Ухвала

від 13.01.2022 по справі 757/39546/20-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 757/39546/20-ц

провадження № 61-21280ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу та доповнення до неї товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Факторинг та кредитування , яка підписана представником Диким Юрієм Олеговичем, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Факторинг та кредитування , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернявська Анастасія Сергіївна, товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал , про скасування рішень про держану реєстрацію, записів про реєстрацію, витребування майна із незаконного володіння та визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Факторинг та кредитування (далі - ТОВ ФК Факторинг та кредитування ) 27 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу та 28 грудня 2021 року доповнення до неї, які підписано представником Диким Ю. О. , на рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року.

На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ № 460-IX від 15 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах , викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах , викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах ;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення .

Особа, яка подала касаційну скаргу, у касаційній скарзі посилається, зокрема, на постанови Верховного Суду: від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц; від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц; від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19.

Разом з тим, особі, яка подала касаційну скаргу слід звернути увагу,що оскаржена постанова Київського апеляційного суду ухвалена 23 листопада 2021 року . Постанови Верховного Суду: від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц; від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц; від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, на які посилається у касаційній скарзі ТОВ ФК Факторинг та кредитування , оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень після ухвалення оскарженого судового рішення. Тому посилання на указані постанови Верховного Суду не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі міститься посилання також на інші постанови Верховного Суду.

Особі, яка подала касаційну скаргу, слід обґрунтувати підстави касаційного оскарження у цій частині та послатися на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Окрім цього, особі, яка подала касаційну скаргу, слід звернути увагу, що у разі посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду) у касаційній скарзі слід зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Окрім цього, у доповненнях до касаційної скарги ТОВ ФК Факторинг та кредитування посилається на постанову Верховного Суду від 14 квітня 2021 року (провадження № 61-17883св20). Особі, яка подає касаційну скаргу, слід зазначити номер указаної справи.

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості інших учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Факторинг та кредитування , яка підписана представником Диким Юрієм Олеговичем, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат