Рішення

від 11.01.2022 по справі 910/17597/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2022Справа № 910/17597/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 244 666,16 грн., без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 124 276,67 грн. інфляційних втрат, 36 093,90 грн. 3% річних та 84 295,59 грн. пені у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань за договором поставки № ПЗ/НХ-19906/НЮ від 22.07.2019 року на підставі ст.ст. 525, 526, 536, 610, 611, 623, 625 ЦК України та ст.ст. 216, 222 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від учасників справи у встановлений законом строк не надано.

17.12.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що строк оплати за договором не настав у зв`язку з відсутністю зареєстрованої податкової накладної. Також вказав, що позивачем не підтверджено факт поставки товару, оскільки акт приймання-передачі та видаткова накладна, якими позивач обґрунтовує поставку, з боку відповідача підписані неуповноважною особою.

31.12.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" (постачальник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупець) був укладений договір поставки № ПЗ/НХ-19906/НЮ (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався у 2019 році поставити і передати у власність покупцю певний товар (двигуни дизельні 2018-2019 років, виробником якого є: ВАТ "Мінський моторний завод" (Білорусія), відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору. кількість та асортимент товару визначається у специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.2 договору визначено, що загальна сума договору становить 1 255 319,94 грн.

Згідно п. 4.1 договору оплата за кожну партію поставленого товару здійснюється покупцем у безготівковій формі не пізніше 30 банківських днів після дати поставки партії товару, відповідно з рахунком-фактурою на дану партію товару, обумовлену п. 6.1 договору та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року у справі № 910/17889/20, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 року, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 1 255 319,94 грн., пеню у сумі 64 141,69 грн. за період з 24.12.2019 року по 24.06.2020 року, інфляційні втрати у сумі 21 383,46 грн. та 3 % річних у сумі 30 456,94 грн. за період з 07.01.2020 року по 28.10.2020 року.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на вищевказану заборгованість нараховано відповідачу за період з 29.10.2020 року по 13.10.2021 року 124 276,67 грн. інфляційних втрат та 36 093,90 грн. 3% річних.

Відповідно до банківської виписки АТ КБ "Приватбанк" за період з 13.10.2021 року по 13.10.2021 року, яка міститься в матеріалах справи, відповідач сплатив зазначену заборгованість позивачеві лише 13.10.2021 року.

Доказі оплати основної заборгованості у встановлений умовами договору строк суду не надано

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судом дана належна оцінка відзиву відповідача на позовну заяву, проте, доводи відповідача, що строк оплати за договором не настав у зв`язку з відсутністю зареєстрованої податкової накладної та те, що позивачем не підтверджено факт поставки товару, оскільки акт приймання-передачі та видаткова накладна, якими позивач обґрунтовує поставку, з боку відповідача підписані неуповноважною особою не приймаються судом до уваги, оскільки вказані обставини були встановлені та спростовуються рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року у справі № 910/17889/20, що набрало законної сили.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 84 295,59 грн. пені за період з 29.10.2020 року по 13.10.2021 року.

Відповідно до ст. 230 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Як передбачено п. 8.2.1 договору у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року у справі № 910/17889/20 стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у сумі 64 141,69 грн. за період з 24.12.2019 року по 24.06.2020 року.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 84 295,59 грн. пені за період з 29.10.2020 року по 13.10.2021 року, що суперечить вимогами ч.6 ст. 232 ГК України, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 року пеню вже було стягнуто за шість місяців.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в позові в частині стягнення 84 295,59 грн. пені слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Київська 34; код 39185235) 124 276 (сто двадцять чотири тисячі двісті сімдесят шість) грн. 67 коп. інфляційних втрат, 36 093 (тридцять шість тисяч дев`яносто три) грн. 90 коп. 3% річних та 2 405 (дві тисячі чотириста п`ять) грн. 68 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Суддя С.О.Чебикіна