Рішення

від 11.01.2022 по справі 389/13/21

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.01.2022

ЄУН 389/13/21

Провадження №2/389/6/21

Рішення

іменем України

11 січня 2022 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Берневек О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою приватного сільськогосподарського підприємства Обрій до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - селянське фермерське господарство Росток про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,

за участю: представника позивача - адвоката Бема Ю.Ю., представника відповідача - адвоката Майданюка С.І.,

встановив:

ПСП Обрій 04.01.2021 звернулося до суду з позовом до відповідачки про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24.07.2009 між ПСП Обрій та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,83га з кадастровим номером 3522288500:02:000:0583, який 16.11.2010 за номером 041037100077 був зареєстрований у Знам`янському міськрайонному відділі КРФ ДП ЦДЗК . Пунктом 8 договору визначено, що він укладений строком на 10 років, а після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Завчасно, більше ніж на 30 днів до закінчення строку дії договору, 13.10.2020 на адресу ОСОБА_1 , яка успадкувала вказану земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 , цінним листом від 30.09.2020 було направлено проект договору оренди землі та лист повідомлення щодо бажання укласти договір оренди землі на новий строк. Вказаний лист був отриманий ОСОБА_1 15.10.2020, однак відповіді на нього надано не було. Пунктом 9 проекту договору оренди землі було передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі не меншому ніж 17% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації на рік. Разом з цим, державним реєстратором Свириденком А.М. 20.11.2020 було проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 17.11.2020 площею 3,8267га з кадастровим номером 3522288500:02:000:0583, про що свідчить номер запису про інше речове право 39285468, та зареєстровано право оренди землі між ОСОБА_1 та СФГ Росток терміном на 25 років з правом пролонгації. Пунктом 8 договору оренди землі від 17.11.2020 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від розрахунку грошової оцінки земельної ділянки, що становить 130 091 грн. 58 коп., з якої вираховується податок з доходів орендодавця згідно з чинним законодавством. Вказує, що запропонований ним проект договору містить кращі умови щодо сплати орендної плати.

Вважає, що державною реєстрацією нового договору оренди землі з СФГ Росток ОСОБА_1 порушила переважне право ПСП Обрій , як орендаря, на поновлення договору оренди землі, що встановлене п.8 спірного договору та ст.33 Закону України Про оренду землі , а тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом, у якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.11.2020, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Росток , а також визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 24.07.2009.

Представником відповідачки подано відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі обгрунтовуючи тим, що позивач не повідомив суд про те, що відповідачкою 22.06.2020 на його адресу було надіслано лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, який був отриманий позивачем 26.06.2020, підтвердження чого є повідомлення про вручення рекомендованого листа. Даним листом власник земельної ділянки повідомила орендаря, що по закінченню договору оренди землі йому слід повернути належну їй земельну ділянку, оскільки заперечує у поновленні договору оренди землі і договір вважається припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Натомість позивач 13.10.2020 надіслав на адресу відповідачки лист-повідомлення про намір поновити договір оренди. Ознайомившись зі змістом вказаного листа та вимогами земельного законодавства в частині поновлення договорів оренди землі, ОСОБА_1 , в порядку ст.32-2 Закону України Про оренду землі та ст.126-1 ЗК України, 16.10.2020 звернулася до державного реєстратора Богданівської сільської ради Знам`янського району із заявою про виключення з ДРРП відомостей про поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522288500:02:000:0583, укладеного між ОСОБА_2 та ПСП Обрій зі строком дії до 16.11.2020. На підставі поданих документів, 16.10.2020 (не пізніше ніж за місяць до припинення дії договору) державним реєстратором прийнято рішення №54620711, на підставі якого у розділ №1569174535222 на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 3522288500:02:000:0583 внесено відповідні зміни в частині іншого речового права - права оренди між ОСОБА_2 та ПСП Обрій , зареєстрованого 05.06.2018 зі строком дії до 16.11.2020, з урахуванням інформації, викладеної у листі-повідомленні від 22.06.2020. Згідно з даними ДРРП 17.11.2020 договір оренди землі автоматично припинений у зв`язку із завершенням строку дії. Вчинення вказаних дій у повній мірі виключило можливість подальшого поновлення дії спірного договору оренди землі, а тому, зважаючи на наявність заперечень відповідачки щодо поновлення договору оренди землі, переважне право позивача не є порушеним. Крім того, між відповідачкою та СФГ Росток укладено договір на інших умовах, ніж пропонував позивач, що також свідчить про те, що переважне право позивача на повнолення договору оренди землі не порушене.

Представником третьої особи подані пояснення щодо позову, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування заперечень, представником викладені мотиви, які є ідентичними викладеним представником відповідача у відзиві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідачки в судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги не визнав, заперечуючи щодо їх задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПСП Обрій в особі керівника Недовоза В.М. 24.07.2009 був укладений договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передав ПСП Обрій в оренду належну йому на підставі державного акту КР №035489 земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,83 га, кадастровий номер 3522288500:02:000:0583, яка розташована на території Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, строком на 10 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 1422 грн. у строк до 31 грудня кожного року.

Пунктом 8 договору оренди передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Вказаний договір оренди землі зареєстрований у Знам`янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру 16.11.2010 за №041037100077, про що у книзі реєстрації договорів оренди земель вчинено запис від 16.11.2020 за №041037100077.

Відповідачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,83 га з кадастровим номером 3522288500:02:000:0583 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.06.2018.

Факт того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 в судовому засіданні сторонами не оспорювався, а тому такий факт не підлягає доказуванню.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для догоорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хочі б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст.ст.18, 20 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

З огляду на викладені вимоги Закону та обставини справи, судом встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 16.11.2020.

На адресу орендаря - керівника ПСП Обрій Недовоза В.М. орендодавець ОСОБА_1 поштовим відправленням 23.06.2020 направила лист-повідомлення від 22.06.2020 з проханням повернуту належну їй земельну ділянку після закінчення дії договору оренди землі від 24.07.2009, оскільки вона не бажає і заперечує щодо поновлення договору оренди.

Вказаний лист-повідомлення був отриманий ПСП Обрій 26.06.2020, про що свічить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, та про що в судовому засіданні не заперечувалося представником позивача.

Разом з цим, 13.10.2020 адвокат Бем Ю.Ю., який діяв в інтересах ПСП Обрій , поштовим відправленням направив ОСОБА_1 лист-повідомлення від 30.09.2020, в якому повідомив про намір ПСП Обрій продовжити термін дії вказаного вище договору оренди землі на строк до 31.12.2030. До листа-повідомлення додав два примірники договору оренди землі від 30.09.2020 з проханням погодити, підписати та повернути на адресу підприємства.

Як вбачається з проекту договору оренди землі, орендна плата визначена у розмірі не меншому ніж 17% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 130 091 грн., з урахуванням її щорічної індексації на рік.

Лист-повідомлення з пропозицією продовження терміну дії договору оренди землі був отриманий ОСОБА_1 15.10.2020, про що зазначено її представником у відзиві, а також підтверджено в судовому засіданні.

З листа державного реєстратора Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області А.Свириденка від 09.02.2021 встановлено, що 16.10.2020 ОСОБА_1 подала державному реєстратору Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області заяву щодо виключення з ДРРП відомостей про поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522288500:02:000:0583, укладеного між ОСОБА_2 та ПСП Обрій , зареєстрованого 05.06.2018 зі строком дії до 16.11.2020 (згідно з даними ДЗК), з підстав, викладених у листі-повідомленні від 22.06.2020 власника земельної ділянки до орендаря - ПСП Обрій щодо небажання продовжувати договір оренди після 16.11.2020 (дата припинення дії договору).

За результатами поданих документів, 16.10.2020 державним реєстратором прийнято рішення №54620711, на підставі якого у розділ №1569174535222 на об`єкт нерухомого майна - земельну з кадастровим номером 3522288500:02:000:0583 внесено відповідні зміни в частині іншого речового права - оренди, укладеного між ОСОБА_2 та ПСП Обрій та зареєстрованого 05.06.2018 зі строком дії до 16.11.2020, з урахуванням інформації, викладеної в листі-повідомленні від 22.06.2020. Згідно з даними ДРРП 17.11.2020 договір оренди землі був автоматично (без участі будь-яких реєстраторів) припинений у зв`язку із завершенням строку дії.

Між ОСОБА_1 та СФГ Росток в особі голови Єльника В.С. 17.11.2020 укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 25 років зі сплатою орендної плати у грошовій формі в розмірі 12% від розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15 610 грн. 98 коп.

Державним реєстратором Богданівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області Свириденком А.М. 20.11.2020 за номером запису про інше речове право №39285468 здійснено державну реєстрацію права оренди СФГ Росток на зазначену земельну ділянку, про що внесено відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору, насамперед, передбачає непримустиміть примусу щодо вступу у договірні відносини та можливість вільного вибору особою, яка бажає укласти договір, майбутнього контрагента, а також можливість сторін вільно визначати умови (зміст) договору, який вони укладають.

Відповідно до вимог ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, відповідно до ч.ч.1-5 ст.33 цього Закону (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект договору; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст.3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, орендодавець ОСОБА_1 завчасно, за 4 місяці до закінчення строку дії договору оренди землі, направила орендарю - ПСП Обрій лист-повідомлення про те, що вона не має наміру продовжувати дію договору оренди землі від 24.07.2009, зареєстрованого 16.11.2010.

Проте, 13.10.2020 представник орендаря направив орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися переважними правом оренди, до якого додав проект договору оренди землі з проханням погодити, підписати та повернути на адресу підприємства.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ПСП Обрій дійсно отримувало лист-повідомлення ОСОБА_1 про відсутність наміру продовжувати договір оренди, однак до уваги його не прийняли, оскільки вважали, що слід дотримуватися процедури, визначеної самим договором та ст.33 Закону України Про оренду землі , направивши орендодавцеві у місячний строк до закінчення строку дії договору лист-повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, до якого додали проект договору оренди землі.

Отримавши лист-повідомлення ПСП Обрій про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк з проектом договору оренди, ОСОБА_1 відповідь на нього не надала, однак, з урахуванням висловленої позиції у листі-повідомленні від 22.06.2020 про відмову від поновлення договору, 16.01.2020, за місяць до закінчення строку дії спірного договору подала до державного реєстратора заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору, оскільки від поновлення договору відмовилася.

Вказані дії відповідачки її представник аргументує нововведеннями в законодавстві, а саме доповненням Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству №340-IX від 05.12.2019 Закону України Про оренду землі статтею 32-2 та Земельного кодексу України статтею 126-1, які визначають порядок поновлення договорів оренди землі та які набрали чинності 16.07.2020.

Проте, суд такі доводи представника відповідачки не приймає до уваги, оскільки абзацем 4 розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі встановлено, що правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення .

Разом з цим судом враховується, що зміст листа-повідомлення ОСОБА_1 , надіслане за 4 місяці до закінчення строку дії договору, містить чітку й однозначну позицію останньої про небажання продовжувати орендні правовідносини з ПСП Обрій і розцінюється як заперечення щодо поновлення договору в контексті ст.33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ст.3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є одними із фундаментальних засад цивільного права, спрямованими, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Наявність в даному випадку завчасного письмового повідомлення орендодавцем орендаря про небажання продовжувати договірні відносини щодо оренди землі, свідчить про добросовісність орендодавця та завчасну обізнаність орендаря про такий факт, що не потребувало від нього направлення орендодавцеві листа-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк.

При поновленні договору оренди з підстав, визначених ст.33 Закону України Про оренду землі , в обов`язковому порядку має бути висловлена беззаперечна згода орендодавця на поновлення договору оренди. Переважне право орендаря може бути реалізоване за умови дотримання процедури, передбаченої вказаною нормою, й лише за наявності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі.

Судом враховується, що лист-повідомлення був направлений ОСОБА_1 до отримання від ПСП Обрій листа-повідомлення про намір скористатися переважним правом оренди з проектом договору оренди.

Проте, у разі виявлення орендодавцем незгоди у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо добросовісного користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №272/441/18.

Крім того, у проекті нового договору оренди землі ПСП Обрій зазначило інші умови, ніж у договорі оренди землі від 24.07.2009, зокрема запропонувало збільшити нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати. На зміну вказаних умов також необхідна згода сторін, що узгоджується зі змістом ч.4 ст.33 Закону України Про оренду землі , тоді як між сторонами така згода не досягнута.

Таким чином, судом встановлено, що сторони за договором не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, орендарем не надано договору з умовами, які б були погоджені орендодавцем, власник земельної ділянки-орендодавець у своєму листі вказувала на відсутність наміру продовжувати з позивачем договірні відносини з оренди землі, що беззаперечно свідчить про відсутність її волевиявлення на поновлення договору від 24.07.2009 на певних умовах, тому суд вважає, що переважне право позивача не порушено і не підлягає відновленню в обраний ним спосіб.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.11.2020, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Росток , і відповідно відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог, які є похідними від вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та не потребують додаткового правового обґрунтування.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачкою, суд враховує, що відповідно до ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник відповідачки просив стягнути з позивача понесені відповідачкою витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.

Представник позивача в судовому засідання просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки вказана представником відповідачки сума є завищеною.

Судом встановлено, що представником відповідачки надані документи, які підтверджують понесені відповідачкою витрати на правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги від 08.02.2021 та додатками до нього від 08.02.2021 та 11.01.2022 відповідно; ордер серії ВА №1011279 від 09.02.2021; акти приймання передачі правової допомоги від 28.02.2021 та 11.01.2022 відповідно; квитанції від 28.02.2021 та 11.01.2022 про здійснення оплати відповідачкою за правничу допомогу адвокату Майданюку С.І. у розмірі 10 000 грн. та 2 000 грн.

У актах приймання передачі правової допомоги від 28.02.2021 та 11.01.2022 зазначено, що адвокатом надані такі послуги: ознайомлення з матеріалами справи та дослідження законодавства (тривалість 5 год., вартість 1 год. - 500 грн., всього - 2 500 грн.), підготовка запиту до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно (тривалість 1 год., вартість 1 год. - 500 грн., всього - 500 грн.), підготовка відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив (тривалість 7 год., вартість 1 год. - 1 000 грн., всього - 7 000 грн.), вартість судового засідання (4 судових засідання, вартість 2 000 грн.) Загальна сума становить 12 000 грн.

Судом враховується, що згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Дослідивши подані представником відповідачки докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 12 000 грн. є завищеним та таким, що не є співмірним зі складністю справи, з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг.

Суд враховує, що ознайомлення адвокатом з матеріалами справи та дослідження законодавства не потребували настільки значного часу, як вказано у акті виконаних робіт. Підготовка відзиву на позов також не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від представника відповідача надмірного обсягу юридичної роботи та не потребувала від адвоката витрат часу у вказаному в акті виконаних робіт обсязі. Також судом враховується кількість та час судових засідань, у яких приймав участь представник відповідачки, а також те, що заперечення на відповідь на відзив представником відповідачки не подавалися.

Суд також зауважує, що значне перевищення розміру правничої допомоги над предметом спору свідчить про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи положення ст.141 ЦПК України, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, критерієм реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням доводів представника позивача щодо зменшення розміру заявлених представником відповідачки витрат на правову допомогу та конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлена представником відповідачки сума витрат на професійну правову допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та суперечитиме принципу розподілу таких витрат.

Відтак суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 6 000 грн.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, тому витрати відповідачки на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. слід стягнути з позивача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України та враховуючи, що даним судовим рішенням позивачу відмовлено у задоволенні позову, тому понесені ним судові витрати по сплаті судового збору слід віднести на його рахунок.

Керуючись ст.33 Закону України Про оренду землі , ст.124 ЗК України, ст.ст.3, 210, 626, 627, 638, 710, 777, 792 ЦК України, ст.ст.133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви приватного сільськогосподарського підприємства Обрій до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - селянське фермерське господарство Росток про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною, відмовити.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, віднести на рахунок позивача.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства Обрій , код ЄДРПОУ: 32315940, місце знаходження: вул.Центральна,122 с.Цибулеве Знам`янського району Кіровоградської області, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 17.01.2022.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва