Постанова

від 11.01.2022 по справі 903/434/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року Справа № 903/434/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Грязнов В.В. , суддя Гудак А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Підприємства "Лель" на рішення Господарського суду Волинської області від 07 вересня 2021 року в справі №903/434/21 (суддя - А. С. Вороняк)

за позовом Головного управління Національної поліції України у Волинській області

до Підприємство "Лель"

про стягнення 62 227 грн 72 коп.

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Національної поліції України у Волинській області (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом, у якому просило суд стягнути з Підприємства Лель (надалі - Відповідач) 10263 грн 97 коп. основної заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 1223 від 3 липня 2018 року, 49176 грн 54 коп. основної заборгованості за договором № 4 від 18 вересня 2018 року про відшкодування витрат Позивача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Відповідачу, 1026 грн 40 коп. штрафу, 1760 грн 81 коп. пені.

В обґрунтування позову посилається на те, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1223 від 3 липня 2018 року та договору № 4 від 18 вересня 2018 року про відшкодування витрат Позивача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Відповідачу, а саме в частині проведення своєчасної оплати, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 62227 грн 72 коп..

Рішенням Господарського суду Волинської області від 7 вересня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто із Відповідача на користь Позивача 10263 грн 97 коп. заборгованості з орендної плати, 49176 грн 54 коп. заборгованості за утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, 1026 грн 40 коп. штрафу. У задоволенні позову в частині стягнення 1760 грн 81 коп. пені місцевим господарським судом відмовлено. Також даним судовим рішенням покладено на Відповідача 2205 грн 77 коп. витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи (рахунками та актами приймання-здачі виконаних робіт) підтверджується заборгованість Відповідача за надані послуги в сумі 49176 грн 54 коп..

Аналізуючи матеріали справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що враховуючи умови договору № 1223 та договору № 4, порушення виконання зобов`язання Відповідачем щодо оплати орендної плати та за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, перевіривши розрахунок Позивача по нарахуванню боргу за оренду, комунальні послуги, позовні вимоги по стягненню орендної плати на суму 10263 грн 97 коп. та заборгованості за надані комунальні послуги в сумі в сумі 49176 грн 54 коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 10 % штрафу у сумі 1026 грн 40 грн за договором № 1223, то місцевий господарський суд зазначив, що пунктом 3.8 договору № 1223 передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Відповідач також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості. Суд першої інстанції вказав при цьому, що позовні вимоги щодо стягнення 10 % штрафу у сумі 1026 грн 40 коп. за договором №1223 є підставними та обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення.

Що ж до стягнення пені у сумі 1760 грн 81 коп. за договором №1223, то місцевим господарський судом зазначено, що Позивачем не зазначено періодів нарахування пені, тому суд не може перевірити правильність та методологію її нарахування. Крім того, суд не може виходити за межі позовних вимог, в тому числі заявленого Позивачем періоду нарахування пені, який відсутній. З огляду на вказане у задоволенні позову в частині стягнення 1760 грн 81 коп. пені місцевим господарським судом відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (том 2, а.с. 2-4), в якій з підстав, висвітлених у ній, просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що Відповідач не користувався орендованим майном у період з 16 березня 2020 року по липень місяць 2020 року, оскільки відповідно до Постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року, протягом всього часу дії карантину були запровадженні карантинні обмеження, які поміж іншого, передбачали заборону діяльності закладів громадського харчування, Відповідач зазначає, що він не мав доступу до приміщення та можливості користуватися орендованим майном. Що ж стосується нарахувань за комунальні послуги, то Відповідач зазначив, що вартість електроенергії визначається за місяць на підставі показників електролічильна за місяць, який встановлений в елктрощитовій приміщення, проте, Позивачем не долучено до матеріалів справи підписаних актів спільної перевірки лічильна Позивачем та Відповідачем. Крім того, Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що їдальня за період з березня по червень 2020 року, не функціонувала. На переконання апелянта акти виконаних робіт не можуть слугувати належною підставою нарахування заборгованості, оскільки вони не містять підпису обох сторін договору. Розрахунки вартості послуг щодо водопостачання містять зайво нараховані об`єми водопостачання та водовідведення. Крім того, Відповідач зазначає, що він жодного разу не був допучений до перевірки показників лічильників, проте будучи в довірливих відносинах з Позивачем, одержавши акти приймання-передачі виконаних робіт за 2018 рік не перевірив їх показники та підписав.

Крім того, Відповідачем до апеляційної скарги подано клопотання про долучення доказів (належним чином завірених копій наданих Позивачем актів приймання-передачі виконаних робіт; належним чином завірену копію квитанції від 21 травня 2021 року; копію додаткової угоди № 1 до Договору від 18 вересня 2018 року; копію розрахунку комунальних послуг за 2019 рік), обгрунтовуючи це неможливістю подання їх суду першої інстанції з огляду на необізнаність із розглядом справи в суді першої інстанції, що стало підставою не прийняття участі в даній справи та подання відповідних доказів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2021 року справу №903/434/21 прийнято до провадження суду в складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., судді Грязнов В.В., суддя Гудак А.В.. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача та запропоновано Позивачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Відповідачу.

Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 2 статті 270 ГПК України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 статті 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

В силу дії частини 10 статті 270 ГПК України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 13 статті 8 ГПК України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Разом з тим, суд констатує, що види справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження визначені в частині 4 статті 247 ГПК України.

Суд констатує, що дана справа № 918/587/21 не підпадає під дані винятки.

Водночас, суд констатує, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 2270 грн Відтак, максимальна ціна позову, що підлягає під дію частини 10 статті 270 ГПК України складає 227000 грн 00 коп. (що є більшою сумою, ніж сума позовних вимог в даній справі).

З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно, ухвалою суду від 15 листопада 2021 року було повідомлено сторін про те, що розгляд справи №903/434/21 буде проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, постанова по даній справі буде виготовлена до 14 січня 2022 року включно.

Відтак, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід задоволити частково, скасувати рішення Господарського суду Волинської області в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 49176 грн 54 коп. заборгованості за утримання орендованого майна та надання комунальних послуг та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача 1919 грн 18 коп.. В стягненні 47257 грн 36 коп. заборгованості за утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, суд відмовляє. В решті рішення колегія апеляційного господарського суду вирішила залишити без змін.

При цьому, Північно-західний апеляційний господарський суд виходив з наступного.

3 липня 2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (орендодавець) та Відповідачем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1223 (надалі - Договір № 1223; а.с. 5-8).

За умовами пункту 1.1 Договору №1223, Орендодавець передає, а Відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину адмінприміщення їдальні та клубу /А-4/ площею 83,7 кв.м. (реєстровий номер - 40108604.2.2ЕХЖТХИ087), що знаходиться за адресою: вул.Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, 43000 та обліковується на балансі Позивача (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 28 лютого 2018 року і становить за незалежною оцінкою 528592 грн без врахування ПДВ.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 1223, Відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі №1223, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору №1223 та акта приймання-передавання майна, підписаного між Позивачем та Відповідачем за погодженням з орендодавцем.

Водночас, актом приймання-передавання орендованого майна від 3 липня 2018 року, який є додатком до Договору № 1223, вищезазначене майно передано Відповідачу в строкове платне користування (том 1, а.с. 10).

Відповідно до пункту 3.6 Договору № 1223, орендна плата перераховується Відповідачем щомісячно в термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним і спрямовується 50 % від суми орендної плати до державного бюджету, а 50 % від суми орендної плати на рахунок Позивача.

Згідно пункту 5.3 Договору № 1223, Відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату до державного бюджету та Позивачу.

Пунктом 10.1 Договору №1223, встановлено, що його укладено строком на 2 роки 364 дні і діє з 7 липня 2018 року до 1 липня 2021 року включно.

Відповідно до пункту 10.8 Договору № 1223, чинність Договору №1223 припиняється достроково за взаємною згодою сторін.

2 липня 2020 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (орендодавець) та Відповідачем укладено додатковий договір № 1 до Договору № 1223, що належить до державної власності від 3 липня 2018 року, яким Відповідач та орендодавець на підставі статті 654 Цивільного кодексу України та пункту 10.8 Договору № 1223 дійшли згоди припинити дію Договору №1223.

Актом приймання-передавання орендованого майна від 20 червня 2020 року, який є додатком до Договору № 1223, вищезазначене майно повернуто Відповідачем Позивачу в задовільному стані (том 1, а.с. 12).

18 вересня 2018 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 4 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі - Договір; том 1, а.с. 56-57).

За умовами пункту 1.1 Договору, Позивач зобов`язався у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, забезпечити утримання та можливість користування комунальними послугами (електропостачання, водопостачання, теплопостачання, вивіз сміття) нерухомого майна за адресою: вул.Винниченка, 11, м.Луцьк, Волинська область, 43000, а Відповідач зобов`язався відшкодувати вартість за фактично спожиту електроенергію по щомісячному показнику лічильника, а інші комунальні послуги - згідно розрахунку Позивача, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, відшкодування витрат на утримання нерухомого майна проводиться орендарем шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок Позивача, що вказаний у цьому Договорі протягом 10 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг на підставі рахунку-фактури, але не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним місяцем.

Позивач просить суд стягнути заборгованість за Договором № 4 в сумі 49176 грн 54 коп. за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права з позовом до Відповідача про стягнення 10263 грн 97 коп. основної заборгованості за Договором № 1223 та про стягнення 49176 грн 54 коп. основної заборгованості за Договором № 4, а також 1026 грн 40 коп. штрафу і 1760 грн 81 коп. пені.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу дії частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Аналогічні положення містить частина перша статті 283 Господарського кодексу України.

Частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу дії статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності з вищенаведеною нормативно-правовою базою законодавства України, колегія суду досліджує доводи Позивача та заперечення Відповідача з приводу існування заборгованості по орендним платежам.

Зважаючи на заперечення Відповідача наведені в апеляційній скарзі щодо того, що Відповідача позбавлено права на подання доказів по справі суду першої інстанції, з огляду на його необізнаність із провадженням по даній справі в суді першої інстанції та як наслідок не прийняття участі в судових засіданнях (що за доводами апелянта позбавило його права на подання та долучення до матеріалів справи відповідних доказів, про долучення яких він клопоче разом із поданням апеляційної скарги; том 2, а.с. 38), то колегія суддів дослідивши даний довід в площинні доказів долучених до матеріалів справи, зазначає наступне.

Відповідачем в підтвердження заперечень щодо задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендним платежам Договору №1223 долучено копію квитанції від 21 травня 2021 року на зальну суму 3508 грн 10 коп., із призначенням платежу Платіж за оренду згідно договору №1223 від 3 липня 2018 року: січень 1493 грн 10 коп.; лютий - 1488 грн 30 коп., березень - 526 грн 70 коп. 2020 рік (том 2, а.с. 74).

Даний доказ (завірений належним чином) поданий апелянтом разом з апеляційною скаргою.

Колегія суддів з метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи, досліджує подані Відповідачем докази (а саме: завірену копію квитанцію від 21 травня 2021 року на зальну суму 3508 грн 10 коп.) в розрізі належності та допустимості такого доказу щодо обставин справи та заперечень позовної заяви апелянтом.

Відповідно до тверджень Позивача, заборгованість Відповідача по орендним платежам відповідно до Договору №1223 становить 10263 грн 97 коп. на підтвердження чого був долучений Акт звірки розрахунків за період з 3 липня 2018 року по 15 квітня 2021 року між Позивачем та Відповідачем, який підписаний та засвідчений відтиском печатки тільки зі сторони Позивача (том 1, а.с. 13).

З даного акту вбачається, що станом на 15 квітня 2021 року залишок боргу становить 10263 грн 97 коп., між тим такий Акт звірки не містить всіх необхідних реквізитів, а саме: відсутні підписи уповноважених осіб, зокрема з боку Відповідача.

Колегія суддів звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2018 року в справі № 905/1198/17 та від 5 березня 2019 року в справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися опосередкованим доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Водночас, в підтвердження позовних вимог Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки та акти надання послуг, а саме:

· рахунок №17 від 10 серпня 2018 року орендна плата за липень 1251 грн, виписаний Позивачем; якому відповідає акт №17 надання послуг від 10 серпня 2018 року, зокрема, оренда майна за липень 2018 року Позивачу 50% в сумі 1251 грн підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 14; 38);

· рахунок №18 від 10 вересня 2018 року орендна плата за серпень 1337 грн 28 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №18 надання послуг від 10 вересня 2018 року, зокрема, оренда майна за серпень 2018 року Позивачу 50% в сумі 1337 грн 28 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 15; 39);

· рахунок №15 від 12 жовтня 2018 року орендна плата за вересень 1362 грн 69 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №15 надання послуг від 12 жовтня 2018 року, зокрема, оренда майна за вересень 2018 року Позивачу 50% в сумі 1362 грн 69 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 16; 40);

· рахунок №20 від 14 листопада 2018 року орендна плата за жовтень 1385 грн 85 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №20 надання послуг від 14 листопада 2018 року, зокрема, оренда майна за жовтень 2018 року Позивачу 50% в сумі 1385 грн 85 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 29; 41);

· рахунок №22 від 12 грудня 2018 року орендна плата за листопад 1405 грн 25 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №22 надання послуг від 12 грудня 2018 року, зокрема, оренда майна за листопад 2018 року Позивачу 50% в сумі 1405 грн 51 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 30; 41);

· рахунок №2 від 12 січня 2019 року орендна плата за грудень 1416 грн 50 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №2 надання послуг від 12 січня 2019 року, зокрема, оренда майна за грудень 2018 року Позивачу 50% в сумі 1416 грн 50 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 17; 43);

· рахунок №4 від 12 лютого 2019 року орендна плата за січень 1430 грн 66 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №4 надання послуг від 12 лютого 2019 року, зокрема, оренда майна за січень 2019 року Позивачу 50% в сумі 1430 грн 66 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 18; 44);

· рахунок №10 від 12 березня 2019 року орендна плата за лютий 1453 грн 65 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №10 надання послуг від 12 березня 2019 року, зокрема, оренда майна за лютий 2019 року Позивачу 50% в сумі 1453 грн 65 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 31; 45);

· рахунок №14 від 15 квітня 2019 року орендна плата за березень 1466 грн 73 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №14 надання послуг від 15 квітня 2019 року, зокрема, оренда майна за березень 2019 року Позивачу 50% в сумі 1466 грн 73 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 19; 46);

· рахунок №17 від 11 травня 2019 року орендна плата за квітень 1481 грн 40 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №17 надання послуг від 11 травня 2019 року, зокрема, оренда майна за квітень 2019 року Позивачу 50% в сумі 1481 грн 40 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 20; 47);

· рахунок №30 від 13 червня 2019 року орендна плата за травень 1491 грн 77 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №30 надання послуг від 13 червня 2019 року, зокрема, оренда майна за травень 2019 року Позивачу 50% в сумі 1491 грн 77 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 21; 48);

· рахунок №36 від 10 липня 2019 року орендна плата за червень 1484 грн 31 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №36 надання послуг від 10 липня 2019 року, зокрема, оренда майна за червень 2019 року Позивачу 50% в сумі 1484 грн 31 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 22; 49);

· рахунок №43 від 13 липня 2019 року орендна плата за червень 1520 грн 11 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №36 надання послуг від 12 серпня 2019 року, зокрема, оренда майна за липень 2019 року Позивачу 50% в сумі 1475 грн 41 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 23; 50);

· рахунок №48 від 10 вересня 2019 року орендна плата за серпень 1470 грн 98 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №48 надання послуг від 10 вересня 2019 року, зокрема, оренда майна за серпень 2019 року Позивачу 50% в сумі 1470 грн 98 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 24; 51);

· рахунок №55 від 14 жовтня 2019 року орендна плата за вересень 1481 грн 28 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №55 надання послуг від 14 жовтня 2019 року, зокрема, оренда майна за вересень 2019 року Позивачу 50% в сумі 1481 грн 28 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 25; 52);

· рахунок №61 від 12 листопада 2019 року орендна плата за жовтень 1491 грн 65 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №61 надання послуг від 12 листопада 2019 року, зокрема, оренда майна за жовтень 2019 року Позивачу 50% в сумі 1491 грн 65 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 26; 53);

· рахунок №67 від 11 грудня 2019 року орендна плата за листопад 1493 грн 14 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №67 надання послуг від 11 грудня 2019 року, зокрема, оренда майна за листопад 2019 року Позивачу 50% в сумі 1493 грн 14 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 27; 54);

· рахунок №5 від 14 січня 2020 року орендна плата за грудень 1490 грн 12 коп., виписаний Позивачем; даному рахунку відповідає акт №5 надання послуг від 14 січня 2020 року, зокрема, оренда майна за грудень 2019 року Позивачу 50% в сумі 1490 грн 12 коп. підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 28; 55);

Крім того, Позивачем в підтвердження своїх позовних вимог долучено до матеріалів справи наступні рахунки, які підписані та скріплені відтиском печатки Позивача: рахунок №43 від 13 липня 2020 року, орендна плата за червень 2020 року в сумі 1520 грн 11 коп.; рахунок №34 від 13 червня 2020 року, орендна плата за травень 2020 року в сумі 1517 грн 08 коп.; рахунок №28 від 15 травня 2020 року орендна плата за квітень 2020 року в сумі 1512 грн 54 коп.; рахунок №21 від 8 квітня 2020 року орендна плата за березень 2020 року в сумі 1500 грн 53 коп.; рахунок №15 від 13 березня 2020 року орендна плата за лютий 2020 року в сумі 1488 грн 62 коп.; рахунок №9 від 14 лютого 2020 року орендна плата за січень 2020 року в сумі 1493 грн 10 коп. (том 1, а.с. 32-37).

Суд констатує, що сторони у пункті 3.6 Договору № 1223 погодили сплату орендних платежів, а саме: орендна плата перераховується Відповідачем щомісячно в термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним і спрямовується 50 % від суми орендної плати до державного бюджету, а 50 % від суми орендної плати на рахунок Позивача.

Між тим, пунктом 5.3 Договору № 1223 визначено, що Відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату до державного бюджету та Позивачу.

В той же час, Договір № 1223 не містить умов щодо порядку та строків виставляння відповідних рахунків та доведення їх до відома Відповідача.

Крім того, зважаючи на проведену Відповідачем оплату послуг за оренду майна на підстав Договору № 1223 вбачається відповідність проведених платежів за січень (в сумі 1493 грн 10 коп.) та лютий (в сумі 1488 грн 30 коп.), сумам зазначеним в рахунку №15 від 13 березня 2020 року орендна плата за лютий 2020 року в сумі 1488 грн 62 коп. та рахунку №9 від 14 лютого 2020 року орендна плата за січень 2020 року в сумі 1493 грн 10 коп.. Дане на переконання колегії суддів свідчить про доведення вищеописаних рахунків (їх сім) на оплату послуг по оренді майна до відома Відповідача.

В силу дії пункту 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із положеннями статей 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі

При укладенні Договору №1223 сторони, зокрема, домовилися про умови, розмір та порядок внесення орендної плати.

Судом встановлено, що Позивач просить стягнути з Відповідача 10263 грн 97 коп. заборгованості по орендній платі, яка утворилася на час оренди Відповідачем нерухомого майна за період з 3 липня 2018 року по 1 липня 2020 року.

В той же час, зважаючи на подання Відповідачем доказів сплати заборгованості в сумі 3508 грн 10 коп., квитанція від 21 травня 2021 року (до звернення Позивача із даним позовом; відповідно до відмітки штемпеля вхідної кореспонденції канцелярії Господарського суду Волинської області - дата надходження позовної заяви 9 червня 2021 року), що не спростовано Позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що заборгованість Відповідача перед Позивачем на момент звернення до суду становила 6755 грн 87 коп. (10263 грн 97 коп. - 3508 грн 10 коп.), а не суму котру просив стягнути Позивач в цій частині позову, та котру своїм судовим рішенням стягнув суд першої інстнації.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги Відповідача щодо не користування орендованим майном у період з 16 березня 2020 року по липень місяць 2020 року, оскільки відповідно до Постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року (із її подальшими змінами), протягом всього часу дії карантину були запровадженні карантинні обмеження, які поміж іншого, передбачали заборону діяльності закладів громадського харчування (Відповідач зазначає, що він не мав доступу до приміщення та можливості користуватися орендованим майном), то колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Приписи частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України визначають в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Отже, для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це такі обставини, за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

Правова позиція щодо застосування приписів статті 762 Цивільного кодексу України узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 914/2264/17, №914/1248/18, №914/70/18.

Отже, звільнення від сплати орендної плати відбувається переважно у разі повної неможливості доступу до приміщення, навіть незважаючи на той факт, що орендар у зв`язку з форс-мажорними обставинами не може здійснювати там свою звичайну господарську діяльність. При цьому матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неможливість використання приміщення та про вчинення будь-яких перешкод у такому користуванні з боку Позивача.

В той же час при звільненні наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Відповідач повинен був довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, що він не відповідає за ці обставини, однак такі докази не подані разом із поданням апеляційної скарги.

З урахуванням усього вищевказаного, згідно пунктів 3.6, 5.3 Договору №1223, статті 193 Господарського кодексу України та статей 526, 525, 692 Цивільного кодексу України, в розрізі існування доказів оплат, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми заборгованості по орендній платі в розмірі 10263 грн 97 коп. підлягають до задоволення частково, а саме в сумі 6755 грн 87 коп.. В стягненні 3508 грн 10 коп. суд відмовляє за їх безпідставністю.

Відповідно приймаючи таке рішення Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 10263 грн 97 коп. заборгованості по орендних платежах по Договору №1223 та приймає нове рішення в цій частині, яким позов у даній частині задоволює частково та стягує заборгованість з орендних платежів в сумі 6755 грн 87 коп. В стягненні 3508 грн 10 коп. заборгованості з орендних платежів суд відмовляє.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення 10 % штрафу у сумі 1026 грн 40 коп. за Договором № 1223, то колегія суду зазначає таке.

Пунктом 3.8 Договору № 1223 передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Відповідач також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.

Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що Відповідачем в підтвердження заперечень щодо задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендним платежам Договору №1223 долучено копію квитанцію від 21 травня 2021 року на зальну суму 3508 грн 10 коп., із призначенням платежу Платіж за оренду згідно договору №1223 від 3 липня 2018 року: січень 1493 грн 10 коп.; лютий - 1488 грн 30 коп., березень - 526 грн 70 коп. 2020 рік (том 2, а.с. 74). З даної квитанції прослідковується сплата орендних платежів станом на 21 травня 2021 року (тобто після розірвання на переконання апелянта Договору №1223) саме за три місяці, що опосередковано підтверджує підставність застосування до даних правовідносини пункту 3.8 Договору №1223 щодо нарахування та стягнення 10% штрафу (адже з даного доказу вбачається існування заборгованості в період, що перевищував три місяці).

Суд апеляційної інстанції констатує, що штраф розраховувався виходячи із суми боргу, яка утворилася за час оренди Відповідачем нерухомого майна за період з 3 липня 2018 року по 1 липня 2020 року та становить більше як три місяці, при цьому платежі проведені Відповідачем 21 травня 2021 року не впливають на розмір суми заборгованості з огляду на те, що вони проведені станом на 21 травня 2021 року, тобто на мент існування та встановлення такої заборгованості та права Позивача щодо нарахування штрафу, яке виникає за наслідком несплати Відповідачем платежів не менше ніж за три місяці.

Враховуючи вищеописане, колегія суду приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 10 % штрафу у сумі 1026 грн 40 коп. за Договором №1223 є підставними та обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення.

Дане рішення в цій частині й було прийняте місцевим господарським судом, а тому колегія суду залишає без змін оспорюване рішення в цій частині.

Що ж до заявлених в позові вимог про стягнення з Відповідача 49176 грн 54 коп. основної заборгованості за договором № 4 від 18 вересня 2018 року про відшкодування витрат Позивача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Відповідачу, то колегія суду зауважує таке.

Відповідачем в підтвердження заперечень щодо задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості по утриманню орендованого майна за Договору №4 долучено до матеріалів справи копію Додаткової угоди до Договору №4 без дати (том 2, а.с. 73).

Даний доказ (завірений належним чином) поданий апелянтом разом з апеляційною скаргою.

Колегія суддів з метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи, досліджує поданий Відповідачем докази в розрізі належності та допустимості такого доказу щодо обставин справи та заперечень позовної заяви апелянтом.

Дана додаткова угода викладає Розділ 1 Предмет Договору №4 в іншій редакції.

При цьому, пунктом 4 Додаткової угоди без номера та дати, зазначено, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та є невід`ємною частиною Договору №4.

В той же час, зважаючи на відсутність відомостей щодо дати підписання (чи відомостей з якого саме числа слід відраховувати момент підписання такої угоди), колегія суддів наголошує на тому, що даний доказ апріорі не підтверджує обставини набрання чинності такої Додаткової угоди та внесення змін до Договору №4, а відтак і не може спростовувати підставність позовних вимог.

Позивач в цій частині (саме в розумінні здійснення нарахування за умовами Договору; в даному випадку суд наголошує, що за цією додатковою угодою неможливо встановити, чи впливає цей доказ на спір, адже не видно коли саме ця додаткова угода могла діяти і чи дія її стосується спірного періоду).

Відтак, колегія суддів дослідивши зміст даного письмового доказу (враховуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності можливості подати такий доказ суду першої інстанції з огляду на необізнаність з розгляду даної справи та неприйманням у ній участі), зазначає, що даний доказ не змінює та не впливає на зміст укладеного сторонами Договору №4 який був прийнятий та досліджений судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно колегія суддів розглядає позовні вимоги щодо стягнення 49176 грн 54 коп. основної заборгованості виходячи із дослідження умов Договору №4, долученого Позивачем до матеріалів справи, з урахуванням поданих суду доказів на її підтвердження.

Суд апеляційної інстанції констатує, що пунктом 2.1 Договору № 4 визначено, що орієнтовна ціна Договору №4 складає щомісячну плату, виходячи з показників лічильника електроенергії №8763083, плати за надання послуг з опалення, плати за користування водопостачанням та водовідведенням, плати за вивіз сміття згідно розрахунку Позивача.

Пунктом 2.3 Договору № 4 визначено, що показники із лічильника електричної енергії знімаються спільно з представником Позивача та Відповідача.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №4, відшкодування витрат на утримання нерухомого майна проводиться орендарем шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок Позивача, що вказаний у цьому Договорі протягом 10 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг на підставі рахунку-фактури, але не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним місяцем.

У відповідності до пункту 4.5 Договору № 4, уповноважені представники сторін зобов`язуються не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем належним чином оформити акт наданих послуг.

Згідно пункту 4.6 Договору № 4, зобов`язання по складанню Актів наданих послуг покладається на Позивача.

Відтак, розрахунок сум щомісячних оплат пов`язаний із сумами, зазначеними у актах наданих послуг підписаними уповноваженими представниками Позивача та Відповідача, які оформляються на підставі рахунків-фактури, та підписання яких є початком відліку десятиденного терміну для проведення Відповідачем відповідних оплат.

Відповідно колегія суддів досліджує докази, які підтверджують виконання Позивачем умов пунктів 3.1, 4.5, 4.6 Договору №4 щодо виставлення та складання актів наданих послуг (підписаними також зі сторони Відповідача) із відповідністю їм виставлених Позивачем рахунків фактур в розрізі заперечень Відповідача щодо відсутності належним чином оформлених допустимих доказів, що підтверджують отримання Відповідачем послуг саме в розмірах, зазначених у доказах, долучених Позивачем до матеріалів справи.

Так, Позивач просить суд стягнути заборгованість за Договором № 4 в сумі 49176 грн 54 коп. за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, в підтвердження таких вимог Позивачем долучено до матеріалів справи, зокрема докази, щодо водопостачання та водовідведення :

· рахунок №35 від 10 квітня 2019 року за водопостачання та водовідведення січень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт№35 від 10 квітня 2019 року за водопостачання та водовідведення січень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 63, 115);

· рахунок №50 від 7 травня 2019 року за водопостачання та водовідведення січень-квітень 2019 року в сумі 256 грн 24 коп; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №50 від 7 травня 2019 року за водопостачання та водовідведення січень-квітень 2019 року в сумі 256 грн 24 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 107, 123);

· рахунок №94 від 10 червня 2019 року за водопостачання та водовідведення травень 2019 року в сумі 64 грн 06 коп; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №94 від 10 червня 2019 року за водопостачання та водовідведення травень 2019 року в сумі 64 грн 06 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 68, 129);

· рахунок №129 від 10 липня 2019 року за водопостачання та водовідведення червень 2019 року в сумі 64 грн 06 коп; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №129 від 10 липня 2019 року за водопостачання та водовідведення червень 2019 року в сумі 64 грн 06 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 112, 117);

· рахунок №189 від 9 вересня 2019 року за водопостачання та водовідведення серпень 2019 року в сумі 121 грн 15 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №189 від 9 вересня 2019 року за водопостачання та водовідведення серпень 2019 року в сумі 121 грн 15 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 126);

· рахунок №161 від 9 серпня 2019 року за водопостачання та водовідведення липень 2019 року в сумі 178 грн 24 коп; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №161 від 9 серпня 2019 року за водопостачання та водовідведення липень 2019 року в сумі 178 грн 24 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 71; 117);

· рахунок №222 від 7 жовтня 2019 року за водопостачання та водовідведення вересень 2019 року в сумі 121 грн 15 коп; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №222 від 7 жовтня 2019 року за водопостачання та водовідведення вересень 2019 року в сумі 121 грн 15 коп, підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 41; 120);

· рахунок №284 від 7 листопада 2019 року за водопостачання та водовідведення жовтень 2019 року в сумі 121 грн 15 коп; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №284 від 7 листопада 2019 року за водопостачання та водовідведення жовтень 2019 року в сумі 121 грн 15 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 77, 121);

· рахунок №357 від 5 грудня 2019 року за водопостачання та водовідведення листопад 2019 року в сумі 121 грн 15 коп; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №357 від 5 грудня 2019 року за водопостачання та водовідведення листопад 2019 року в сумі 121 грн 15 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 78; 132);

· рахунок №3 від 10 січня 2020 року за водопостачання та водовідведення грудень 2019 року в сумі 121 грн 15 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №3 від 10 січня 2020 року за водопостачання та водовідведення грудень 2019 року в сумі 121 грн 15 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 100; 114);

Всього загальна сума по рахунках щодо водопостачання та водовідведення , котрі підтверджені актами приймання-здачі виконаних робіт (в силу дії пункту 3.1 Договору №4) становить 1202 грн 18 коп..

щодо вивезення сміття

· рахунок №37 від 10 квітня 2019 року за вивезення сміття березень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №37 від 10 квітня 2019 року за вивезення сміття березень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 108, 132);

· рахунок №46 від 7 травня 2019 року за вивезення сміття квітень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №46 від 7 травня 2019 року за вивезення сміття квітень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 109, 131);

· рахунок №95 від 10 червня 2019 року за вивезення сміття травень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №95 від 10 червня 2019 року за вивезення сміття травень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 110, 130);

· рахунок №131 від 10 липня 2019 року за вивезення сміття червень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №131 від 10 липня 2019 року за вивезення сміття червень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 111, 127);

· рахунок №162 від 9 серпня 2019 року за вивезення сміття липень 2019 року в сумі 85 грн 67 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №162 від 9 серпня 2019 року за вивезення сміття липень 2019 року в сумі 85 грн 67 коп; підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 105, 118);

· рахунок №188 від 9 вересня 2019 року за вивезення сміття серпень 2019 року в сумі 85 грн 67 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №188 від 9 вересня 2019 року за вивезення сміття серпень 2019 року в сумі 85 грн 67 коп.; підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 1113, 127);

· рахунок №285 від 7 жовтня 2019 року за вивезення сміття вересень 2019 року в сумі 85 грн 67 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №285 від 7 жовтня 2019 року за вивезення сміття вересень 2019 року в сумі 85 грн 67 коп.; підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 104, 119);

· рахунок №285 від 7 листопада 2019 року за вивезення сміття жовтень 2019 року в сумі 85 грн 67 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №285 від 7 листопада 2019 року за вивезення сміття жовтень 2019 року в сумі 85 грн 67 коп; підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 103, 122);

· рахунок №358 від 5 грудня 2019 року за вивезення сміття листопад 2019 року в сумі 85 грн 67 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №358 від 5 грудня 2019 року за вивезення сміття листопад 2019 року в сумі 85 грн 67 коп.; підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 102, 124);

· рахунок №35 від 10 квітня 2019 року за вивезення сміття січень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №35 від 10 квітня 2019 року за вивезення сміття січень 2019 року в сумі 33 грн 83 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 63, 115);

· рахунок №36 від 10 квітня 2019 року за вивезення сміття лютий 2019 року в сумі 33 грн 83 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №35 від 10 квітня 2019 року за вивезення сміття лютий 2019 року в сумі 33 грн 83 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 63, 116);

· рахунок №2 від 10 січня 2020 року за вивезення сміття грудень 2019 року в сумі 85 грн 67 коп.; даному рахунку відповідає акт приймання-здачі виконаних робіт №2 від 10 січня 2020 року за вивезення сміття грудень 2019 року в сумі 85грн 67 коп., підписаний представниками Позивача і Відповідача, скріплений відтиском печатки Відповідача (том 1, а.с. 101, 134);

Всього загальна сума по рахунка щодо вивезення сміття , котрі підтверджені актами приймання-здачі виконаних робіт (в силу дії пункту 3.1 Договору №4) становить 717 грн.

Крім того, Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки за електроенергію (з січня 2019 року по червень 2020 року), дослідивши які вбачається відсутність в них показників та номеру лічильника електроенергії саме на підставі яких вони виписувалися Позивачем, зважаючи на дію пунктів 2.1, 2.3 Договору №4, в розрізі відсутності актів наданих послуг (підписаними як зі сторони Позивача так і зі сторони Відповідача) оформлених відповідно до поданих Позивачем рахунків за електроенергію в площинні дії пункту 3.1 Договору № 4.

Також, Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки за теплоенергію (з листопада 2019 року по березень 2020 року), в котрих відсутні показники саме на підставі яких вони виписувалися Позивачем, в розрізі відсутності актів наданих послуг (підписаними як зі сторони Позивача так і зі сторони Відповідача) оформлених відповідно до поданих Позивачем рахунків за електроенергію в площинні дії пункту 3.1 Договору № 4.

Що ж стосується долучення Позивачем до матеріалів справи Розрахунку оплати комунальних послуг (том 1, а.с. 58), як доказ підтвердження показників, наведених в рахунках, виставлених Позивачем для Відповідача, то колегія суддів не приймає даний Розрахунок до уваги, з огляду на таке.

Пунктом 2.2 Договору №4 визначено, що розмір щомісячної плати за відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна встановлюється в залежності від фактичних витрат електроенергії, від вартості опалення за 1 кв.м. приміщення, фактичного прорахунку витрат води та кількості сміття, що накопичується протягом робочого часу, згідно розрахунку Позивача, який є невід`ємною частиною даного Договору №4.

В той же час, з Розрахунку оплати комунальних послуг (том 1, а.с. 58), не можливо дослідити чи є він тим самим додатком до Договору №4, передбаченим пунктом 2.3 Договору №4, оскільки в ньому відсутні будь-які позначення щодо того, що такий Розрахунок є невід`ємною частиною Договору №4, так як і відсутні підписи сторін з відтиском їх печаток, що б свідчило про погодження як Позивачем так і Відповідачем, показників, наведених у Розрахунку оплати комунальних послуг.

Відтак, в силі дії пункту 3.1 Договору №4, відшкодування витрат на утримання нерухомого майна проводиться орендарем шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок Позивача, що вказаний у цьому Договорі протягом 10 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг на підставі рахунку-фактури, але не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним місяцем.

В той же час, в матеріалах справи, в силу дії пункту 3.1 Договору №4, відсутні підписані уповноваженими представниками сторін акти наданих послуг саме на підставі рахунків, долучених Позивачем до матеріалів справи: за електроенергію та теплоенергію, що на переконання колегії суду свідчить про недоведеність Позивачем належними та допустимими доказами позовних вимог в частині стягнення з Позивача на користь Відповідача заборгованості за надання комунальних послуг за електроенергію та теплоенергію.

Крім того, доводи апеляційної скарги Відповідача щодо неприйняття судом до уваги сум, зазначених в актах приймання-здачі виконаних робіт не заслуговують на увагу, з огляду на ненадання Відповідачем інших показників та актів наданих послуг за спірний період.

Підсумовуючи усе вищеописане, колегія суду приходить до висновку, що обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 1919 грн 18 коп. заборгованості по комунальних та компенсаційних витрат (з квітня по листопад).

Відповідно приймаючи таке рішення Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 49176 грн 54 коп. заборгованості за утримання орендованого майна та надання комунальних послуг та приймає в цій частині нове рішення, яким позов задоволює частково та стягує 1919 грн 18 коп.. В стягненні 47257 грн 36 коп. суд відмовляє (з огляду на не підтвердження цих сум належними і допустимими доказами).

Крім стягнення основного боргу, Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 1760 грн 81 коп. пені за період прострочення з 4 квітня 2020 року по 30 листопада 2020 року.

В той же час, колегія суддів зазначає, що Відповідач в своїй апеляційній скарзі не оспорює рішення в цій частині, що відповідно до норм процесуального права, а саме діючи в правовому полі статті 269 ГПК України (зважаючи на відсутність порушення норм процесуального права) не є підставою для перегляду апеляційний господарським судом законності рішення в цій частині.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

З огляду на усе вищевказане у даній постанові, Північно-західний апеляційний господарський суд, вважає подану Відповідачем апеляційну скаргу підставною та обгрунтованою в частині відсутності підтвердження щодо надання відповідних послуг в сумах, зазначених у виставлених до оплати Відповідачу рахунках та стягнення відповідних платежів у задоволених в даній постанові сумах, а також в частині безпідставності стягнення заборгованості з орендної плати, що була сплачена на момент подання позову (про зо Позивач апріорі не міг не знати і факту чого Позивач не спростував).

Разом з тим, суд скасовує рішення Господарського суду Волинської області в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати та в частині заборгованості за утримання орендованого майна та надання комунальних послуг і приймає в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати в розмірі 6755 грн 87 коп., та в частині стягнення заборгованості за утримання орендованого майна та надання комунальних послуг в розмірі 1919 грн 18 коп..

Згідно частини 1 статті 269 ГПК України: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України.

Судові витрати, в силу дії приписів статті 129 ГПК України, за розгляд позовної заяви, суд покладає на Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 129, 270, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства "Лель" на рішення Господарського суду Волинської області від 07 вересня 2021 року в справі №903/434/21 - задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 07 вересня 2021 року в справі №903/434/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати та в частині стягнення заборгованості за утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, та змінити в частині розподілу судового збору, виклавши резолютивну частині рішення в наступній редакції:

"1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути із Підприємства «Лель» (Волинська область, м. Луцьк, вул. Потебні, 1, код ЄДРПОУ 13348408) на користь Головного управління Національної поліції України у Волинській області (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, р/рUA148201720313231001203092664, Банк ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 40108604) 6755 грн 87 коп. заборгованості з орендної плати, 1919 грн 18 коп. заборгованості за утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, 1026 грн 40 коп. штраф.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3508 грн 10 коп. заборгованості з орендної плати, 47257 грн 36 коп. заборгованості за утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, 1760 грн 81 коп. пені.

4. Стягнути з Підприємства «Лель» (Волинська область, м. Луцьк, вул. Потебні, 1, код ЄДРПОУ 13348408) на користь Головного управління Національної поліції України у Волинській області (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, р/рUA148201720313231001203092664, Банк ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 40108604) 353 грн 90 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви."

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції України у Волинській області (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, р/рUA148201720313231001203092664, Банк ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 40108604) на користь Підприємства «Лель» (Волинська область, м. Луцьк, вул. Потебні, 1, код ЄДРПОУ 13348408) 2957 грн 84 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Волинської області видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

7. Справу №903/434/21 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Гудак А.В.