Ухвала

від 25.11.2021 по справі 761/39835/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39835/21

Провадження № 1-кс/761/22040/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, в рамках кримінального провадження №12019110000000568 від 01.08.2019,

ВСТАНОВИЛА:

05 листопада 2021 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, в рамках кримінального провадження №12019110000000568 від 01.08.2019, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Так, 16.09.2019 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва винесено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110000000568, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та накладено арешт, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:02:012:0128, що належить ОСОБА_5 .

Заявник стверджує, що прокурором і слідчим не обґрунтовано і не доведено, що вказана у клопотанні земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:02:012:0128 є предметом кримінального правопорушення, набута в результаті вчинення кримінального правопорушення та на неї спрямовано кримінальне правопорушення. Також не доведено, що арештована земельна ділянка була знаряддям кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Особливу увагу у клопотанні заявник також звертає увагу на те, що земельна ділянка належна ОСОБА_5 з кадастровим номером 3223186600:02:012:0128 була придбана ним у 2008 році, що є головним і беззаперечним свідченням того, що вона не може бути об`єктом злочину в кримінальному провадженні №12019110000000568, оскільки усі незаконні дії описані в заяві про злочин вчинені після 2010 року.

Враховуючи все зазначене вище, заявник вважає, що в межах спірних правовідносин об`єктивно відсутня подія злочину, а відтак майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, вказаним в ст.ст. 170, 98 КПК України, а тому його клопотання підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, в рамках кримінального провадження №12019110000000568 від 01.08.2019, підлягає скасуванню.

Заявник адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів у ньому наведених та просив задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні оголосив письмове заперечення на клопотання про скасування арешту. Вказав, що органом досудового розслідування проводяться слідчі дії для встановлення причетності вказаної земельної ділянки до кримінального правопорушення. Зазначив, що жодних експертиз із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223186600:02:012:0128 не проводиться, оскільки до органу досудового розслідування ще не надійшли відповідні матеріали з Держгеокадастру.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, матеріали справи за накладенням арешту (справа № 761/35999/19) в дев`яти томах, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110000000568 від 01.08.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019110000000568, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та накладено арешт, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:02:012:0128.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:02:012:0128 накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, слідчим суддею на даній стадії досудового розслідування не отримано даних на підтвердження того, що вказана земельна ділянка відповідає критеріям ст.98 КПК України.

При цьому аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про не доведеність можливості використання земельної ділянки як речового доказу у кримінальному провадженні, а також факту набуття вказаної земельної ділянки кримінально-протиправним шляхом.

Крім того, додаткових доказів чи документів, які б свідчили про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:02:012:0128 набута кримінально-протиправним шляхом, є знаряддям кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчому судді не надано.

Отже, викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту земельної ділянки з кадастровим номером 3223186600:02:012:0128, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання та заявником в судовому засіданні.

Крім того слідчому судді не наведено додаткових переконливих доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Також, слідчий суддя звертає увагу й на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_5 належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки заявником доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Крім того,слідчий суддязвертає увагуна те,що досудоверозслідування даногокримінального провадженняздійснюється з01.08.2019,питання проарешт,зокрема земельноїділянки зкадастровим номером3223186600:02:012:0128вирішено ухвалоюслідчого суддівід 16.09.2019,в тойчас якна моментрозгляду клопотанняпро скасуванняарешту майна,поданого впорядку ст.174КПК України,власник арештованогомайна ненабув жодногопроцесуального статусу,що безумовносуперечить загальнимзасадам кримінальногопровадження,зокрема принципурозумності строків,та істотнопорушує правовласності ОСОБА_5 на таке майно.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним частково скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, в рамках кримінального провадження №12019110000000568 від 01.08.2019, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, в рамках кримінального провадження №12019110000000568 від 01.08.2019, підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, в рамках кримінального провадження №12019110000000568 від 01.08.2019, в частині, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:02:012:0128, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019, у кримінальному провадженні №12019110000000568 від 01.08.2019, частково, а саме на:

земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:02:012:0128, яка належить ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 30 листопада 2021 року о 08 годині 10 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1