Рішення

від 07.12.2021 по справі 910/10873/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 910/10873/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-середземноморські авіалінії

про стягнення 11 718,20 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників сторін:

позивача: Дзюбайло О.О.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-середземноморські авіалінії про стягнення 11 718,20 грн.

Провадження у справі № 910/10873/21 відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2021 року за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 07.12.2021 року.

У судовому засіданні 07.12.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 07.12.2021 року не з`явився, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 07.12.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, з 12.02.2010 року набрав чинності Договір № 978/02.1.2-14/24-1 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (Орендодавець), Державним підприємством Міжнародний аеропорт Бориспіль (позивач, Балансоутримувач) і Товариством з обмеженою відповідальністю Українсько-середземноморські авіалінії (відповідач, Орендар).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування тверде покриття біля перону 8 , площею 36,0 кв.м. (далі - Майно), яке знаходиться на балансі Балансоутримувача та розміщене за адресом: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт. Майно передається в оренду для розміщення вагонів-модулів (п.1.4 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акту передачі-приймання Майна. Акт передачі-приймання підписують Балансоутримувач та Орендар.

На виконання умов п.2.1 Договору Орендарем і Балансоутримувачем 12.02.2010 року було підписано Акт передачі-приймання орендованого Майна до Договору.

Згідно з п.2.4 Договору у разі призупинення його дії або розірвання Орендар зобов`язаний протягом 10-ти діб з дати повідомлення про призупинення Договору або з дати, зазначеної у повідомленні, або набрання чинності рішення про розірвання Договору, повернути Майно Балансоутримувачу у належному стані, з урахуванням нормального фізичного зносу. При поверненні Майна Балансоутримувач та Орендар підписують Акт передачі-приймання Майна. Орендар повертає Майно Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому Договором при передачі Майна Орендарю. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Акту передачі-приймання орендованого Майна, який підписується Балансоутримувачем та Орендарем.

Обов`язок по складанню Акту передачі-приймання орендованого Майна покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні Договору (п.2.5 Договору).

Згідно з п.14.1 Договору його було укладено строком на 1 рік, що діяв з 12.02.2010 року до 11.02.2011 року включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Зазначені дії оформляються Додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди (п.14.4 Договору).

Позивач зазначає, що строк дії Договору закінчився 11.02.2018 року, оскільки у порядку і строки, встановлені п.14.4 Договору, Орендодавець листом від 14.02.2018 року № 53-09-0868 (протягом місяця з дня закінчення) повідомив Орендаря про припинення строку дії Договору та необхідність повернення Орендарем Майна за Актом приймання-передачі.

Листом від 06.04.2018 року № 3470/16/10-18 Міністерство інфраструктури України - орган, уповноважений управляти об`єктом оренди, також повідомив про відмову в продовженні договору оренди Майна.

Таким чином, враховуючи умови п.2.4 Договору, відповідач зобов`язаний був повернути позивачу Майно за Актом передачі-приймання у строк до 23.02.2018 року включно, однак не виконав відповідного обов`язку.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов п.п. 2.4, 2.5 Договору щодо порядку і строків повернення Майна, позивачем на адресу відповідача супровідним листом від 14.05.2018 року № 01-22-2255 було направлено Акт передачі-приймання орендованого Майна (у трьох автентичних примірниках) з вимогою повернути Майно у встановленому Договором порядку.

У подальшому позивач, листом від 08.04.2019 року № 19-22/1-391 повторно направив на адресу відповідача Акт передачі-приймання орендованого Майна (у трьох автентичних примірниках) з вимогою повернути Майно у встановленому Договором порядку.

Однак, у порушення взятих на себе на умовах Договору зобов`язань, Орендар не повернув Майно після припиненням дії Договору та не підписав Акт передачі-приймання Майна до Договору.

Відповідно до п. 13.4 Договору у разі порушення Орендарем строку повернення Майна, визначеного Договором, Орендар сплачує Балансоутримувачу та Орендодавцю штраф в розмірі місячної орендної плати за кожний день затримки.

За приписами ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 2 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (ч.1 ст.231 Господарського кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч.4 ст.231 Господарського кодексу України).

Частиною2 ст.785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на приписи ч.ч.1, 4 ст.231 Господарського кодексу України, позивач у позові просить застосувати до відповідача за порушення строку повернення Майна штрафну санкцію, визначену законом - ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України.

Відповідно по умов п.13.4 Договору штрафна санкція за порушення строку повернення Майна сплачується Орендарем Орендодавцю та Балансоутримувачу.

Питання щодо зобов`язання Орендаря повернути Балансоутримувачу орендоване на умовах Договору Майно за актом передачі-приймання та стягнення неустойки за порушення строку повернення Майна, нарахованої на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України за період прострочення з 24.02.2018 року по 20.01.2020 року, було предметом розгляду у справі № 911/245/20.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2020 року у справі №911/245/20 позов ДП МА Бориспіль було задоволено частково та зобов`язано відповідача повернути за Актом передачі-приймання майна орендоване за Договором оренди № 978/02.1.2-14/24-1 нерухоме майно, що належить до державної власності від 12.02.2010 року - тверде покриття біля перону 8 площею 36,0 кв.м, яке знаходиться за адресою 08307, Київська ооласть, м. Бориспіль, аеропорт. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 року у справі № 911/245/20 рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2020 року у справі № 911/245/20 в частині відмови у стягненні неустойки за прострочення відповідачем строку повернення майна з оренди скасовано та присуджено до стягнення з відповідача 16 230,51 грн. неустойки за прострочення відповідачем строку повернення майна з оренди відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

15.10.2020 року на виконання рішення Господарського суду Київської області, яке було змінено та набрало законної сили 20.08.2020 року в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2020 року у справі № 911/245/20, був виданий наказ про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-середземноморські авіалінії повернути за Актом передачі-приймання майна Державному підприємству Міжнародний аеропорт Бориспіль орендоване за Договором оренди № 978/02.1.2-14/24-1 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.02.2010 року майно - тверде покриття біля перону 8 площею 36,0кв.м, яке знаходиться за адресою 08307, Київська область, м. Бориспіль, аеропорт.

Вказаний наказ був пред`явлений до виконання та постановою державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбенком А.П. від 02.02.2021 року відкрито виконавче провадження № 64356515.

За наслідками примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 15.10.2020 року у справі № 911/245/20, Актом державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бистрої Ю.М. від 14.06.2021 року у виконавчому провадженні М64356515 Майно було передано позивачу. Таким чином, повернення майна з оренди відбулося лише 14.06.2021 року.

Пунктом 3.10 Договору оренди сторони погодили, що у разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом передачі-приймання майна включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Орендна плата за базовий місяць розрахунку становить 1 167,13 грн. без ПДВ (п.3.2) і перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% на 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця згідно з рахунком-фактурою, який надає орендарю балансоутримувач (п.3.5).

Враховуючи, що у справі № 911/245/20 стягнуто з відповідача неустойку, нараховану на підставі ч.2 ст.785 ЦК України за період прострочення з 24.02.2018 року по 20.01.2020 року, фактичне повернення позивачу Майна відбулося 14.06.2021 року, позивач зазначає, що має право на стягнення з відповідача неустойки за порушення строку повернення майна на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України за період, який не охоплений рішенням суду у справі № 911/245/20 до моенту повернення Майна, а саме з 21.01.2020 року по 13.06.2021 року.

У позові, що розглядається, позивачем, як Балансоутримувачем, заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення майна з оренди відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з 21.01.2020 року по 13.06.2021 року в сумі 11 718,20 грн., нарахованої на суму орених платежів в розмірі належних балансоутримувачу 30%.

Відповідно до частини 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відтак у Орендаря виник обов`язок повернути балансоутримувачу орендоване майно за Актом передачі-приймання.

Згідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За таких обставин, обов`язок доведення належного виконання своїх зобов`язань за договором оренди щодо передачі Балансоутримувачу орендованого майна закон покладає саме на відповідача - Орендаря.

В ході розгляду спору відповідач, який був обізнаний з розглядом справи (ухвала суду про призначення судового засідання на 07.12.2021 року отримана відповідачем 11.11.2021 року), в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, проти позову не заперечував.

З матеріалів справи вбачається, що Майно було повернуто відповідачем лише 14.06.2021 року.

З огляду на викладене, має місце порушення відповідачем свого зобов`язання щодо повернення орендованого майна Балансоутримувачу за Актом передачі-приймання.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Статтею 136 Господарського кодексу України унормовано, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

За нормою статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз ч. 1 ст. 759 та ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

За змістом ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України. Законодавцем у ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Наявність у позивача права, обумовленого ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України щодо відшкодування з наймача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення встановлено рішенням суду у справі № 911/245/20, в якій стягнуто з відповідача неустойку, нараховану на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України за період прострочення з 24.02.2018 року по 20.01.2020 року.

Оскільки, фактичне повернення позивачу Майна відбулося 14.06.2021 року, позивач має право на стягнення з відповідача неустойки за порушення строку повернення майна на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України за період, який не охоплений рішенням суду у справі № 911/245/20 до моенту повернення Майна, а саме з 21.01.2020 року по 13.06.2021 року, як заявлено в позові.

Таким чином, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, як Балансоутримувача, неустойки за прострочення повернення майна з оренди відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з 21.01.2020 року по 13.06.2021 року в сумі 11 718,20 грн., нарахованої на суму орених платежів в розмірі належних Балансоутримувачу 30%.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-середземноморські авіалінії про стягнення 11 718,20 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-середземноморські авіалінії (04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Шулявська, буд.7, ідентифікаційний код 30180773) на користь Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) 11 718,20 грн. неустойки за порушення строку повернення Майна та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 12.01.2022 року