Рішення

від 04.01.2022 по справі 908/3191/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/171/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2022 Справа № 908/3191/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР» (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Дорожна, буд. 1Б)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочно-жировий комбінат «Південний» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, буд. 17)

про стягнення 251455,70 грн.

СУТЬ СПОРУ:

02.11.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочно-жировий комбінат «Південний» основного боргу в розмірі 251455,70 грн. за договором поставки товару № 1 від 01.07.2018.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Колодій Н.А.

Разом з позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛАР» подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочно-жировий комбінат «Південний» в межах позовних вимог, а саме в сумі 251455,70 грн., розміщених на всіх рахунках, які знаходяться у банківських установах.

Ухвалою суду від 04.11.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СОЛАР» у забезпеченні позову у справі № 908/3191/21.

Ухвалою Господарського суду від 04.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3191/21, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

Позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі - 10.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 04.11.2021 про відкриття провадження у справі № 908/3191/21, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області без вручення, з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання .

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочно-жировий комбінат «Південний» є: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, буд. 17, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України ).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3191/21.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі .

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2021 у справі № 908/3191/21 відповідачу запропоновано у відповідності ст. ст. 165, 251 ГПК України, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відзив на адресу суду від відповідача у зазначений в ухвалі суду від 04.11.2021 у справі № 908/3191/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило, правову позицію у справі не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/3191/21 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 04.01.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛАР» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Молочно-жировий комбінат Південний (відповідач, покупець) укладено договір поставки товару № 1 (надалі- договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати, а відповідач зобов`язався прийняти у власність газ скраплений (надалі - товар) та сплатити його вартість на умовах визначених цим договором. Товар придбається відповідачем виключно для власного (кінцевого) споживання для виробничих потреб (заправка автотранспортних засобів відповідача) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору визначено, що найменування та кількість товару: згідно з видатковими накладними.

Одиниця виміру товару- літри (п. 1.3 договору) .

Пунктом 3.2. договору визначено, що кількість фактично переданого товару покупцем фіксується у підписаних сторонами видаткових накладних. Видаткова накладна є належним доказом отримання товару покупцем та належним схваленням покупцем умов цього договору щодо кількості, якості, терміну, ціни та інших умов поставки товару за цим договором.

Загальна сума Договору складається з загальної вартості товару, поставленого за весь період дії договору, за всіма видатковими накладними (пункт 4.1 договору).

Згідно п. 4.2. договору, ціна на товар встановлюється у національній валюті України та зазначається у рахунку -фактурі та видаткових накладних.

Відповідно до п 4.4 договору, датою здійснення оплати за товар вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

За невиконання зобов`язань за даною угодою сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 6.1. договору).

Додатковими угодами сторони продовжували дію договору, відповідно до останньої додаткової угоди № 2, договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє по 31.12.2021 року.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач від позивача отримав товар на загальну суму 464744,60 грн., що підтверджуться підписаними та завіреними печатками сторін видатковими накладними: № РН -0003372 від 07.09.2021 (на суму 76402,50 грн.), № РН -0003456 від 14.09.2021 (на суму 88292,90 грн.), № РН -0003550 від 21.09.2021 (на суму 88593,50 грн.), № РН -0003671 від 30.09.2021 (на суму 122861,90 грн.), № РН -0003772 від 08.10.2021 (на суму 88593,80 грн.).

Однак, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар в розмірі 251455,70 грн.

В матеріалах справи містяться підписані позивачем та відповідачем та завірені печатками сторін Акти звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2021 на суму 192861,90 грн. та станом на 13.10.2021 на суму 251455,70 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 131021/1 від 13.10.2021 щодо погашення заборгованості в сумі 251455,70 грн. протягом трьох банківських днів, яка залишилася без відповіді та задоволення.

Отже з моменту укладення Договору поставки товару № 1 від 01.07.2018 та наведених вище видаткових накладних, у сторін виникли договірні зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Правовідносини між сторонами урегульовані договором поставки.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано. Доказів сплати суми боргу у повному обсязі відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 251455,70 грн. основного боргу визнається судом законною, обґрунтованою та доведеною. З відповідача на користь позивача стягується 251455,70 грн. основного боргу.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочно-жировий комбінат «Південний» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, буд. 17, код ЄДРПОУ 41816252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР» (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Дорожна, буд. 1 Б, код ЄДРПОУ 30802043) 251455 (двісті п`ятдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 70 коп. основного боргу, 3771 (три тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 84 коп. судового збору. Видати наказ.

Повний текст рішення оформлено і підписано « 13» січня 2022.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій