Ухвала

від 12.01.2022 по справі 554/7761/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 січня 2022 року

м. Київ

справа № 554/7761/20

провадження № 61-16724св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - голова правління приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3,

відповідачі: громадська спілка Останній Бастіон , ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю Останній Бастіон ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Останній Бастіон на касаційну скаргу голови правління приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3, яка підписана представником ОСОБА_15, на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року в складі судді: Чуванової А. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Лобов О. А., Карпушин Г. Л., Хіль Л. М., додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Лобов О. А., Карпушина Г. Л., Хіль Л. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року голова правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3. звернувся із позовом до громадської спілки Останній Бастіон , ОСОБА_1 , ТОВ Останній Бастіон про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що інформація, розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 року в засобах масової інформації в мережі Інтернет на сайті ГС Останній Бастіон https://bastion.tv/ у статті ІНФОРМАЦІЯ_3 є недостовірною, неправдивою. Зміст стаття доведений до відома широкого кола осіб - користувачів соціальних мереж Інтернету, носить образливий характер та порушує особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділової репутації голови правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3.

Зокрема, у позові голова правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3. наголошував, що такої юридичної особи, як ІНФОРМАЦІЯ_2 взагалі не існує; дочірні підприємства НАК Надра України за будь-яких умов не можуть продавати державну нерухомість, оскільки не володіють нею, а мають лише право користування майном, яке належить на праві приватної власності ПАТ НАК Надра України, що підтверджується установчими документами дочірніх підприємств; НАК Надра України здійснює продаж майна, яке належить їй на праві приватної власності, виключно на підставі незалежної грошової оцінки ринкової вартості, проведеної оцінювачами компанії, які затверджені наказом Уповноваженого органу управління ПАТ НАК Надра України (підпункт 34 пункту 43 Статуту Компанії) на конкурсній основі шляхом проведення публічних торгів у формі електронного аукціону. Враховуючи викладене, твердження про багатомільярдні збитки держави є абсолютно недостовірним та необґрунтованим.

Зазначав, що інформація, розміщена на сайті ГС Останній Бастіон https://bastion.tv/ носить неправдивий характер і подана автором у формі повідомлення про факти, однак, 07 липня 2020 року до Львова Голова Правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3 зі службовим відрядженням не приїздив, а знаходився на робочому місці в ПАТ НАК Надра України за адресою: м. Київ, вул. Є. Мірошниченко, 10, що підтверджується довідкою відділу кадрів компанії; будівля Будинку книги де-юре належить на праві приватної власності ПАТ НАК Надра України , що підтверджується свідоцтвом про право власності. Вказане підтверджує, що 07 липня 2020 року ОСОБА_3 не був у м. Львів, тому ніяк не міг переконувати колектив підприємства ДП Західукргеологія в продажі будівлі Будинку книги , якому де-юре вказана будівля взагалі не належить.

Голова правління ПрАТ НАК Надра України ОСОБА_3. просив:

1) визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3. інформацію, оприлюднену ОСОБА_1 та ГС Останній Бастіон у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 в засобах масової інформації в соціальній мережі інтернет на сайті Громадської організації Останній Бастіон https://bastion.tv/, а саме відомості:

ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

ІНФОРМАЦІЯ_6. ;

ІНФОРМАЦІЯ_7. ;

ІНФОРМАЦІЯ_8. ;

ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

ІНФОРМАЦІЯ_14 .

2) зобов`язати ОСОБА_1 та ГС Останній Бастіон , спростувати опубліковану ними недостовірну інформацію щодо Голови правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3 (зміст якої викладено у позовній вимозі № 1) шляхом опублікування спростування у соціальній мережі Інтернет на сайті ГС Останній Бастіон https://bastion.tv/ протягом десяти днів після вступу рішення в законну силу із зазначенням спростування наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_15 ;

3) судові витрати покласти на відповідача та відшкодувати за його рахунок судовий збір.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року в складі судді: Чуванової А. М., позов голови правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3. інформацію, оприлюднену ОСОБА_1 у статті під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_3 в засобах масової інформації в соціальній мережі Інтернет на сайті Останній Бастіон https://bastion.tv/, в частині, що стосується: інформації щодо голови правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3 та ПАТ НАК Надра України , як злочинного угрупування .

Зобов`язано ОСОБА_1 протягом десяти календарних днів з часу набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену наведену недостовірну інформацію, шляхом здійснення публікації тексту резолютивної частини рішення суду у цій справі у соціальній мережі Інтернет на сайті Останній Бастіон https://bastion.tv/, та спростування наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_16 - є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію голови правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач - голова правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3. є публічною особою і межа його критики є більш широкою, а інформація, щодо якої написана стаття, є суспільно важливою. Тому суд першої інстанції зробив висновок, що всі висловлювання, викладені у статті, окрім злочинне угрупування , по відношенню до позивача, є оціночним судженням.

Суд першої інстанції критично оцінив довідку дочірнього підприємства Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму Український центр підтримки номерів і адрес , оскільки висновки у довідці зроблені виключно на підставі ідентифікаторів розміщеної на сайті інформації, а для встановлення належності веб-сайту необхідно витребувати інформацію від реєстратора доменного імені. Тому інформація, зазначена в довідці, може бути виключно припущенням.

Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2021 року у складі судді: Чуванової А. М., стягнуто з голови правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. на користь громадської спілки Останній Бастіон 4 900 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з голови правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1 2 450 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В стягненні іншої частини витрат на правничу допомогу відмовлено.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обсяг наданих послуг та розмір витрат понесених відповідачами на професійну правничу допомогу, яку надавала адвокат ОСОБА_2., підтверджується умовами договорів про надання професійної правничої допомоги, актами виконання робіт за такими договорами, квитанціями про сплату витрат на правничу допомогу та детальними описами виконаних робіт (наданих послуг). Враховуючи, що позов до ОСОБА_1 був задоволений частково, то відповідно до статті 141 ЦПК України стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 450 грн. Враховуючи складність справи та наданий адвокатом обсяг послуг, кількість судових засідань, принципи співмірності та розумності судових витрат, понесених на оплату правничої допомоги, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд вважав, що розмір витрат, які підлягають стягненню з позивача на користь ГС Останній Бастіон , складає 4 900 грн, а з позивача на користь ОСОБА_1 - 2 450 грн. У стягненні іншої частини витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року апеляційні скарги адвоката ОСОБА_13. і адвоката Єлєніної С. М. - представників голови правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. задоволено частково.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2., представника ОСОБА_1 , залишено без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року і додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов голови правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3. інформацію, яка викладена у статті журналіста ОСОБА_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 та оприлюднена в соціальній мережі інтернет на сайті ТОВ Останній Бастіон https://bastion.tv/, а саме:

ІНФОРМАЦІЯ_17 .

Будинок Книги досі знаходиться на балансі ДП Західукргеологія . Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ НАК Надра України , а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП Західукргеологія була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_4 дуже швидко тікав зі Львова .

ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Фактично керівництво підприємства доводить ДП Західукргеологія до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_3 .

Таким чином, ПрАТ НАК Надра України , кероване ОСОБА_6 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства потрібним людям .

Ще хочемо зазначити, що ДП Полтавнафтогазгеологія наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками Ставицькі, Злочевські, Пінчуки, Ахметови, Кузьмичі та Опімахи доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ НАК Надра України до банкрутства .

Атож, злочинне угрупування Кузьмича - Опімаха тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах .

Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК Надра України , виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже Кузьмич та Опімах завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини .

І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_4 та голова Держгеонадр Роман Опімах віджали у ДП Західукргеологія Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ Нафтогазрембуд-1 , котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу ;

У підприємства (за текстом - ДП Західукргеологія ) шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників .

Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК Надра України вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності.

ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Зобов`язано ОСОБА_1 та ТОВ Останній Бастіон , спростувати поширену інформацію щодо голови правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_3 , яка визнана судом недостовірною, шляхом опублікування у соціальній мережі Інтернет на сайті ТОВ Останній Бастіон https://bastion.tv/ протягом десяти днів після вступу рішення в законну силу тексту такого змісту:

СПРОСТУВАННЯ! Визнаю, що інформація опублікована 10.08.2020 р. автором статті ОСОБА_12 під назвою ДП НАК Надра України продає державну нерухомість за значно заниженими цінами, чим завдає багатомільярдних збитків державі на сайті https://bastion.tv/, а саме повідомлення про те, що:

7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПрАТ НАК Надра України ОСОБА_4 . На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП Західукргеологія , якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі Будинку книги .

Будинок Книги досі знаходиться на балансі ДП Західукргеологія . Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ НАК Надра України , а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП Західукргеологія була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_4 дуже швидко тікав зі Львова .

ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Фактично керівництво підприємства доводить ДП Західукргеологія до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_4 .

Таким чином, ПрАТ НАК Надра України , кероване ОСОБА_6 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства потрібним людям .

Ще хочемо зазначити, що ДП Полтавнафтогазгеологія наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками Ставицькі, Злочевські, Пінчуки, Ахметови, Кузьмичі та Опімахи доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ НАК Надра України до банкрутства .

Атож, злочинне угрупування Кузьмича - Опімаха тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах .

Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК Надра України , виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже Кузьмич та Опімах завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини .

І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_4 та голова Держгеонадр Роман Опімах віджали у ДП Західукргеологія Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ Нафтогазрембуд-1 , котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу ;

У підприємства (за текстом - ДП Західукргеологія ) шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників .

Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК Надра України вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності.

ІНФОРМАЦІЯ_9 .

є недостовірною, не відповідає дійсності, принижує честь, гідність, ділову репутацію Голови правління ПрАТ НАК Надра України ОСОБА_3 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ Останній Бастіон на користь голови правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. по 1 050 грн з кожного судових витрат, понесених останнім за подачу позову та апеляційної скарги до суду першої та апеляційної інстанцій.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

у статті 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частини перша, четверта, шоста та сьома статті 277 ЦК України). У частині третій статті 277 ЦК України встановлена презумпція добропорядності, яка полягає у тому, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного;

у справі, що розглядається, позиція відповідачів зводиться винятково до тези про те, що викладена у статті інформація є виключно оціночними судженнями автора статті, тобто повністю заперечується повідомлення про певні події, вчинки та явища, існування яких можна перевірити;

враховуючи, що позивач є публічною особою, тема статті має гострий соціальний інтерес (належне розпорядження держаним майном), апеляційний суд зробив висновок, що у цілому стаття містить виключно негативну інформацію обвинувального характеру відносно позивача як посадової особи та підприємства, яке він очолює;

колегія суддів не можна погодилася із висновком суду першої інстанції про те, що висновок експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року не є достовірним доказом, оскільки у ньому відсутня відмітка про попередження експерта про кримінальну відповідальність. Судом першої інстанції окремого процесуального рішення відносно поданого доказу (висновку експерта), зокрема про його виключення з числа доказів, не приймалося. У копіях висновку експерта, що долучені до справи у суді першої інстанції з невідомих причин відсутні усі сторінки тексту, у тому числі і та, на якій міститься попередження експерта щодо кримінальної відповідальності за статтями 384, 385 КК України. Висновок експерта поданий у справу з порушенням порядку і строків, встановлених статтею 83 ЦПК України, проте, враховуючи конкретні обставини цієї справи, на виконання вимог статті 2 ЦПК України апеляційним судом витребуваний і досліджений оригінал висновку експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, який оформлений у відповідності до вимог закону, містить відмітку про попередження експерта щодо кримінальної відповідальності за статтями 384, 385 КК України;

дослідивши повний текст висновку експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, апеляційний суд визнав цей доказ належним і допустимим, а доводи представника відповідачів про наявність у ньому висновків виключно юридичного характеру - необґрунтованими. При оцінці зміст і характеру оспорюваної інформації, апеляційний суд враховав також і висновки експерта;

оспорювана інформація є неправдивою, такою, що не відповідає дійсності, бо не мають фактичного підґрунтя. Оспорювана інформація за відсутності кримінальних проваджень чи судових рішень у межах кримінальних проваджень відносно позивача є неправдивою та такою, що не відповідає дійсності.

Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року заяву адвоката ОСОБА_2., представника громадської спілки Останній Бастіон та ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Розподілено витрати на правничу допомогу.

Стягнуто з голови правління приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. на користь громадської спілки Останній Бастіон 9 400 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Стягнуто з голови правління приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1 4 700 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з позивача на користь відповідачів ГС Останній Бастіон і ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції і при апеляційному розгляді справи. Оскільки у задоволенні позову до ГС Останній бастіон постановою апеляційного суду відмовлено, то відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України з позивача на користь ГС Останній бастіон слід стягнути підтверджені витрати на правничу допомогу у сумі 9 400 грн. Позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_1 задоволені частково, проте предмет спору і характер спірних правовідносин не дають можливості точно визначити розмір задоволених вимог у процентному чи іншому відношенні, у зв`язку з чим на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення половина понесених ним витрат на правничу допомогу, а саме 4 700 грн.

Аргументи учасників справи

12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17; від 22 листопада 2018 року у справі № 766/3332/16-ц; від 11 червня 2020 року у справі № 761/7719/18; від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц; від 11 липня 2018 року у справі № 658/1795/17 (провадження № 61-17367св18); від 30 жовтня 2019 року у справі № 307/2803/16-ц; від 14 лютого 2018 року у справі № 646/1266/16-ц; від 21 березня 2018 року у справі № 752/21313/15-ц; від 23 травня 2018 року у справі № 486/813/16-ц; від 27 червня 2018 року у справі № 766/12234/17; від 27 березня 2019 року у справі № 344/16715/15-ц; від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17; від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц; від 14 серпня 2019 року у справі № 757/2533/16-ц; від 18 березня 2020 року у справі № 725/6601/18; від 04 листопада 2020 року у справі № 373/1994/17; від 14 березня 2018 року у справі № 326/1359/14-ц; від 01 лютого 2018 року у справі № 757/33799/15-ц; від 17 грудня 2018 року у справі № 646/8844/16-ц; від 24 квітня 2019 року у справі № 569/5269/16-ц; від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц; від 19 червня 2019 року у справі № 380/951/17; від 05 грудня 2019 року у справі № 910/14928/18; від 03 лютого 2020 року у справі № 756/10721/17; від 16 березня 2020 року у справі № 306/29/18; від 20 березня 2019 року у справі № 522/16923/16; від 03 червня 2020 року у справі № 343/1410/17; від 27 грудня 2018 року у справі № 589/3937/17; від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19; від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18; від 25 лютого 2020 року у справі № 727/6371/17; від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/8834/16-ц (провадження № 61-1469св18); від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19;

суд апеляційної інстанції не врахував висновки ЄСПЛ щодо застосування статті 10 Конвенції;

суди розглянули справу за правилами спрощеного позовного провадження, тоді як вимоги у справі мають немайновий характер;

апеляційний суд необґрунтовано послався на висновок експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, оскільки він поданий з порушенням процесуальних норм, є неналежним та недопустимим доказом ;

оспорювана інформація є оціночним судженням та не стосується позивача;

частина оспорюваної інформації стосується осіб, які не зверталися із позовом;

позивач є публічною особою, а тому межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж щодо окремої пересічної особи;

відповідачем за цим позовом має бути редакція друкованого засобу масової інформації, а не автор;

апеляційний суд не навів мотивів скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

ТОВ Останній Бастіон 12 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, в якій просить: скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди розглянули справу за правилами спрощеного позовного провадження, тоді як вимоги у справі мають немайновий характер;

позивачем не надано жодних доказів того, що ТОВ Останній Бастіон є реєстрантом (власником) доменного імені та/або власником домену. ТОВ Останій Бастіон ніколи не був власником веб-сайту https://bastion.tv/, тому не несе жодної юридичної відповідальності;

позивач не просив суд встановити додатковий строк на подання ними в якості доказу висновку експерта від 17 лютого 2021 року № 13/1. ТОВ Останній Бастіон не отримувало від позивача висновку експерта в суд першої інстанції;

позов подано ОСОБА_3 як головою ПАТ НАК НАДРА УКРАЇНИ , тому позивач є квазі-публічною особою і межа допустимої критики є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітленню їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

У листопаді 2021 року голова правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. через представників Єленіну С. М., ОСОБА_13 надав відзив на касаційну скаргу ТОВ Останній Бастіон в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.

Відзив мотивований необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що відповідачі не надали доказів правдивості оспорюваної інформації.

У листопаді 2021 року голова правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. через представника ОСОБА_14 надав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.

Відзив мотивований тим, що оспорювана не може бути оціночним судженням, є недостовірною та негативною. ТОВ Останній Бастіон є належним відповідачем за позовом.

07 грудня 2021 року голова правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. через представника ОСОБА_15 надав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить: залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін; стягнути витрати на правову допомогу.

Відзив мотивований безпідставністю доводів ОСОБА_1 про порушення порядку надання доказів. Зазначає, що оспорювана інформація не може бути оціночним судженням, є недостовірною та негативною.

Голова правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. 19 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_15., на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року, в якій просить: скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову якою відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення; стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.

Касаційна скарга мотивована тим, що доказів адвокатом ОСОБА_2. щодо понесених витрат на правову допомогу до заяви про перерозподіл витрат, поданої до Полтавського апеляційного суду не було долучено. На адресу позивача такі докази також не направлялись. Докази, що подані представником відповідачів ОСОБА_2 не є належними та обґрунтованими доказами в підтвердження судових витрат. Адвокат ОСОБА_2. у заяві про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правову допомогу порушив принципи розумності, реальності та співмірності понесених витрат на правову допомогу та їх розподілу між сторонами.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ Останній Бастіон .

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні заяв голови правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3. про зупинення дії додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2022 року: клопотання голови правління ПАТ товариства Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3., яке підписане представником ОСОБА_15., про продовження строку на подання відзиву задоволено; продовжено голові правління ПАТ Національна акціонерна компанія Надра України ОСОБА_3 строк на подання відзиву; справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження:

суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17; від 22 листопада 2018 року у справі № 766/3332/16-ц; від 11 червня 2020 року у справі № 761/7719/18; від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц; від 11 липня 2018 року у справі № 658/1795/17 (провадження № 61-17367св18); від 30 жовтня 2019 року у справі № 307/2803/16-ц; від 14 лютого 2018 року у справі № 646/1266/16-ц; від 21 березня 2018 року у справі № 752/21313/15-ц; від 23 травня 2018 року у справі № 486/813/16-ц; від 27 червня 2018 року у справі № 766/12234/17; від 27 березня 2019 року у справі № 344/16715/15-ц; від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17; від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц; від 14 серпня 2019 року у справі № 757/2533/16-ц; від 18 березня 2020 року у справі № 725/6601/18; від 04 листопада 2020 року у справі № 373/1994/17; від 14 березня 2018 року у справі № 326/1359/14-ц; від 01 лютого 2018 року у справі № 757/33799/15-ц; від 17 грудня 2018 року у справі № 646/8844/16-ц; від 24 квітня 2019 року у справі № 569/5269/16-ц; від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц; від 19 червня 2019 року у справі № 380/951/17; від 05 грудня 2019 року у справі № 910/14928/18; від 03 лютого 2020 року у справі № 756/10721/17; від 16 березня 2020 року у справі № 306/29/18; від 20 березня 2019 року у справі № 522/16923/16; від 03 червня 2020 року у справі № 343/1410/17; від 27 грудня 2018 року у справі № 589/3937/17; від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19; від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18; від 25 лютого 2020 року у справі № 727/6371/17; від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/8834/16-ц (провадження № 61-1469св18); від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19;

судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

В ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 27 грудня 2018 року у справі № 589/3937/17; від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19; від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, від 22 листопада 2018 року у справі № 766/3332/16-ц; від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18); від 30 вересня 2019 року у справі № 742/1159/18; від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17; від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц; від 11 червня 2020 року у справі № 761/7719/18; від 02 вересня 2020 року у справі № 757/62881/16; від 25 листопада 2020 року у справі № 760/21303/17; від 21 серпня 2018 року у справі № 607/4318/16-ц (провадження № 24241св18); від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17 (провадження № 48302св18); від 11 липня 2019 року у справі № 757/11361/17 (провадження № 61-1311св19); від 11 вересня 2019 року у справі № 757/40646/17 (провадження № 61-8718св19); від 17 січня 2020 року у справі № 343/1867/17 (провадження № 61-4278св19); від 04 листопада 2020 року у справі № 757/30984/18; від 03 березня 2021 року у справі № 274/1267/16; від 23 травня 2018 року у справі № 486/813/16-ц; від 27 червня 2018 року у справі № 766/12234/17; від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц; від 14 серпня 2019 року у справі № 757/2533/16-ц; від 18 березня 2020 року у справі № 725/6601/18; від 04 листопада 2020 року у справі № 373/1994/17; від 28 березня 2018 року у справі № 761/8035/16-ц.

В ухвалі Верховного Суду від 21 грудня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19; від 02 червня 2020 року у справі № 902/519/18; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в мережі Інтернет на сайті Останній Бастіон за URL адресою: https://bastion.tv/ опублікована стаття за авторством ОСОБА_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_18 .

Зміст статті:

ІНФОРМАЦІЯ_19 .

Згідно розпорядження КМ України № 1232-р від 12 грудня 2019 року та наказу ПАТ НАК Надра України № 74-к від 13 грудня 2019 року головою правління ПАТ НАК Надра України призначено ОСОБА_3.

У пункті 9 статуту ПАТ НАК Надра України , затвердженого постановою КМ України від 27 вересня 2000 року № 1460 (у редакції постанови КМ України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що компанія є юридичною особою приватного права згідно із законодавством. Компанія набула статусу юридичної особи з дати її державної реєстрації.

Компанія діє як самостійній суб`єкт господарювання відповідно до законодавства та цього Статуту.

Організаційно-правовою формою Компанії є акціонерне товариство. Компанія за типом є приватним акціонерним товариством. Компанія може здійснювати тільки закрите (приватне) розміщення акцій.

У підпунктах 1, 2 пункту 10 статуту ПАТ НАК Надра України , затвердженого постановою КМ України від 27 вересня 2000 року № 1460 (в редакції постанови КМ України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що компанія: має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом, штампи, бланки, може мати фірмовий знак, а також знак для товарів і послуг та інші реквізити; діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності та виконання зобов`язань.

Засновником компанії є держава в особі КМ України (пункт 16 статуту ПАТ НАК Надра України , затвердженого постановою КМ України від 27 вересня 2000 року № 1460 (в редакції постанови КМ України від 22 травня 2019 року № 640).

Згідно довідки ПАТ НАК Надра України № 08-10 від 14 серпня 2020 року і табеля використання робочого часу ОСОБА_30 , голова правління ПАТ НАК Надра України , 07 липня 2020 року перебував на робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Євгенії Мірошніченко, 10.

Відповідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 388801 від 09 лютого 2013 року ПАТ НАК Надра України належить на праві приватної власності будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 8273,8 кв. м.

Згідно звіту з незалежної оцінки майна ВЕР 4/2, від 30 квітня 2020 року, нежитлової 7-ми поверхової будівлі, загальною площею 8273,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власник даного майна є ПАТ НАК Надра України , вартість майна 298 414 000 грн.

Звіт незалежної оцінки майна, виконаний на підставі договору № 206/20 від 24 квітня 2020 року, умови якого затверджені наказом голови Державної служби геології та надр України № 132 від 21 квітня 2020 року.

Згідно абзацу другого пункту 1.1. статуту ДП ПАТ НАК Надра України засновником підприємства є ПАТ НАК Надра України ; майно підприємства формується, зокрема за рахунок майна, переданого йому засновником як внесок до статутного капіталу (пункт 5.1.1.1), засновник має право вилучити таке майно за певною процедурою (пункт 5.3), державне майно (об`єкти житлового фонду та соціальної сфери), передане підприємству в управління, обліковуються на балансі підприємства, інше майно є власністю засновника (пункт 5.4.).

Згідно довідки начальника управління бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ПАТ НАК Надра України на момент призначення ОСОБА_3 на посаду голови правління заборгованість ДП Західукргеологія по платежам до бюджетів усіх рівнів становила 33,8 млн грн. За дев`ять місяців 2020 року прострочена податкова заборгованість скоротилася на 12,4 млн грн, обсяг фінансової допомоги компанії підприємству склав 22,5 млн грн.

Згідно договору купівлі-продажу від 24 квітня 2020 року ПАТ НАК Надра України продало, а ТОВ КАМ придбало будівлю адміністративного корпусу по АДРЕСА_2 за ціною 6 948 985,30 грн, встановленою за результатами торгів на аукціоні від 14 квітня 2020 року; залишкова вартість майна за станом на 23 квітня 2020 року становила 98 343,84 грн; відчуження майна здійснено на підставі наказу Державної служби геології та надр України № 381 від 18 жовтня 2019 року.

У довідці № 6/2021-Д від 13 січня .2021року дочірнього підприємства Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму Український центр підтримки номерів і адрес зроблений висновок, що власником веб-сайта http://bastion.tv є ТОВ Останній бастіон .

Згідно висновку експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, оригінал якого досліджений апеляційним судом, у наданій на дослідження статті під назвою ДП НАК Надра України продає державну нерухомість за значно заниженими цінами, чим завдає багатомільярдних збитків державі , яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сайті http://bastion.tv ГО Останній Бастіон , з лінгвістичної точки зору міститься інформація, що принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПрАТ НАК Надра України ОСОБА_3.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з таких мотивів.

У пункті 6.11. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21) вказано, що:

негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (частина третя статті 277 ЦК України) .

Тобто, у справі № 905/902/20 Велика Палата Верховного Суду, засотувала частину третю статті 277 ЦК України, зробила висновок про те, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Колегія суддів не погоджується із цим висновком Великої Палати Верховного Суду в справі № 905/902/20 з таких підстав.

Аналіз статті 5 ЦК України свідчить, що зазвичай чинність актів цивільного законодавства не обмежена певним строком, якщо в них не передбачено іншого. Тобто акт цивільного законодавства є чинним до його скасування у встановленому порядку. Про скасування акту цивільного законодавства чи цивільно-правової норми може бути прямо вказано в новому акті цивільного законодавства.

У частині третій статті 277 ЦК України (у редакції, чинній станом на 28 березня 2014 року) передбачалося, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного .

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про інформацію та Закону України Про доступ до публічної інформації № 1170-VII від 27 березня 2014 року, що набрав чинності 19 квітня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено.

Тому чинне законодавство з 19 квітня 2014 року не містить презумпції добропорядності і відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналіз єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що усталеною є практика Касаційного цивільного суду щодо незастоування частини третьої статті 277 ЦК України, яка втратила чинність 19 квітня 2014 року, до відносин, що виникли пізніше. Наприклад:

(1) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 188/1367/15-ц (провадження № 61-6766св18) зазначено, що: визнаючи недостовірною інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 у громадсько-політичній газеті Степова зоря , суд керувався частиною третьою статті 277 ЦК України, згідно з якою негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Разом із тим, суд першої інстанції не врахував, що частина третя статті 277 ЦК України була виключена на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про інформацію та Закону України Про доступ до публічної інформації від 27 березня 2014 року № 1170-VII і не має зворотної дії в часі на підставі частини першої статті 58 Конституції України ;

(2) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року в справі № 761/29315/16-ц (провадження № 61-23368св18) вказано, що:

при визнанні інформації недостовірною суди, із посиланням на пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1 вказали, що представниками ГО Центр протидії корупції , у порядку статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржених рішень), не було надано суду належних і допустимих доказів достовірності поширеної ОСОБА_6 інформації. Проте суди не звернули уваги, що у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1 надано роз`яснення частини третьої статті 277 ЦК України. Згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про інформацію та Закону України Про доступ до публічної інформації № 1170-VII від 27 березня 2014 року, що набрав чинності 19 квітня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено. Відповідно частина третя статті 277 ЦК України, яка втратила чинність 19 квітня 2014 року, і не може поширюватися на спірні відносини, які виникли ІНФОРМАЦІЯ_3 року .

(3) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц (провадження № 61-41071св18) зазначено, що згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про інформацію та Закону України Про доступ до публічної інформації № 1170-VII від 27 березня 2014 року, що набрав чинності 19 квітня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено. Відповідно частина третя статті 277 ЦК України, яка втратила чинність 19 квітня 2014 року, і не може поширюватися на спірні відносини, які виникли 23 липня 2015 року .

(4) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 688/1505/18 (провадження № 61-2544св19) вказано, що: помилковим є посилання суду апеляційної інстанції на частину третю статті 277 ЦК України, оскільки її виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27 березня 2014 року .

Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Тому колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в пункті 6.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21) та вказати, що:

зазвичай чинність актів цивільного законодавства не обмежена певним строком, якщо в них не передбачено іншого. Тобто акт цивільного законодавства є чинним до його скасування у встановленому порядку. Про скасування акту цивільного законодавства чи цивільно-правової норми може бути прямо вказано в новому акті цивільного законодавства;

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про інформацію та Закону України Про доступ до публічної інформації № 1170-VII від 27 березня 2014 року, що набрав чинності 19 квітня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено;

чинне цивільне законодавство з 19 квітня 2014 року не містить презумпції добропорядності і відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації.

Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати справу № 554/7761/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук