Рішення

від 12.01.2022 по справі 908/3035/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/166/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2022 Справа № 908/3035/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авісметіз-Запоріжжя» , (69037, м. Запоріжжя, бул.Т.Шевченка, буд. 6)

до відповідача Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а)

про стягнення 61 883, 02 грн.

21.10.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авісметіз-Запоріжжя» за вих. №19 від 10.09.2021 (вх. №3251/08-07/21 від 21.10.2021) до Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради про стягнення 61 883, 02 грн. за договором про надання послуг з поточного ремонту №510-ПР/2019 від 18.09.2019, які складаються з 49762, 09 грн. суми основного боргу, 3 857, 06 грн. суми пені, 2 347, 68 грн. 3% річних та 5 916, 19 грн. інфляційних втрат.

21.10.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу 908/3035/21 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3035/21, присвоєно справі номер провадження 4/166/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам встановлені строки подання письмових заяв по суті спору.

Позовні вимоги ґрунтуються на ст. ст. 525, 526, 549, 610, 611, 625, 7627, 837, 854, 903 ЦК України, ст. 193, ГК України та договорі про надання послуг з поточного ремонту №510-ПР/2019 від 18.09.2019, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради 61 883, 02 грн., які складаються з 49762, 09 грн. суми основного боргу, 3 857, 06 грн. суми пені, 2 347, 68 грн. 3% річних та 5 916, 19 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради є: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/3035/21 відповідач повідомлений належним чином ухвалою суду від 16.11.2021 про відкриття провадження у справі, яка 19.11.2021 отримана уповноваженою особою Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900120345314).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 16.11.2021 у справі №908/3035/21 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 01.12.2021.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом повідомлено відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 15.12.2021 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.01.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

18.09.2019 між Комунальним підприємством Запоріжремсервіс Запорізької міської ради (замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Авісметіз-Запоріжжя (підрядник, позивач у справі) укладено договір № 510-ПР/2019 на надання послуг поточного ремонту (надалі договір).

Згідно із п. 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик надати в порядку і на умовах цього договору власними та залученими силами і засобами (в т.ч., але не виключно, з використанням наданих замовником матеріалів) послуги код ДК 2015:021 45450000-6 поточний ремонт (послуги на виконання поточного ремонту під`їзду №1-13 житлового будинку №66/5 по вул. Незалежної України/Михайла Гончаренка у м. Запоріжжя (часткова заміна проводки та арматури) в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах узгодженої договірної ціни з дотриманням вимог техніки безпеки, охорони праці та здати об`єкт в експлуатацію.

Ціну послуг, що надаються позивачем, сторони обумовили в п. 2.1. договору - 49762 грн. 09 коп., у т.ч. ПДВ 8293,68 грн. Ціна послуг визначається розрахунком договірної ціни за обсягами (етапами, видами) робіт, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.5 договору, оплата замовником виконаних підрядником послуг проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Згідно з пп. 5.3.2 п. 5.3 договору, замовник зобов`язаний оплатити вартість виконаних робіт у визначені цим договором терміни.

Пунктом 13.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання фінансових зобов`язань до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.

На виконання умов договору позивач виконав на користь відповідача обумовлені договором роботи з поточного ремонту під`їзду №1-13 житлового будинку №66/5 по вул. Незалежної України/Михайла Гончаренка у м. Запоріжжя (часткова заміна проводки та арматури) на суму 49762, 09 грн., що підтверджується підписаними сторонами 16.12.2019 актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за грудень 2019 р.) на суму 49762, 09 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати виконаних за договором про надання послуг з поточного ремонту №510-ПР/2019 від 18.09.2019 робіт, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про повне задоволення позову, з урахуванням наступного.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про надання послуг з поточного ремонту №510-ПР/2019 від 18.09.2019.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України , сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір є укладеним.

У абзаці 2 п. 4.1 договору визначено, що оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних замовником довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом 60 календарних днів після підписання вищезгаданих форм КБ-3, КБ-2в.

Наявними у матеріалах цієї справи актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року від 16.12.19 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за грудень 2019 року), які підписано 16.12.19 уповноваженими представниками позивача та відповідача, підтверджується належне виконання позивачем зобов`язань за договором щодо виконання робіт на загальну суму на суму 49762, 09 грн. з ПДВ.

Таким чином, згідно умов договору (абзац 2 п. 4.1), відповідач повинен був здійснити оплату виконаних позивачем робіт за договором до 14.02.2020 включно.

Разом з тим, відповідач у строк до 14.02.2020 включно з позивачем за виконані роботи за договором у сумі 49762, 09 грн. не розрахувався, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманих послуг, згідно умов договору.

Суд звертає увагу сторін, що закінчення дії договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, які виникли внаслідок його укладення, зокрема, така обставина не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за договором щодо здійснення оплати за надані послуги.

Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору (постанова Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №910/4962/18).

Отже, відповідач порушив свої договірні зобов`язання перед позивачем.

За таких обставин, позивачем належними та допустимими доказами доведено порушення відповідачем грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку з ТОВ «Авісметіз-Запоріжжя» за виконанні роботи за договором у сумі 49762, 09 грн.,

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 49762, 09 грн. основного боргу за надані послуги.

У зв`язку із несплатою відповідачем основної заборгованості у повному обсязі у визначений договором строк, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3 857, 06 грн. суми пені за період з 15.02.2020 по 15.08.2020.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексуУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.4 договору у випадку порушення замовником термінів оплати виконаних робіт згідно п. 4.1, він сплачує підряднику пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобов`язань.

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг доведено.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний правильно та підлягають задоволенню в межах суми заявленої вимоги.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 2 347, 68 грн. 3% річних, за період з 15.02.2020 по 10.09.2020 та 5 916, 19 грн. інфляційних втрат, за період з березня 2020 по липень 2021.

Наданий розрахунок 3 % річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивачем виконаний правильно.

Таким чином, стягненню підлягають 2 347, 68 грн. 3 % річних та 5 916, 19 грн. інфляційних втрат

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач в позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та просив стягнути з відповідача, а саме 3000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання професійної правничої допомоги № 19/08 від 25.08.2021, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням Фінанси та Право , акт №1 від 06.09.2021 надання-прийому професійних правничих послуг по етапу 1 за договором № 19/08 від 25.08.2021 на загальну суму 3000,00 грн., в якому викладено детальний опис виконаних робіт та який підписано позивачем в особі директора Анчишкіна А.Л. та адвокатським об`єднанням Фінанси та Право в особі керуючого партнера Ференця О.Є.

Повноваження Ференця О.Є., як адвоката, підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 300 від 30.07.2003.

Платіжним дорученням № 347 від 12.10.2021 позивачем перераховано на користь адвокатського об`єднання Фінанси та Право кошти у сумі 3000,00 грн. за надання правничої допомоги за договором № 19/08 від 25.08.2021 та на підставі виставлено рахунок № 09/09 від 06.09.2021 на суму 3000,00 грн.

Таким чином, витрати позивача за надання правничої допомоги у сумі 3000,00 грн. підтверджені належним чином.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до суд не надав, неспівмірність витрат позивача на правову допомогу не довів.

За таких обставин, ураховуючи задоволення позову судом по даній справі, витрати позивача у сумі 3000,00 грн. на правову допомогу на підставі п.1 ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авісметіз-Запоріжжя» до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а, код ЄДРПОУ 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авісметіз-Запоріжжя» , (69037, м. Запоріжжя, бул.Т.Шевченка, буд. 6, код ЄДРПОУ 35449872) 49 762 (сорок дев`ять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 09 коп. основного боргу, 3 857 (три тисячі вісімсот п`ятдесят сім) грн. 06 коп. пені, 2 347 (дві тисячі триста сорок сім) грн. 68 коп. 3 % річних, 5 916 (п`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат позивача на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 12» січня 2022р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.