Рішення

від 13.01.2022 по справі 619/5229/21

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/5229/21

провадження №2/619/194/22

Рішення

іменем України

13 січня 2022 року

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого-судді - Кононихіної Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Мєщан І. О.

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олена Миколаївна про розірвання договору довічного утримання,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олена Миколаївна про розірвання договору довічного утримання.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначила, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить позивачу - ОСОБА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями, посвідченого Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області 19 серпня 2002 року за реєстровим № 1-2063, зареєстрованого Слатинським комунальним підприємством технічної інвентаризації Інвентаризатор Дергачівського району Харківської області 27 серпня 2002 року за реєстровим № 1872 в реєстрову книгу 9.

08 серпня 2017 року між позивачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2660 від 08 серпня 2017 року, яким ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у власність належний їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Домоволодіння, яке відчужується, розташоване на земельній ділянці площею 0,1200 га і складається з одного одноповерхового житлового будинку, житловою площею 12,8 м 2 , загальною площею 32,6 м 2 , позначений в плані літерою А-1 та надвірними будівлями і спорудами: сарай літ. Б , льох літ. В , вбиральня літ. Г , веранда літ. а , тамбур літ. а , огорожа N1-5.

Кадастровий номер земельної ділянки 6322055600:00:002:0267.

Згідно п.4 договору ціну відчуженого домоволодіння сторонами визнано в розмірі 70 040, 00 гривень.

Відповідно до звіту про оцінку майна № 2650101274-19, виданого ФОП ОСОБА_3 02.08.2017, оціночна вартість відчужуваного житлового будинку з надвірними спорудами складає 70 040, 00 гривень.

За умовами пункту 5 укладеного між сторонами договору, ОСОБА_2 зобов`язалася довічно повністю утримувати позивача, тобто забезпечувати харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою і зберегти в її безплатному довічному користуванні зазначений вище житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.

Згідно пункту 6 зазначеного договору, грошова оцінка матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду та необхідної допомоги) визначена за спільною згодою у розмірі 700,00 гривень на місяць.

Однак, в порушення вимог пунктів 5-6 договору ОСОБА_2 свої обов`язки щодо надання позивачу щомісячного забезпечення практично не виконує. ОСОБА_2 протягом останніх років відвідує позивача періодично, не бере участі в прибиранні домоволодіння, придбанні харчів та приготуванні їжі, придбанні ліків згідно рецептів лікарів, пранні білизни, а також не приймає ніякої участі в ремонті будинку і підтриманні його в належному стані.

Всі комунальні послуги за світло і вивіз сміття позивач сплачує самостійно, про що свідчать копії платіжних документів.

Позивач є людиною похилого віку, страждає низкою хронічних захворювань, а саме: знаходиться на д нагляді у сімейного лікаря, діагноз: 125.2, що підтверджується медичною довідкою комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Дергачівської міської ради харківської області № 865 від 07.10.2021. Періодично позивача відвідують сусіди і знайомі, які доглядають за позивачем, купляють ліки, забезпечують позивачу комфортні умови проживання, надають можливість, незважаючи на позивача важкий стан здоров`я, відчувати рух життя, бути інформованою щодо всіх його важливих подій.

Розірвання договору довічного утримання передбачено пунктом 7 та встановлено, що договір може бути розірвано за згодою сторін, а на випадок невиконання його умов, або відмовлення від добровільного розірвання однією із сторін у судовому порядку.

Вирішити питання захисту своїх спадкових прав будь-яким іншим шляхом, ніж звернення до суду, позивач позбавлена можливості, в зв`язку з чим позивач змушена звернутись до суду з цим позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, в поданій до суду заяві позов підтримала повністю, просила позов задовольнити. Розгляд справи просила проводити без фіксації технічними засобами та в її відсутність, що суд вважає за можливе.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила справу розглядати за її відсутності, що суд вважає за можливе.

Третя особа - приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час і місце розгляду справи належним чином, про що в справі мається поштове повідомлення про отримання судової повістки 26 листопада 2021 року. Про поважні причини неотримання судової повістки та про причини неявки, суду не повідомила, пояснення щодо позову до суду не направила.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України: За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України : Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Суд, вважає можливим справу розглянути за відсутності сторін по справі.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить позивачу - ОСОБА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями, посвідченого Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області 19 серпня 2002 року за реєстровим № 1-2063, зареєстрованого Слатинським комунальним підприємством технічної інвентаризації Інвентаризатор Дергачівського району Харківської області 27 серпня 2002 року за реєстровим № 1872 в реєстрову книгу 9.

08 серпня 2017 року між позивачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2660 від 08 серпня 2017 року, яким ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у власність належний їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Домоволодіння, яке відчужується, розташоване на земельній ділянці площею 0,1200 га і складається з одного одноповерхового житлового будинку, житловою площею 12,8 м 2 , загальною площею 32,6 м 2 , позначений в плані літерою А-1 та надвірними будівлями і спорудами: сарай літ. Б , льох літ. В , вбиральня літ. Г , веранда літ. а , тамбур літ. а , огорожа N1-5.

Кадастровий номер земельної ділянки 6322055600:00:002:0267.

За умовами пункту 5 спірного договору вбачається, що ОСОБА_2 зобов`язався довічно повністю утримувати ОСОБА_1 ,забезпечуючи її харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою і зберегти в її безплатному довічному користуванні зазначений вище житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.

Згідно пункту 6 зазначеного договору, грошова оцінка матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду та необхідної допомоги) визначена за спільною згодою у розмірі 700,00 гривень на місяць.

Отже, зміст укладеного між сторонами договору та вимоги зазначених вище норм матеріального права, які сторонам були роз`яснені нотаріусом, свідчать про те, що при укладанні зазначеного договору відповідач брав на себе певні види зобов`язання, тобто як матеріальне забезпечення позивача, а саме забезпечення позивача харчуванням, лікувальними засобами так і належним доглядом.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач свої обов`язки щодо надання позивачу щомісячного забезпечення практично не виконує. ОСОБА_2 протягом останніх років відвідує позивача періодично, не бере участі в прибиранні домоволодіння, придбанні харчів та приготуванні їжі, придбанні ліків згідно рецептів лікарів, пранні білизни, а також не приймає ніякої участі в ремонті будинку і підтриманні його в належному стані. Всі комунальні послуги за світло і вивіз сміття позивач сплачує самостійно, про що свідчать копії платіжних документів, тобто не виконує свої зобов`язання за договором довічного утримання.

Згідно наданої суду заяви відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі, тобто згодна, що вона не виконує обов`язки на виконання спірного договору.

Договір довічного утримання є правочином, тому його чинність пов`язується з вимогами, встановленими для чинності будь-якого правочину (ст. 203 ЦК України).

Так, в ч. 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вільне волевиявлення учасника правочину (ч. 3 ст. 203 ЦК України) є однією з вимог, необхідних для чинності правочину. Таким чином, відсутність вільного вираження внутрішньої волі особи є підставою його недійсності.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 744 ЦК України визначено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У статті 749 ЦК України, закріплено обов`язки набувача за договором довічного утримання (догляду). У такому договорі можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (частина перша цієї статті).

За правилами статті 751 ЦК України, матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду, зокрема, на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

За змістом вказана норма права передбачає, що підставою для розірвання договору довічного утримання є як повне невиконання набувачем взятих на себе обов`язків, так і їх неналежне виконання у порівнянні з умовами договору, при цьому незалежно від вини набувача.

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина перша статті 756 ЦК України).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року (справа № 686/8768/18 провадження № 61-18887св19).

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження належного виконання нею зобов`язань щодо утримання ОСОБА_1 , доказів сплати щомісячного грошового утримання у сумі 700 грн на її користь.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що остання належним чином не виконує свої зобов`язання за договором довічного утримання.

Отже, враховуючи вказані вище норми матеріального права та встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач з часу укладення договору довічного утримання належним чином не виконувала взятих на себе зобов`язань за договором довічного утримання.

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

На підставі статей 215, 629, 744, 755, 610, 749, 751, 755 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 77-81, 83, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розірвати договір довічного утримання від 08 серпня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., реєстровий № 2660.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Козачо-Лопанським ВМ УМВС України в Харківській області 29 лютого 1996 року, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Олена Миколаївна, юридична адреса: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 155, ЄДРПОУ: 2735408461.

Суддя Н. Ю. Кононихіна