Ухвала

від 13.01.2022 по справі 936/18/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 січня 2022 року

місто Київ

справа № 936/18/20

провадження № 61-19535ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., дослідив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 травня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської районної ради Закарпатської області, голови Воловецької районної ради Закарпатської області Лопіта Івана Ілліча, Комунального некомерційного підприємства Воловецька центральна районна лікарня Воловецької селищної ради , Воловецької селищної ради Закарпатської області про скасування рішення та розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у січні 2020 року звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- скасувати рішення та розпорядження про звільнення та поновити на роботі;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- відшкодування моральної шкоди .

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 24 листопада 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 травня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для виконання її вимог.

Від заявника у грудні 2021 року поштовим зв`язком надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, з тих підстав, зокрема, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:

- оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права;

- суд апеляційної інстанції не застосував правовий висновок, викладений, зокрема у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, у якій зазначено, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне поновлення порушених прав працівника; у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі № 501/2942/20 (провадження № 61-10377св21) та від 19 жовтня 2021 року у справі № 761/2275/18 (провадження № 61-8218св21) щодо застосування судами пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України;

- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року у справі № 807/300/18, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним та нечинним з моменту прийняття Положення про порядок призначення та звільнення із займаної посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Воловецького району, затверджене Рішенням Воловецької районної ради Закарпатської області сімнадцятої сесії VII скликання № 172 від 30 листопада 2017 року в частині абзацу 2 пункту 2.14 та в частині пункту 4.6 Положення. У наведеній справі позов задоволено.

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначені ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 та пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

IІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Оскільки вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

IV. ЩОДО КЛОПОТАННЯ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ ЗА ПОДАННЯ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Усуваючи недоліки касаційної скарги ОСОБА_1 клопотав про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на майновий стан, а також долучив докази, які підтверджують, що заявник є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Наведене свідчить, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги в силу Закону, відповідно зазначене клопотання не підлягає вирішенню із ухваленням процесуального рішення.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Воловецького районного суду Закарпатської області цивільну справу № 936/18/20 за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської районної ради Закарпатської області, голови Воловецької районної ради Закарпатської області Лопіта Івана Ілліча, Комунального некомерційного підприємства Воловецька центральна районна лікарня Воловецької селищної ради , Воловецької селищної ради Закарпатської області про скасування рішення та розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди .

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак