Ухвала

від 10.01.2022 по справі 369/16516/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/16516/21

Провадження №1-кс/369/50/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2022 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області, при секретарі судового засідання ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016111200000799,-

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло вищевказане клопотання, яке мотивовано тим, що 14 березня 2018 року слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області задоволено клопотання слідчого та накладено арешт і заборону на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222482401:01:012:5225, 3222482401:01:012:5226, 3222482401:01:012:5224, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, і належать на праві власності ОСОБА_3 .

Адвокат вважає накладення арешту безпідставним та неаргументованим, а отже таким, що має бути скасовано.

У судове засідання заявник не з`явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила суд задовольнити клопотання про скасування арешт майна.

У судове засідання прокурор та слідчий не з`явилися, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. На адресу суду надали матеріали кримінального провадження №42016111200000799.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження №42016111200000799, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч. 10 ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст.170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п. 1ч.2ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п. 3, 4ч.2ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2ч.2ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4ч.2ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до вимог ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування за кримінальним провадженням №42016111200000799, за яким 14 березня 2018 року слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222482401:01:012:5225, 3222482401:01:012:5226, 3222482401:01:012:5224, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, та належать на праві власності ОСОБА_3 , шляхом заборони розпоряджатися та відчужувати будь-кому і будь-яким чином зазначене майно.

Відповідно до ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст.174КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 2 ст.173КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчим суддею на даній стадії досудового розслідування не отримано даних на підтвердження того, що вказане нерухоме майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того слідчому судді не наведено додаткових переконливих доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична особа або юридичні особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Проте, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся старший слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 28.10.2016 року, питання про арешт нерухомого майна вирішено ухвалою слідчого судді від 14 березня 2018 року, в той час як на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст.174 КПК України, власник арештованого майна не набув жодного процесуального статусу, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує право власності ОСОБА_3 на таке майно.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, правова підстава для арешту майна заявника спростовується наданими заявником доказами, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, враховуючи при цьому співмірність обмеження права власності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.2,170-174,309,376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016111200000799 - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.03.2018 р. у справі №369/2781/18 на:

-земельну ділянку площею 0,1235 га, з кадастровим номером 3222482401:01:012:5225, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка шляхом заборони проведення будь-яких дій щодо псування, демонтажу та іншого виду будівельних робіт, що призводять до знищення, пошкодження, в тому числі інших наслідків, що, в разі визнання даної бетонної конструкції історичною чи культурною цінністю, унеможливлять її використання чи доступ, а також заборони відчуження, розпорядження та користування підсобними та гаражними приміщеннями, що розміщені на вказаній земельній ділянці та належні мешканцям восьми квартирного двоповерхового житлового будинку ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1049627332224),

-земельну ділянку площею 0,0661 га з кадастровим номером 3222482401:01:012:5224 яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка шляхом заборони проведення будь-яких дій щодо псування, демонтажу та іншого виду будівельних робіт, що призводять до знищення, пошкодження, в тому числі інших наслідків, що, в разі визнання даної бетонної конструкції історичною чи культурною цінністю, унеможливлять її використання чи доступ, а також заборони відчуження, розпорядження та користування підсобними та гаражними приміщеннями, що розміщені на вказаній земельній ділянці та належні мешканцям восьми квартирного двоповерхового житлового будинку ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1049622732224);

-земельну ділянку площею 0,061га з кадастровим номером 3222482401:01:012:5226, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка шляхом заборони проведення будь-яких дій щодо псування, демонтажу та іншого виду будівельних робіт, що призводять до знищення, пошкодження, в тому числі інших наслідків, що, в разі визнання даної бетонної конструкції історичною чи культурною цінністю, унеможливлять її використання чи доступ, а також заборони відчуження, розпорядження та користування підсобними та гаражними приміщеннями, що розміщені на вказаній земельній ділянці та належні мешканцям восьми квартирного двоповерхового житлового будинку ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1049630332224),

Скасувати заборону державним органам та органам нотаріату здійснювати реєстрацію (перереєстрацію) пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників земельних ділянок, а також будь-якого майна, яке знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222482401:01:012:5224; 3222482401:01:012:5225; 3222482401:01:012:5226, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_5