Постанова

від 21.06.2010 по справі 5020-12/200-7/038-4/186-3/173

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 р. № 5020-12/200-7/038-4/186-3/173

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого, судді

суддів Кота О.В.,

Демидової А.М..,

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну ска ргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Альтеко-Крим "

на рішення господарського суду міста Києва від 7 вересня 2009 року та постанову Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 15 березня 2010 року

у справі № 5020-12/200-7/038-4/186-3/173

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Альтеко-Крим "

до 1)Державного підприємства "Центральне спеціалізоване будівельне управління (гос прозрахункове) Міністерства оборони України "Укроборонб уд"

2)Міністерства оборони Укра їни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні відповіда ча Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Родамир"

за участю: Військової прокуратури С евастопольського гарнізону ,

Військової прокуратури Ки ївського гарнізону

про визнання дійсним договор у № 13/03-06с/01с/Д від 28 березня 2006 року , визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: не з'явилися

третьої особи: не з'явилися

прокуратури: не з'явилися

в с т а н о в и в:

Справа розглядалася нео дноразово.

Рішенням господарського суду м. Києва від 7 вересня 2009 ро ку по справі № 5020-12/200-7/038-4/186-3/173 (суддя Чеберяк П.П.) в задоволенні по зову відмовлено в повному об сязі.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 15 березня 2010 року (К орсак В.А., Авдеєв П.В., К оршун Н.М.) рішення місцевог о господарського суду залише но без змін.

Не погоджуючись із прийнят ими судовими актами Товарист во з обмеженою відповідальні стю "Альтеко-Крим" звернулося до Вищого господарського су ду України з касаційною скар гою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 7 вересня 2009 ро ку та постанову Київського а пеляційного господарського суду від 15 березня 2010 року і пер едати справу на новий розгля д до суду першої інстанції, ос кільки судами було порушено норми матеріального та проце суального права, зокрема ст.с т. 35, 77 Господарського процесуа льного кодексу України та ст . 249 Цивільного кодексу Україн и та положення Закону Україн и „Про правовий режим майна у Збройних Силах України”.

18 червня 2010 року від представ ника позивача надійшла заява про відкладення розгляду сп рави, яка судом відхилена як б езпідставна.

Сторони, згідно з приписам и ст. 1114 ГПК України, були належ ним чином повідомлені про де нь, час і місце розгляду касац ійної скарги, однак не скорис талися передбаченим законом правом на участь у розгляді с прави касаційною інстанцією .

Перевіривши повноту вста новлення господарськими суд ами обставин справи та прави льність застосування норм пр оцесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що ка саційна скарга не підлягає з адоволенню, виходячи з насту пного.

Господарськими судами вст ановлено, що згідно зі Статут ом позивача від 9 липня 2007 ро ку позивач є правонаступнико м Товариства з обмеженою від повідальністю "Химрезерв-Кри м".

23 березня 2006 року між Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю "Химрезерв-Крим" та держ авою Україна в особі Міністе рства оборони Україна, від ім ені якого діяв директор філі ї Центрального спеціалізова ного будівельного управлінн я (госпрозрахункове) Міністе рства оборони України "Укроб оронбуд", було укладено інвес тиційний договір № 13/03-06с від 23 б ерезня 2006 року про спільну дія льність шляхом будівництва ( реконструкції) об'єктів житл ово-цивільного призначення, розташованих на території ві йськового містечка № 296 (АРК, м. Севастополь, Севасто польська зона, ПБК-3).

Предметом інвестиційного договору № 13/03-06с від 23 березня 2006 року є спільна діяльність по проектуванню і будівництву об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-приб удованими приміщеннями соці ально-побутового, торгівельн ого й адміністративного приз начення, підземним паркінгом , інженерними мережами на буд івельному майданчику за адре сою: військове містечко № 296 АР К, м. Севастополь, Севастополь ська зона, ПБК-3.

Відповідно до додатково пр оведеної інвентаризації буд инків будівель та споруд з ел ементами благоустрою військ ового містечка № 296 у його скла д додатково ввійшли: трансфо рматорна підстанція площею 2 9,8 (35,8) кв.м., туалетна кабіна на 2 в ідділення площею 2,4 (3,4) кв. м., асф альтова площадка до ТП площе ю 100 кв. м., технічні площадки (3 шт .) площею 360 кв. м., бетонна огорож а довжиною 150 м, висотою 2 м, дрот ова огорожа довжиною 150 м, опор и лінії електропередач 0,4 кВт, 380 В, бетонний лоток водовідве дення довжиною 2000 м, асфальтов ана дорога з площадками довж иною 800 м, шириною 5 м, підпірна б утова бетонована стіна довжи ною 80 м, висотою 1,2 м, оглядові ко лодязі в кількості 6 шт., водян а ємність нагромаджувач обся гом 6 кв. м, силовий трансформа тор (ревун, тифон, сирена), які р озташовані на земельній діля нці військового містечка № 296 площею 1,7253 га та яке входить до загальної площі земельної д ілянки площею 5,5253 га, розташова ної за адресою: м. Севастополь , Севастопольська зона ПБК-3.

28 березня 2006 року між Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю "Химрезерв-Крим" та держ авою України в особі Міністе рства оборони Україна, від ім ені якого діяв директор філі ї Центрального спеціалізова ного будівельного управлінн я (госпрозрахункове) Міністе рства вборони України "Укроб оронбуд", було укладено догов ір № 13/03-06з/01з/Д про викуп (компенс ацію) пайової участі (паю) Міні стерства оборони України в д одатковій угоді від 28 березня 2006 року № 13/03-О6з/Д до інве стиційного договору № 13/03-06з ві д 23 березня 2006 року, за яким пози вач викупив у держави Україн а в особі Міністерства оборо ни Україна зазначене нерухом е майно.

В порядку вимог чинного зак онодавства України договір № 13/03-06з/01з/Д підлягав нотаріально му посвідченню та державній реєстрації, а у держави в особ і Міністерства оборони Украї ни були відсутні документи, н еобхідні для нотаріального п освідчення договору № 13/03-06з/01 з/ Д.

Судами вірно встановлено, щ о пайовим внеском у спільну д іяльність зі сторони держави в особі Міністерства оборон и України відповідно до дода ткової угоди від 28 березня 2006 р оку № 13/03-06з/Д було зазначене нер ухоме майно.

Пайовим внеском позивача у спільну діяльність були йог о витрати по проектуванню, бу дівництву 100 % площі об'єкту і в сі інші витрати, безпосередн ьо пов'язані з виконанням дог овору.

Викуп позивачем паю Мініст ерства оборони України за до говором № 13/03-06с/01с/Д про викуп (ко мпенсацію) пайової участі (па ю) Міністерства оборони Укра їни в додатковій угоді від 28 б ерезня 2006 року № 13/03-06з/Д до інвест иційного договору № 13/03-06с від 23 березня 2006 року передбачав ві дчуження державного майна ві йськового містечка № 296 за адр есою: м. Севастопо ль, Севастопольська зона ПБК -3.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 Закону Укра їни "Про Збройні Сили України " земля, води, інші природні ре сурси, а також майно, закріпле ні за військовими частинами, військовими навчальними зак ладами, установами та органі заціями Збройних Сил України , є державною власністю, належ ать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податк ів відповідно до законів з пи тань оподаткування.

Законодавством передбачен о особливий порядок відчужен ня та реалізації військового майна Збройних сил України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про правовий режим м айна у Збройних Силах Україн и" відчуження військового ма йна здійснюється Міністерст вом оборони України через уп овноважені Кабінетом Мініст рів України підприємства та організації, визначені ним з а результатами тендеру, післ я його списання, за винятком м айна, визначеного частиною д ругою цієї статті.

Рішення про відчуження вій ськового майна, що є придатни м для подальшого використанн я, але не знаходить застосува ння у повсякденній діяльност і військ, надлишкового майна , а також цілісних майнових ко мплексів та іншого нерухомог о майна приймає Кабінет Міні стрів України за поданням Мі ністерства оборони України.

Відповідно до пункту 2 Полож ення про порядок відчуження та реалізації військового ма йна Збройних Сил України, зат вердженого постановою Кабін ету Міністрів України від 28 гр удня 2000 року № 1919, відчуження вій ськового майна - це, серед ін шого, вилучення військового майна із Збройних Сил у резул ьтаті його реалізації через уповноважені підприємства (о рганізації).

Згідно з пунктом 6 Положення рішення про порядок відчуже ння військового майна прийма є Кабінет Міністрів України із затвердженням за погоджен ням з Мінекономіки переліку такого майна, а абзацом 2 пункт у 12 Положення встановлено, що реалізація цілісних майнови х комплексів, у тому числі вій ськових містечок, та іншого н ерухомого військового майна здійснюється за процедурою торгів (тендерів), що визначаю ться Міноборони за погодженн ям з Мінекономіки та Мінфіно м.

Вказаними нормативно-прав овими актами встановлено єди ний можливий порядок відчуже ння військового майна шляхом його реалізації через уповн оважені підприємства (органі зації).

Частиною другою статті 19 Ко нституції України передбаче но, що органи державної влади та органи місцевого самовря дування, їх посадові особи зо бов'язані діяти лише на підст аві, в межах повноважень та у с посіб, що передбачені Консти туцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 Положення про Міністерство оборони Ук раїни, затвердженого Указом Президента України від 21 серп ня 1997 року № 888 (що було чинним на момент укладання спірних пр авочинів) Міністерство оборо ни України у своїй діяльност і керується виключно Констит уцією та законами України, ак тами Президента України, Каб інету Міністрів України, а та кож Положенням про Міністерс тво оборони України.

Відповідно до частини друг ої статті 2 Закону на Міністер ство оборони України як на це нтральний орган управління З бройних Сил України покладен о завдання щодо управління в ійськовим майном. При цьому з авдання з управління військо вим майном Міноборони зобов' язано здійснювати лише відпо відно до закону.

Господарські суди прийшли до обґрунтованого висновку, що в матеріалах справи відсу тні докази того, що Кабінет Мі ністрів України та Міністерс тво оборони України приймали у передбачений законом спос іб та в межах своєї компетенц ії рішення про відчуження ма йна військового містечка № 296 за адресою: м. Сева стополь, Севастопольська зон а ПБК-3.

Крім того, господарські суд и вірно встановили, що на моме нт укладення договору № 13/03-06с/01с /Д від 28 березня 2006 року у предст авника Міністерства оборони України були відсутні повно важення на його укладення.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими суд ами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об' єктивн о досліджено матеріали справ и в їх сукупності і вірно заст осовано норми процесуальног о та матеріального права.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити рішення першої інстанції або постанову апеляційної і нстанції без змін, а скаргу бе з задоволення.

Касаційна скарга залишаєт ься без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного г осподарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріа льного та процесуального пра ва.

Твердження скаржника про п орушення і неправильне засто сування господарськими суда ми норм законодавства при пр ийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердже ння, в зв' язку з чим підстав д ля зміни чи скасування закон них та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбач ає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарськог о суду міста Києва від 7 вересн я 2009 року та постанову Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 15 березня 2010 року у справі № 5020-12/200-7/038-4/186-3/173 залишити без змін, а касаційну скаргу Т овариства з обмеженою відпов ідальністю "Альтеко-Крим" - б ез задоволення.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституці ї України та рішення Констит уційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарже нню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кот

судді А. Демидова

С. Шевчук