанням позову відповідачем та третьою особою, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 328, 1216, 1218, 1268, 1269 ЦК України, ст. 81 ЗК України, ст. ст. 200, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4915 га, кадастровий номер 5924188800:01:001:0086, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 018612, виданого 26.06.2003 р. Роменською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 474;

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2690 га, кадастровий номер 5924188800:01:003:0125, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 164793, виданого 26.06.2003 р. Роменською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 594;

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0814 га, кадастровий номер 5924188800:01:003:0116, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 173970, виданого 26.06.2003 р. Роменською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 847.

Припинити право комунальної власності територіальної грома¬ди Хмелівської (раніше - Смілівської) сільської ради Роменського району Сумської області на вказані земельні ділянки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 13 січня 2022 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ