ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2021 року м. Київ № 640/62/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДепартаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Подол" стягнення фінансових санкцій та за зустрічним
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Подол" до про Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнання протиправними та скасування припису та постанови,
за участю:
від Департаменту - Кульга О.Ю.;
від Товариства - Костюченко О.В.
В С Т А Н О В И В:
Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Подол" (далі - ТОВ "Бізнес-Центр "Подол") фінансові санкції на загальну суму 171700,00 грн за постановою "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини" від 23.12.2020 № 34-20.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами обстеження було виявлено проведення будівельних робіт з розширення просторових меж нежитлового будинку за адресою: вул. Нижньоюрківська, 9, на прилеглу територію шляхом демонтажу одноповерхової будівлі та облаштування несучих та фундаментних конструкцій, а також зі збільшенням поверховості. Відповідно до наявної у Департаменті інформації власником нежитлового будинку за вказаною адресою є ТОВ "Бізнес-Центр "Подол". За результатами перевірки системи електронного документообігу Департаменту встановлено, що науково-проектна документація щодо проведення будівельних робіт, які зафіксовані у акті огляду від 04.09.2020, на погодження до Департаменту не надходила, дозвіл на проведення цих робіт не надавався, дозвіл на проведення земляних робіт на вказаному об`єкті для реєстрації до Департаменту не надходив. За наслідками виявленого, позивачем було видано відповідачеві припис на усунення порушень. 30.11.2020 Департаментом було проведено повторний огляд, за результатами якого встановлено, що відповідачем не усунено порушення, вказані у приписі. Враховуючи, що власником приміщення допущено порушення частин другої та третьої статті 24, абзацу другого частини першої статті 26, частини другої статті 30, частини четвертої статті 32, абзацу першого частини першої статті 35 Закону, Департаментом було складено акт про вчинення правопорушення від 18.12.2020 № 39-20. На підставі актів огляду, припису та акта про вчинення правопорушення Департаментом винесено постанову від 23.12.2020 № 34-20 "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини", якою до відповідача застосовано фінансові санкції на загальну суму 171700,00 грн. Враховуючи, що відповідачем не сплачено фінансові санкції у строки, встановлені Законом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/62/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Також, вказаною ухвалою суду витребувано у позивача докази надсилання на адресу ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" припису № 303/п від 19.11.2020, акта про вчинення правопорушення № 39-20 від 18.12.2020 та постанови № 34-20 від 23.12.2020.
25.02.2021 до суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 14.01.2021.
02.04.2021 до суду від ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" надійшло клопотання, в якому останнє просить суд розглянути справу у судовому засіданні за участі представників Товариства.
Ухвалою суду від 06.04.2021 клопотання ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" залишено без задоволення.
09.04.2021 до суду від відповідача надійшли:
- заява про поновлення строку для подачі зустрічного позову;
- відзив на позов, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог;
- зустрічний позов, у якому останній просить суд:
визнати протиправним та скасувати припис Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) № 303/П від 19.11.2020;
визнати протиправним та скасувати акт Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) про вчинення правопорушення № 34-20 від 18.12.2020;
визнати противною та скасувати постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини № 34-20 від 23.12.2020.
Ухвалою суду від 14.04.2021 зустрічну позовну заяву ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" залишено без руху та встановлено останньому строк для усунення недоліків позовної заяви.
26.04.2021 до суду від відповідача надійшли документи на виконання ухвали суду від 14.04.2021, зокрема, уточнений зустрічний позов, за змістом якого останній просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) № 303/П від 19.11.2020;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини № 34-20 від 23.12.2020.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що Департамент не повідомляв Товариство про проведення огляду чи потребу доступу на територію об`єкта для обстеження, позаяк, на думку останнього, неможливо повноцінно оглянути з вулиці об`єкт та встановити такі факти як розширення просторових меж або демонтаж одноповерхової споруди. Акцентує увагу на тому, що Департамент в оскаржуваних рішеннях визнає, що будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9, не перебуває на обліку як об`єкт культурної спадщини. Звертає увагу, що Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою, та не є науково-проектною документацією в розумінні положень статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку № 318. У свою чергу, межі та режими використання історичних ареалів м. Києва, визначені діючим Генеральним планом розвитку м. Києва на період до 2020 року, були затверджені лише рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, і станом на поточний момент відсутні відомості щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до Генерального плану м. Києва, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини. Враховуючи те, що межі та режими використання історичних ареалів м. Києва, межі та режими використання зон охорони у м. Києві не затверджено у встановленому законом порядку, відсутні правові підстави вважати, що будинок, який належить Товариству, знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Києва. За наведених обставин, Товариство вважає, що останнє не зобов`язано отримувати дозволи чи погодження Департаменту щодо робіт у межах історичних ареалів.
Ухвалою суду від 30.04.2021 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 640/62/21; об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом та призначено адміністративну справу № 640/62/21 до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 01.06.2021.
У підготовчому судовому засіданні 01.06.2021 оголошено перерву до 20.07.2021.
18.06.2021 до суду від Департаменту надійшов відзив на зустрічний позов, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог. Зазначив, що дійсно, нежитловий будинок за адресою: вул. Нижньоюрківська, 9, дійсно не є об`єктом культурної спадщини, але останній розташовується в межах архітектурної охоронної зони, відповідно такий об`єкт охороняється законодавством у сфері охорони культурної спадщини, а будівельні роботи, що проводяться Товариством можуть її спотворити. Звернув увагу, що наразі межі історичних ареалів визначені в графічних матеріалах "Історико-містобудівний опорний план міста Києва", що є складовою Генерального плану м. Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, який затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 307/1804, є чинними. За наведених обставин вважає, що висновок Товариства про те, що останнє не зобов`язано отримувати жодних дозволів, суперечить нормам міжнародного законодавства та Закону України "Про охорону культурної спадщини".
20.07.2021 до суду від представника ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" Костюченка О.В. надійшла відповідь на відзив, за змістом якого останній просить суд задовольнити зустрічний позов. Акцентував увагу на тому, що з метою з`ясування статусу будівлі по вул. Нижньоюрківській, 9 у м. Києві Товариство звернулось з запитом до Міністерства культури та інформаційної політики України. Так, Міністерство культури та інформаційної політики України у листі від 25.06.2021 № 1683/ОРГ-449/21/6 повідомило, що будівля по вул. Нижньоюрківській, 9 у м. Києві не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток культурної спадщини, відповідно, на переконання позивача, жодних вимог щодо використання вказаного об`єкту, його захисту, збереження, утримання, реставрації, реабілітації її як об`єкту культурної спадщини Товариство не порушувало. Також у листі від 25.06.2021 № 1690/ОРГ-450/21/6.11.1 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило Товариство, що науково-проектна документація, якою визначені історичні ареали м. Києва в складі Генерального плану м. Києва на період до 2020 року на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини не подавалася, отже, проектні рішення, які в ній містяться, не затверджені наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини. При цьому, як зазначило Міністерство культури та інформаційної політики України, науково-проектна документація, якою було визначено межі та режими використання історичних ареалів м. Києва, затверджені наказом Мінкультури від 21.10.2011 № 912/0/61-11, була розроблена у складі проекту Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025, який не був затверджений у встановленому порядку Київською міською радою та не набув чинності. За наведених обставин вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
20.07.2021 представником ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" Костюченком О.В. подано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 20.07.2021, відкладено розгляд справи на 21.09.2021.
21.09.2021 до суду від представника ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" Костюченка О.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 21.09.2021, відкладено розгляд справи на 26.10.2021.
26.10.2021 до суду від представника ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" Костюченка О.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Ухвалою суду від 26.10.2021 закрито підготовче провадження у справі № 640/62/21 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 30.11.2021.
17.11.2021 ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій останній просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) № 303/П від 19.11.2020;
- визнати протиправними дії Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) щодо складання акта про правопорушення № 34-20 від 18.12.2020;
- визнати противною та скасувати постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної організації) про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини № 34-20 від 23.12.2020.
23.11.2021 до суду від Департаменту надійшли належним чином засвідчені копії: акта огляду від 04.09.2020; припису від 19.11.2020 № 303/П з доказами направлення та отримання ТОВ "Бізнес-Центр "Подол"; акта огляду від 30.11.2020; акта про вчинення правопорушення від 18.12.2020 № 39-20 з доказами направлення та отримання ТОВ "Бізнес-Центр "Подол"; постанови від 23.12.2020 № 34-20 "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини" з доказами направлення та отримання ТОВ "Бізнес-Центр "Подол".
29.11.2021 до суду від Департаменту надійшли заперечення на заяву про уточнення позовних вимог.
30.11.2021 представником ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" Костюченком О.В. подано до суду клопотання про прийняття до розгляду у справі заяви про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом.
Також 30.11.2021 представником ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" Костюченком О.В. подано до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 30.11.2021, задоволено клопотанняТОВ "Бізнес-Центр "Подол" про приєднання доказів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 30.11.2021 заяву ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" про уточнення позовних вимог повернуто позивачу за зустрічним позовом.
У судовому засіданні 30.11.2021 оголошено перерву до 22.12.2021.
Представник Департаменту у судовому засіданні підтримав первісні позовні вимоги та просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Представник ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" у судовому засіданні заперечував проти первісних позовних вимог та просив суд задовольнити зустрічних позов.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22.12.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Актом огляду від 04.09.2020, складеним начальником відділу моніторингу зон охорони Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Коханій М.С., зафіксовано проведення будівельних робіт з розширення просторових меж нежитлового будинку за адресою: вул. Нижньоюрківська, 9 на прилеглу територію, шляхом демонтажу одноповерхової будівлі та облаштування несучих та фундаментних конструкцій, а також зі збільшення поверховості.
19.11.2020 начальником відділу моніторингу зон охорони Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Коханій М.С. складено припис № 303/П, яким зобов`язано ТОВ "Бізнес-Центр "Подол":
з моменту отримання припису припинити та не проводити будівельні роботи за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9 до окремого дозволу Департаменту;
в триденний строк, після отримання припису, надати до Департаменту для розгляду науково-проектну та/або проектну документацію з проведення робіт за вказаною адресою, а також дозвіл на проведення земляних робіт для його реєстрації.
Актом огляду від 30.11.2020, складеним начальником відділу моніторингу зон охорони Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Коханій М.С., зафіксовано проведення будівельних робіт з розширення просторових меж нежитлового будинку за адресою: вул. Нижньоюрківська, 9 на прилеглу територію, шляхом демонтажу одноповерхової будівлі та облаштування несучих та фундаментних конструкцій, а також зі збільшення поверховості. Проведено роботи з утеплення та закриття значної площі фасадів.
18.12.2020 начальником відділу моніторингу зон охорони Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Коханій М.С. складено акт № 39-20 про вчинення правопорушення, яким встановлено порушення ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" частин другої та третьої статті 24, абзацу другого частини першої статті 26, частини другої статті 30, частини четвертої статті 32, абзацу першого частини першої статті 35 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
На підставі акта огляду від 04.09.2020 з фотофіксацією; акта огляду від 30.11.2020 з фотофіксацією; припису від 19.11.2020 № 303/П та акта про вчинення правопорушення від 18.12.2020 № 39-20 Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на підставі абзацу першого частини першої статті 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини" прийнято постанову від 23.12.2020 № 303/П, якою накладено на ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" фінансові санкції:
- за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць - у розмірі 85000,00 грн;
- за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`ятки - у розмірі 85000,00 грн;
- за невиконання припису органів охорони культурної спадщини - 1700,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з преамбулою Закону України "Про охорону культурної спадщини" цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
За визначенням статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини":
охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;
предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою.
За змістом частини першої статті 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
За визначенням пункту 1 Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2018 N 381 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2020 N 771), Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді. Департамент під час виконання функцій державної виконавчої влади взаємодіє з Міністерством культури та інформаційної політики України.
Пунктом 4 вказаного Положення визначено, що основними завданнями Департаменту є:
забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини на території міста Києва;
контроль за виконанням законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини" та інших нормативно-правових актів щодо охорони культурної та археологічної спадщини;
державний контроль за охороною пам`яток історії та культури;
сприяння збереженню культурної спадщини.
Згідно з підпунктами 5.11, 5.13, 5.21, 5.22, 5.28 пункту 5 Положення Департамент відповідно до визначених галузевих завдань виконує такі повноваження:
визначає межі територій пам`яток культурної спадщини місцевого значення та затверджує їх зони охорони;
встановлює режим використання пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їхніх територій, зон охорони;
видає розпорядження та приписи щодо охорони пам`яток культурної спадщини місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках культурної спадщини, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проєктів, передбачених законами України "Про охорону культурної спадщини" та "Про охорону археологічної спадщини", дозволів, або з відхиленням від них;
призначає відповідні охоронні заходи щодо пам`яток культурної спадщини місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт;
складає протоколи про адміністративні правопорушення, акти про вчинення правопорушення та приймає рішення про накладення фінансових санкцій за порушення Закону України "Про охорону культурної спадщини", які оформлюються постановою про накладення фінансових санкцій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, оскаржуваним приписом зобов`язано ТОВ "Бізнес-Центр "Подол":
з моменту отримання припису припинити та не проводити будівельні роботи за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9 до окремого дозволу Департаменту;
в триденний строк, після отримання припису, надати до Департаменту для розгляду науково-проектну та/або проектну документацію з проведення робіт за вказаною адресою, а також дозвіл на проведення земляних робіт для його реєстрації.
Департамент наполягає, що незважаючи на те, що будинок по вул. Нижньоюрківській, 9 не перебуває на обліку як об`єкт культурної спадщини, останній розташовується в Центральному історичному ареалі міста Києва в зоні охоронюваного ландшафту (відповідно до діючого Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804; відповідно до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві"; розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві"; розпорядження Київської міської державної адміністрації від 25.12.2007 № 1714 "Про внесення змін до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920"), на території пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра" (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10, охоронний № 560-Кв у редакції наказу Міністерства культури і туризму України від 16.06.2011 № 453/0/16-11) - охороняється законодавством України у сфері охорони культурної спадщини.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
Частинами другою та третьою статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Режими використання пам`яток встановлює:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, щодо пам`яток національного значення;
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам`яток місцевого значення.
Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Абзацом першим частини першої статті 35 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що у випадку перебування об`єкта нерухомості, який не внесений до Списку історичних населених місць України, на території пам`ятки не допускається виконання земляних робіт без дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, зареєстрованого у відповідному органі охорони культурної спадщини.
За змістом пунктів 1, 4, 5, 10, 11, 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.
Історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.
У межах населеного місця може бути визначено один або кілька історичних ареалів.
Частина територій історичних ареалів, а саме території пам`яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.
Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.
Суд звертає увагу, що на момент прийняття оскаржуваного припису та постанови межі та режими використання історичних ареалів у м. Києві не затверджені у встановленому законом порядку, а саме відповідно до статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, та іншого відповідного законодавства, а тому позивач за зустрічним позовом, у даному випадку, не зобов`язаний отримувати від Міністерства культури України будь-які дозволи або погодження, пов`язані із здійсненням капітального будівництва (погоджувати проектну документацію, отримувати дозвіл на земляні роботи тощо) у випадку відсутності належним чином затверджених меж історичних ареалів.
Відповідно до частин першої, десятої статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
Враховуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою та не є науково-проектною документацією в розумінні положень статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку № 318.
Так, межі та режими використання історичних ареалів м. Києва визначені діючим Генеральним планом розвитку м. Києва на період до 2020 року, були затверджені рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, і станом на час виникнення спірних правовідносин були відсутні відомості щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу згаданого Генерального плану м. Києва, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини.
Крім того, відповідно до інформації Міністерства культури та інформаційної політики України, викладеної у листі від 25.06.2021 № 1690/ОРГ-450/21/6.11.1, історичні ареали м. Києва визначені історико-містобудівним опорним планом, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 у складі Генерального плану м. Києва на період до 2020 року. При цьому, відповідна науково-проектна документація на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізую державну політику в сфері охорони культурної спадщини не подавалася, отже проектні рішення, які в ній містяться, не затверджені наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, а відповідні графічні і текстові матеріали у МКІП відсутні. Наказ МКТ від 21.10.2011 № 912/0/16-11 станом на сьогодні є чинним, однак дію абзацу 5 пункту 1 цього наказу було зупинено на підставі наказу Мінкультури від 29.10.2014 № 911 (нині чинній). При цьому, звернув увагу, що науково-проектна документація, якою було визначено межі та режими використання історичних ареалів м. Києва, затверджені наказом Мінкультури від 21.10.2011 № 912/0/16-11, була розроблена у складі проекту Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року, який не був затверджений у встановленому порядку Київською міською радою та не набув чинності.
Враховуючи те, що межі та режими використання історичного ареалу м. Києва, межі та режими використання зон охорони у м. Києві не затверджено у встановленому законом порядку, суд дійшов до висновку, що відсутні правові підстави вважати, що земельна ділянка на Нижньоюрківській, 9 у м. Києві знаходиться у межах Центрального історичного ареалу, тому посилання відповідача на дану обставину є необґрунтованим.
Твердження відповідача у відзиві, що земельна ділянка за адресою вул. Нижньоюрківська, 9 у м. Києві згідно з історико-містобудівним опорним планом міста Києва, який входить до складу "Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року", затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, розташовується в археологічній охоронній зоні, в зоні охоронюваного ландшафту, на території пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра" а також на те, що дана земельна ділянка розташована в безпосередній близькості до буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра не приймається судом, оскільки будь-яких доказів на підтвердження даної обставини не надано.
Крім того, посилання, що станом на дату прийняття рішення Київради від 28.03.2002 № 370/1804 Міністерство культури України не мало обов`язку затверджувати межі історичного ареалу м. Києва не спростовує того, що такі межі на час виникнення спірних правовідносин є незатвердженими, що виключає порушення позивачем норм чинного законодавства в цій частині.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для прийняття припису від 19.11.2020 № 303/П, що є підставою для його скасування та задоволення зустрічних позовних вимог у цій частині.
За змістом абзаців другого, третього сьомого частини першої статті 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини" відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції:
за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за невиконання припису органів охорони культурної спадщини - у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність порушення ТОВ "Бізнес-Центр "Подол" вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини", суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування відповідачем фінансових санкцій оскаржуваною постановою, що є правовою підставою для задоволення зустрічних позовних вимог у цій частині.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог та про задоволення зустрічного позову ТОВ "Бізнес-Центр "Подол".
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, ідентифікаційний код 42476311) залишити без задоволення.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Подол" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9, ідентифікаційний код 43410407) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.11.2020 № 303/П.
Визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.12.2020 № 34-20.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, ідентифікаційний код 42476311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Подол" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9, ідентифікаційний код 43410407) 4845,50 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст рішення складено та підписано 12 січня 2022 року.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2021 |
Оприлюднено | 18.01.2022 |
Номер документу | 102558530 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Катющенко В.П.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Катющенко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні