Рішення

від 11.01.2022 по справі 912/3305/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 рокуСправа № 912/3305/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3305/19 від 25.11.2019

за позовом: Приватного підприємства "Удача" (далі - ПП "Удача"), код ЄДР 36735088, вул. Центральна, 2, с. Ганно-Требинівка, Устинівський район, Кіровоградська область, 28622

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" (далі - ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37)), код ЄДР 08680264, вул. Центральна, 5, с. Інгульське, Устинівський район, Кіровоградська область, 28624

про стягнення 96 190,80 грн

та за зустрічним позовом: ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37), код ЄДР 08680264, вул. Центральна, 5, с. Інгульське, Устинівський район, Кіровоградська область, 28624

до ПП "Удача", код ЄДР 36735088, вул. Центральна, 2, с. Ганно-Требинівка, Устинівський район, Кіровоградська область, 28622

про визнання недійсним договору

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача (за первісним позовом) та відповідача (за зустрічним позовом) - участі не брали;

від відповідача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом) - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ПП "Удача" до відповідача про стягнення 96 190,80 грн з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-00112/17 від 03.03.2017 в частині оплати виконаних робіт та просить стягнути з ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) суму заборгованості.

Ухвалою від 25.11.2019 господарський суд (суддя Глушкова М.С.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3305/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначив на 23.12.2019 о 14:30.

02.12.2019 ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) подано до суду зустрічну позовну заяву від 29.11.2019, яка містить вимогу про визнання недійсним у момент укладення договору проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-00112/17 від 03.03.2017 з додатком №1, укладеним між ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) та ПП "Удача".

В обґрунтування зустрічної позовної заяви позивач зазначає, що договір №Г-00112/17 від 03.03.2017 суперечить вимогам ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 232 Цивільного кодексу України. ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) також вказує, що спірний договір укладено внаслідок зловмисної домовленості представника позивача ОСОБА_1 та ПП "Удача". Даний договір є безтоварним, тобто фіктивним, єдиною метою якого було створення умов для незаконного заволодіння коштами державного підприємства.

Ухвалою від 04.12.2019 господарський суд прийняв зустрічну позовну заяву ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Постановив здійснювати подальший розгляд справи №912/3305/19 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі, замінити судове засідання з розгляду справи по суті, що призначено на 23.12.2019 о 14:30, підготовчим засіданням.

Протокольною ухвалою суду від 23.12.2019 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №912/3305/19 до 23.01.2020 о 15:20.

Підготовче засідання 23.01.2020 не відбулось, про що сторін повідомлено шляхом надсилання телефонограм.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду №49 від 27.01.2020 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", враховуючи, що суддя Глушков М.С, в провадженні якого перебуває справа №912/3305/19 з 10 січня 2020 року тимчасово непрацездатний, у зв`язку з чим не може продовжувати розгляд даної справи більше чотирнадцяти днів поспіль, що може перешкодити розгляду справи №912/3305/19 у строки, встановлені процесуальним Кодексом, враховуючи вимоги частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням службової записки помічника судді Волоткевича А.В. від 27.01.2020, необхідно здійснити повторний автоматизований розподіл справи №912/3305/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020 справу №912/3305/19 передано судді Коваленко Н.М.

Ухвалою від 30.01.2020 суддя Коваленко Н.М. прийняла справу №912/3305/19 до свого провадження.

Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 30.01.2020 підготовче засідання у справі №912/3305/19 призначив на 11:20 - 03.03.2020.

03.02.2020 до господарського суду надійшла заява №б/н від 03.02.2020 про доповнення підстав позову ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37).

28.02.2020 на адресу суду надійшла заява ПП "Удача" №б/н від 28.02.2020 з вимогою зупинити провадження у справі №912/3305/19 до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі №912/4025/19.

Ухвалою від 03.03.2020 господарський суд заяву №б/н від 28.02.2020 відповідача задовольнив; провадження у справі №912/3305/19 зупинив до вирішення іншої справи №912/4025/19, що розглядається в порядку господарського судочинства, та набрання законної сили судовим рішенням у справі №912/4025/19.

13.01.2021 Центральним апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі №912/4025/19, якою рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2020 у справі №912/4025/19 залишено без змін.

Ухвалою від 22.11.2021 господарський суд поновив провадження у справі №912/3305/19, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначив на 02.12.2021 - 11:00 год.

Ухвалою від 02.12.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/3305/19 до судового розгляду по суті на 14.12.2021 об 10:30 год.

Проте, судове засідання, призначене на 14.12.2021, не відбулось у зв`язку з тим, що суддя Коваленко Н.М., в провадженні якої перебуває дана справа з 13.12.2021 по 24.12.2021 включно була тимчасово непрацездатна.

Ухвалою від 30.12.2021 господарський суд судове засідання призначив на 12:40 - 11.01.2022.

Сторони повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та розписка, які містяться в матеріалах справи.

11.01.2022 електронну адресу суду (з КЕП) надійшла заява №б/н від 11.01.2022 ПП "Удача" про проведення судового засідання у справі №912/3305/19, призначеного на 12-40 11.01.2022 без участі представника. Позовні вимоги підтримує, зустрічні позовні вимоги не визнає.

Відповідач за первісним позовом не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.

03.03.2017 Замовник ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) в особі Шевченко Т.В. та Підрядник ПП "Удача" в особі Зінченка Р.В. дійшли згоди та уклали Договір №Г-00112/17 проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції (далі - Договір), за п. 1.1. якого визначено предмет договору, а саме: згідно цього договору Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати наступний вид робіт направлений на вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці площею 20 га. яка розташована на полі №46 (Завтурове), яке знаходиться у користуванні Замовника: боронування, культивація, сівба, коткування, внесення мінеральних добрив, внесення засобів захисту рослин, збирання врожаю, дискування, оранка, подрібнення рослинних решток, перевезення зібраного врожаю на замовлення замовника, а Замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Згідно п. 1.2. Договору об`єм робіт, що будуть виконуватись Підрядником, визначається актами виконаних робіт, який є обов`язковим додатком до цього Договору. Після завершення кожного виду робіт Підрядник надає замовнику акт з зазначенням виду виконаних робіт, площі земельної ділянки та витрат на проведення даного виду робіт.

За п. 1.3. Договору роботи по цьому договору виконуються обладнанням Підрядника використанням власних паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, посівного матеріалу.

Відповідно до п. 1.4. Договору строк виконання робіт зазначених у цьому договорі визначається Замовником в період після підписання цього Договору, загальний термін дії договору становить три роки.

Пунктом 1.5. Договору визначено, що перелік робіт може бути змінюватися за рішенням Замовника враховуючи вид сільськогосподарської культури та інших обставин.

Розділ 3 Договору містить умови про порядок виконання робіт.

Підрядник починає роботи, які є предметом цього договору, після підписання договору (п. 3.1. Договору).

Недоліки виконання робіт або перевитрати матеріалів допущені з вини Підрядника, відхилення від Додатків до цього Договору, повинні бути усунені Підрядником за свій рахунок (п. 3.2. Договору).

Земельна ділянка Замовником не передається та всі роботи проводяться під наглядом Замовника, в строки та об`ємах, визначених на розсуд Замовника (п. 3.3. Договору).

Замовник зобов`язується надати Підряднику доступ до земельної в обсязі необхідному для виконання Підрядником покладених на нього обов`язків та визначити межі земельних ділянок на яких мають виконуватися роботи з обробітку земельної ділянки (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору Замовник щорічно до завершення терміну дії договору в період з 01 до 31 січня надає Підряднику перелік культур, які мають буди засіяні на визначеній Договором площі та одночасно пропонує погодити вартість виконання окремих видів робіт з врахуванням ринкової вартості послуг з обробітку землі, що викладається у формі додатку до Договору. У разі невиконання даної умови Підрядник проводить виконання робіт відповідно до переліку робіт попереднього року та самостійно визначає вартість робіт виконаних робіт на основі ринкових цін на такий вид робіт в даному регіоні, які Сторонами вважаються автоматично погодженими.

Розділом 4 визначено умови про ціну договору та фінансові розрахунки.

Згідно п. 4.1. Договору загальна вартість виконаних робіт вираховується з врахуванням загального об`єму виконаних робіт та часу витраченого на виконання даної роботи, а також витратних матеріалів, які були використані при здійсненні договору. Ціна визначається з врахуванням вартості паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, вартості посівного матеріалу.

Ціна на роботи визначається з врахуванням середньо ринкових цін, які діють у відповідній місцевості (п. 4.2. Договору).

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що остаточна ціна договору визначається відповідно до актів виконаних робіт з врахуванням ціни на ПММ, витратні матеріали, посівний матеріал, мінеральні добрива та інш. на момент придбання даним матеріалів Підрядником.

Розрахунок по договору проводиться щорічно після виконання всіх робіт Підрядником відповідно до додатку до даного Договору та підписання актів виконаних робіт (п. 4.4. Договору).

Вартість окремих видів робіт встановлюється щорічно відповідно до ринкової вартості робіт, витратних матеріалів, посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин інш (п. 4.5. Договору).

Пунктом 7.1. Договору визначено, що останній припиняє свою дію у випадку завершення виконання робіт Підрядником, за рішенням суду, за згодою сторін.

За п. 8.1., 8.3. Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторін своїх зобов`язань. Всі додатки до договору підписані під час дії договору являються обов`язковими для виконання сторонами договору в повному обсязі.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

У Додатку №1 до договору проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-00112/17 визначено перелік робіт на 2017 рік, а саме: культивація, культивація 2р., сівба, внесення гербіцидів, міжрядний обробіток, міжрядний обробіток 2р.; вартість робіт та нормовитрати палива на 1 га.л.

Додаток №1 до договору проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-00112/17 підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

17.08.2017 Замовник ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) в особіОСОБА_1 та Підрядник ПП "Удача" в особі Зінченка Р.В. склали акти виконаних робіт відповідно до Договору №Г-00112/17 від 03.03.2017, якими підтверджено виконання робіт за договором із визначенням виду робіт, їх вартості, витрат палива та його вартість, вартість посівного матеріалу, вартість гербіциду, а також розрахунки загальної вартості робіт за кожним актом окремо, всього складено акти на суму 96 190,80 грн.

Сторони у підписаних актах погодили, що роботи виконані якісно, зауваження відсутні.

Щодо розрахунків, у актах міститься зазначення, що підписання даного акту сторонами є підставою для проведення перерахування коштів за виконану роботу після отримання рахунку за виконану роботу, але не пізніше ніж до 31.12.2017 року.

Види робіт, за якими складено акти, відповідають видам робіт, визначених у Додатку №1 до договору проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-0012/17.

17.08.2017 ПП "Удача" виписано ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) рахунок-фактуру №112 на суму 96 190,80 грн.

Однак, ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) кошти за виконані підрядником - ПП "Удача" роботи не сплачено.

Беручи до уваги правову природу укладеного між сторонами договору проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-00112/17 від 03.03.2017, враховуючи права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених позовних вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини підряду та регулюються загальними нормами права про підряд ст. 837-864 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк (ст. 846, 853, 854 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Договір підряду є відплатним договором, при цьому право підрядника вимагати оплати виконаних робіт, якому кореспондується відповідний обов`язок замовника, обумовлене виконанням робіт належним чином та у погоджений строк і виникає після їх остаточної здачі, якщо інший порядок оплати не погоджений сторонами у договорі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Отримання коштів за виконання зобов`язання з виконання робіт є належним об`єктом судового захисту права позивача у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України, примушення відповідача до сплати яких є належним способом судового захисту в разі наявності порушення такого зобов`язання з боку останнього.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було встановлено вище, позивач за первісним позовом свої зобов`язання за договором виконав повністю, що підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п. 4.4. Договору розрахунок по договору проводиться щорічно після виконання всіх робіт підрядником відповідно до додатку до даного договору та підписання актів виконаних робіт.

Як зазначалось раніше, на виконання умов договору №Г-00112/17 від 03.03.2017 позивач за первісним позовом виконав підрядні роботи, обумовлені договором, на загальну суму 96 190,80 грн, що підтверджується складеними та підписаними між сторонами актами виконаних робіт на вказану суму. Доказів здійснення розрахунків за виконані роботи на час розгляду справи відповідач за первісним позовом суду не надав.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом заборгованості за виконані роботи в розмірі 96 190,80 грн.

Зустрічні позовні вимоги ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) про визнання недійсним Договору проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-00112/17 від 03.03.2017 обґрунтовані тим, що Договір суперечить нормам діючого законодавства та має бути визнаним недійсним з низки підстав, а саме на підставі ч. 1 ст. 207 ГК України, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 232 ЦК України. Спірний договір було укладено внаслідок зловмисної домовленості представника Державного підприємства ОСОБА_1 з ПП "Удача" та цей договір є безтоварним, тобто фіктивним. Метою укладення такого Договору було створення умов для незаконного заволодіння коштами Державного підприємства. ОСОБА_1 усвідомлював, що укладаючи спірний договір вчиняє правочин всупереч інтересам підприємства, оскільки внаслідок підписання документів ПП "Удача" отримує можливість вимагати стягнення з підприємства грошових коштів без виконання зазначених у договорі робіт. Також,ОСОБА_1 усвідомлював, що Державне підприємство не має права укладати господарські договори стосовно земельної ділянки, право постійного користування якою Державному підприємству не належить, також те, що межі земельної ділянки площею 20 га на полі №46 (Завтурове) визначити на місцевості неможливо, оскільки у Державного підприємства немає такого поля та землевпорядника, і як наслідок неможливо буде здійснити нагляд за виконанням робіт та визначити строки виконання робіт і так далі.

На підтвердження позовних вимог за зустрічним позовом ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) надано суду копію записів Журналу реєстрації господарських договорів за період із січня 2017 по 28.06.2017 року, Державного акта на право постійного користування землею від 09.11.1995 та наказу ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) № №118 від 04.12.2017 "Про затвердження нумерації полів" та наказ Міністерства юстиції України №3328/к від 29.08.2017 "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Згідно зі ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Чинним законодавством не передбачена можливість визнання договору частково фіктивним.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 судам роз`яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Ознака вчинення правочину лише для виду повинна бути властива діям обох сторін. Якщо одна сторона діяла лише для виду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи №902/761/18).

Таким чином, позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 зі справи №917/1307/18).

Оцінивши матеріали справи в сукупності з наведеними сторонами доводами, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору №Г-00112/17 від 03.03.2017, виходячи з такого.

Позивачем за зустрічним позовом в якості однієї з підстав позову визначено відсутність в оспорюваному договорі об`єму та строків виконання робіт, що будуть виконуватись Підрядником, а також невідповідність вимогам чинного законодавства визначення такого об`єму в актах виконаних робіт.

В п. 1.1. Договору визначено перелік робіт, що є предметом договору та визначено, що вказані в договорі види робіт мають бути виконані на земельній ділянці площею 20 га. Актами виконаних робіт підтверджено виконання робіт саме на вказаній в договорі площі. Розрахунок вартості робіт здійснено також враховуючи вказану площу земельної ділянки та узгоджену сторонами вартість робіт за гектар. Пунктом 1.4. Договору передбачено визначення строків виконання робіт Замовником. При цьому, господарський суд погоджується з доводами відповідача за зустрічним позовом щодо залежності таких строків від різних факторів, що впливають на виконання сільськогосподарських робіт, зокрема від погодних умов, вологості ґрунту і т.ін.

Невідображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача за зустрічним позовом спірного договору не є підтвердженням його фіктивності, оскільки вказана обставина може свідчити лише про недоліки в організації роботи підприємства, проте не про фіктивність господарської операції.

Поряд з тим господарський суд погоджується з позицією відповідача за зустрічним позовом щодо того, що невстановлення меж земельної ділянки не впливає на виконання робіт за договором.

Підписання актів виконаних робіт в один день також не може свідчити про фіктивність правочину, оскільки спірним договором не встановлено строків підписання актів. Крім того, дату підписання актів - 17.08.2017 не слід ідентифікувати з датою виконання робіт за Договором.

Як зазначає безпосередньо ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) у заяві про доповнення підстав позову від 03.02.2020 до зустрічного позову, ПП "Удача" зібрано врожай соняшника з площі земельної ділянки 3193 га, яка знаходиться у фактичному користуванні позивача за зустрічним позовом.

Отже, ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) визнаються обставини вирощування на земельних ділянках сільськогосподарської продукції (соняшника), однак, як зазначає позивач за зустрічним позовом, підприємство вважало, що усі роботи було виконано підрядником ПП "Удача" за іншим договором, а саме - договором підряду №Г-18 від 23.01.2017.

До договору підписано додаток №1 "Перелік земельних ділянок" та додаток №2 "Програма робіт".

Додаток №2 до договору №Г-18 від 23.01.2017 передбачає найменування робіт, строки їх проведення та вартість.

25.09.2017 до договору №Г-18 від 23.01.2017 між сторонами підписано додаткову угоду, відповідно до якої замовник доручає підряднику виконання робіт зі збирання соняшника, вирощеного на площі 3193 га.

Згідно вказаної додаткової угоди, сторони констатують, що станом на 25.09.2017 об`єм виконаних підрядних робіт складає 17 199 597,06 грн.

Разом з цим, до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження обсягу та видів робіт, які виконувались за договором №Г-18 від 23.01.2017. Відсутні докази бухгалтерського обліку зобов`язань за таким договором.

Суд враховує, що вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці представляє собою певний комплекс агротехнічних робіт (заходів), які проводяться поетапно з метою одержання врожаю.

Згідно наданих до матеріалів справи Актів виконаних робіт за оспорюваним Договором №Г-00112/17 від 03.03.2017, за таким Договором виконувались наступні роботи: культивація, сівба соняшника, внесення гербицидів, міжрядний обробіток. Зазначений перелік робіт, які згідно Актів виконувались за Договором №Г-00112/17 від 03.03.2017, є меншим за перелік робіт, який передбачено додатком №2 до договору №Г-18 від 23.01.2017. При цьому, як вже зазначено, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обсягу та видів робіт, фактично виконаних за договором №Г-18 від 23.01.2017. Крім того, згідно додатку №2 до договору №Г-18 від 23.01.2017 наявна примітка щодо кожного виду робіт "На вимогу замовника". Проте будь-які документи на підтвердження вимоги замовника згідно умов договору №Г-18 від 23.01.2017 в матеріалах справи відсутні.

За вказаних обставин суд вважає не підтвердженими доводи ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37), що всі роботи з вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці виконано за іншим договором, а саме договором №Г-18 від 23.01.2017.

Твердження ДП "СГ ПІДПРИЕМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№37) щодо недоцільності укладення інших договорів при наявності договору №Г-18 від 23.01.2017 відхиляються судом, оскільки сторони є вільними в укладенні договору і визначені його умов (ст. 6, 627 ЦК України).

Відповідно до наявних в матеріалах справи договорів, стосовно земельної ділянки в полі №46 (Завтурове) укладено два договори щодо площі по 20 га кожний окремо. Тобто, за наявними матеріалами справи площа земельної ділянки в полі №46 (Завтурове), щодо якої укладено договори, у т.ч. оспорюваний договір, не перевищує загальну площу вказаного поля.

В частині твердження позивача за зустрічним позовом про укладення спірного договору внаслідок зловмисної домовленості, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 3 ст. 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у ст. 229 - 233 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Отже, розглядаючи позовні вимоги про визнання недійсним договору на підставі ст. 232 ЦК України, суд має брати до уваги, що необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і іншої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) вчинення представником дій в межах наданих йому повноважень.

Верховний Суд України у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 зазначили, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Звертаючись із позовною заявою про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність усіх ознак правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони, а суд має перевірити відповідність доводів позивача вимогам ст. 232 ЦК України і лише за наявності всіх ознак має підстави для визнання договору недійсним.

Таким чином, для задоволення позовних вимог позивач за зустрічним позовом повинен довести усі ознаки які б вказували, що спірний правочин вчинений у результаті зловмисної домовленості представника.

Позивачем за зустрічним позовом та матеріалами справи не доведено наявності умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання, а також наявності самої домовленості. При цьому, виконання дій від імені Державного підприємства виключає зловмисну домовленість.

Слід звернути увагу, що аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №912/2771/19 між тими ж сторонами.

Відтак, суд дійшов висновку, що відсутні підстави з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, так як позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності зловмисної домовленості сторін представника однієї сторони з другою стороною під час укладення спірного договору .

З приводу порушення норм законодавства в частині прав використання земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити, що як слідує з листів Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" від 28.03.2019 №10/369, Інгульської сільської ради від 25.03.2019 №81, земельні ділянки, які надано у постійне користування установі ІК 305/37 згідно Державного акта на право постійного користування землею серії КР 00002 від 09.11.1995, перебувають на балансі та використовуються ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" з відома і за згодою Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)". Позивачем сплачується земельний та інші передбачені законодавством податки. Вказана установа володіє відомостями щодо укладення ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" договорів на обробіток земельних ділянок та не заявляє жодних претензій чи вимог щодо вказаного. Права ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" внаслідок такого використання землею не порушуються.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову та визнання недійсним договору проведення сільськогосподарських робіт, направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-00112/17 від 03.03.2017 з Додатком №1.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача, за зустрічним позовом на позивача.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (код ЄДР 08680264, вул. Центральна, 5, с. Інгульське, Устинівський р-н, Кіровоградська обл., 28624) на користь Приватного підприємства "Удача" (код ЄДР 36735088, вул. Центральна, 2, с. Ганно-Требинівка, Устинівський р-н, Кіровоградська обл., 28622) заборгованість за Договором проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції №Г-00112/17 від 03.03.2017 в сумі 96 190,80 грн, а також 1 921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.