Ухвала

від 14.01.2022 по справі 949/40/22

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/40/22

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

14 січня 2022 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Антонівська сільська рада Вараського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою та просить встановити факт її постійного проживання в селі Великі Цепцевичі Вараського району Рівненської області в період із 28 березня 1989 року по 09 березня 1991 року та з 24 листопада 1992 року по 06 липня 1998 року.

Заяву обгрунтовує тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Великі Цепцевичі Вараського району Рівненської області. Вказує, що є потерпілою від Чорнобильської катастрофи категорії 3. На момент аварії на Чорнобильській АЕС та після аварії вона тривалий час постійно проживала с.Великі Цепцевичі Вараського району Рівненської області. Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінет) Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, с.Великі Цепцевичі Рівненської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення - тобто ІІІ зони. Вказує, що вона була зареєстрована у с.Великі Цепцевичі Вараського району Рівненської області з дати народження, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 по 01 вересня 1986 року, з 09 березня 1989 року по 27 березня 1989 року та з 10 березня 1991 року по 23 листопада 1992 року тобто в сукупності - 2 роки 1 місяць 9 днів, хоча фактично, без реєстрації місця проживання у період із 28 квітня 1989 року по 09 березня 1991 року та з 24 листопада 1992 року по 06 липня 1998 року вона проживала за тією ж адресою в с.Великі Цепцевичі Рівненської області, де допомагала своїм батьками, які були похилого віку та мали слабке здоров`я, по господарству та доглядати за меншими братами і сестрами, а з 15 листопада 1996 року проживала разом із чоловіком - ОСОБА_2 . Встановлення факту проживання в с.Великі Цепцевичі Рівненської області в період з 28 березня 1989 року по 09 березня 1991 року та з 24 листопада 1992 року по 06 липня 1998 року, заявнику необхідно для використання статусу потерпілої від аварії на ЧАЕС та пов`язаних із цим статусом пільг, а заява про встановлення фактів породжує для неї юридичні наслідки, оскільки надає право для оформлення різного роду компенсацій та пільг.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 16 квітня 2013 року Рівненською облдержадміністрацією.

Перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у п.1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також інші справи у випадках, встановлених законом.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 2 Постанови №5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Вказаною постановою також роз`яснено, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

Суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень ,які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 року у справі № 162/760/17, по аналогічній справі, де в пункті 31 вказано про неможливість розгляду судами заяв про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як вбачається із заяви заявник просить встановити факт її постійного проживання в селі Великі Цепцевичі Вараського району Рівненської області в період із 28 березня 1989 року по 09 березня 1991 року та з 24 листопада 1992 року по 06 липня 1998 року. Встановлення факту її проживання в с.Великі Цепцевичі Рівненської області в період з 28 березня 1989 року по 09 березня 1991 року та з 24 листопада 1992 року по 06 липня 1998 року, необхідно для використання статусу потерпілої від аварії на ЧАЕС та пов`язаних із цим статусом пільг, а заява про встановлення фактів породжує для неї юридичні наслідки, оскільки надає право для оформлення різного роду компенсацій та пільг.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого (добровільного) відселення - не менше трьох років.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 15 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Тобто, встановлення даного факту для заявника матиме юридичне значення, оскільки вона матиме змогу користування соціальними пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а наявний спір повинен вирішуватися в порядку позовного провадження з дотриманням правил адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, вважаю, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає розгляду судом в порядку окремого провадження, оскільки законодавством визначено порядок захисту її прав шляхом оскарження відмови відповідного органу в порядку позовного провадження, визначеному КАС України, а тому у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 186, 258-261, 293-294, 315, 353-355 ЦПК України, ст.ст. 5, 19-20 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Антонівська сільська рада Вараського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявнику, що вона має право на оскарження протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень при здійсненні управлінських функцій в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати заявнику разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький ройонний суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.