У х в а л а
18 січня 2022 року
м. Київ
справа № 523/12711/18-ц
провадження № 61-516 ск 22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Домінанта-Д , товариства з обмеженою відповідальністю Гранд-Палестро про визнання договору оренди недійсним, відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення безпідставно набутого майна,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року залишено
без змін.
07 січня 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (надійшла 10 січня 2022 року), у якій просить судові рішення скасувати, справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції
до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з тим, до касаційної скарги заявником додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на скрутний майновий стан. Зазначаючи, що працює на одну четверть ставки. На підтвердження вказаних обставини заявником надано відповідні докази.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж
до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи
за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними
чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені ОСОБА_1 обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником
не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження його реального майнового стану, який перешкоджає заявнику виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Надана ОСОБА_1 довідка містить дані про доходи за попередній календарний рік, який становить 22 093 грн 21 коп., проте зазначений документ
не є беззаперечним доказом того, що розмір судового збору перевищує
5 відсотків розміру його річного доходу за 2021 рік. Водночас, заявник
не надав достатніх доказів про реальний розмір його доходів, наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо.
Інші надані заявником докази не містять даних, які б свідчили про наявність достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв`язку з наведеним, заявникові за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру
(визнання договору оренди недійсним), яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення безпідставно набутого майна ), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характер (частина третя статті 6 Закону України Про судовий збір ).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми, таким чином (704 грн 80 коп.+8 810)*200% =
19 029 грн 60 коп.).
Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 19 029 грн 60 коп .
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007 , ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2022 |
Оприлюднено | 20.01.2022 |
Номер документу | 102562601 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулько Борис Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні