Ухвала

від 20.12.2021 по справі 203/5415/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5415/21

Провадження № 2/0203/558/2022

УХВАЛА

20 грудня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного комунального підприємства Спецавтобаза про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника,

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Дніпропетровського обласного комунального підприємства Спецавтобаза , в якій позивач просить суд:

- стягнути з Дніпропетровського обласного комунального підприємства Спецавтобаза на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника, а саме за період з 16.06.2021 року по 21.11.2021 рік у сумі 47406,70грн.

Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначені вимоги до позовної заяви.

Суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При зверненні до суду позивачем документ про сплату судового збору не надано, та не надані документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте у позовній заяві позивач посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір зазначає, що звільнений від сплати судового збору.

Водночас суд зазначає, що доводи позивача з цього приводу є хибними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Предметом позову є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника, а середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця. Тобто вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі не є спором про оплату праці чи спором про поновлення на роботі.

Аналогічні висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року справа N 461/1303/19 (провадження N 61-17899св20), що враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника чинним законодавством не передбачено.

Так, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становить 2270 гривень 00 копійок.

Тому позивач під час подання позовної заяви майнового характеру мав сплатити судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову , але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого Королівства від 28.10.1998 року та Креуз проти Польщі від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного комунального підприємства Спецавтобаза про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 908,00грн., який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію ухвали направити позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва