Ухвала

від 13.01.2022 по справі 389/5/15-к

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/69/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2022 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12014120160001621 від 02.11.2014 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2021 року.

Цим вироком:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Богданівка Знам`янського району Кіровоградської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , не маючого судимості в силу ст.89 КК України,

визнано винним та призначено покарання:

- за ч.4 ст.187 КК України у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

- за п.6 ч.2 ст.115 КК України у виді 14 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

- за ч.1 ст.263 КК України у виді на 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання, тобто з 02 листопада 2014 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015), у строк призначеного ОСОБА_8 покарання зарахувано строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі за період з 02 листопада 2014 року по день набрання цим вироком законної сили.

Застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишено без змін до набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 9169 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 500000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судово-трасологічних та судово-балістичної експертиз в сумі 1179 грн. 36 коп.

Долю речових доказів вирішено відповідно ст.100 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, а також придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за таких обставин.

Так, 01.11.2014 в період часу з 16.00 год. до 16.30 год. ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в якому на той час перебувала власниця ОСОБА_11 .

Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_10 попросив у ОСОБА_11 дати йому гроші, на що остання відмовила, після чого у ОСОБА_12 виник умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи указаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, перебуваючи на подвір`ї вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_10 дістав з рукава правої руки раніше заготовлений кухонний ніж та наніс ним ОСОБА_11 не менше шести ударів в область тулуба, від яких остання впала на землю. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_10 наніс ОСОБА_11 , яка лежала на землі, не менше двох ударів ногами в область голови. Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_10 заподіяв ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-різаних, у тому числі проникаючих, ран в ділянці голови, грудної клітки, живота з пошкодженням внутрішніх органів. кінцівок, множинними крововиливами та саднами, забійними ранами в ділянці голови, тулуба, кінцівок, відкритої черепно-мозкової травми з переламами кісток основи та склепіння черепу, підоболонкових крововиливів головного мозку, забою головного мозку, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №170 від 09.12.2014, по тяжкості відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Після цього ОСОБА_10 , переконавшись, що ОСОБА_11 не зможе чинити йому опір, зайшов до житлового будинку, розташованому на території вказаного домоволодіння, та незаконно заволодів належними ОСОБА_11 мобільним телефоном «Samsung Х660» вартістю 422 грн. 80 коп., в якому знаходилася сім-карта «МТС» вартістю 10 грн., свинячими пельменями вагою 1 кг. вартістю 45 грн., напівфабрикатами котлет вагою 1 кг. вартістю 35 грн., ковбасою «Бутербродною» вагою 0,3 кг. вартістю 45 грн. за 1 кг. загальною вартістю 15 грн., куркою вагою 1 кг. вартістю 34 грн., філе м`яса курячого вагою 1 кг. вартістю 40 грн., двома банками консервів «Килька» вартістю 7 грн. за банку загальною вартістю 14 грн., поліетиленовим мішком вартістю 10 грн.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_10 завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 625 грн. 80 коп.

Крім того, 01.11.2014 в період часу з 16.00 год. до 16.30 год., під час скоєння нападу з метою заволодіння чужим майном на ОСОБА_11 , у ОСОБА_12 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_11 , тобто умисне протиправне заподіяння її смерті, з корисливих мотивів.

Знаходячись на подвір`ї домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_11 , реалізуючи указаний умисел, ОСОБА_10 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, після відмови ОСОБА_11 дати йому гроші, діставши з рукава правої руки раніше заготовлений кухонний ніж наніс ним ОСОБА_11 не менше шести ударів в область тулуба, від яких остання впала на землю. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_10 наніс ОСОБА_11 , яка лежала на землі, не менше двох ударів ногами в область голови. Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_10 заподіяв ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-різаних, у тому числі проникаючих, ран в ділянці голови, грудної клітки, живота з пошкодженням внутрішніх органів, кінцівок, множинними крововиливами та саднами, забійними ранами в ділянці голови, тулуба, кінцівок, відкритої черепно-мозкової травми з переламами кісток основи та склепіння черепу, підоболонкових крововиливів головного мозку, забою головного мозку, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №170 від 09.12.2014 по тяжкості відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння, та від яких на місці скоєння злочину настала смерть потерпілої.

Смерть ОСОБА_11 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями та стала наслідком поєднаної травми голови, тулуба, кінцівок, тупої травми голови з переламами основи та склепіння черепу, підоболонкових крововиливів головного мозку, забою головного мозку, множинних колото-різаних поранень голови, тулуба, кінцівок, в тому числі проникаючих в порожнини тіла з пошкодженням внутрішніх органів, які супроводжувалися внутрішньою та зовнішньою кровотечею.

Після цього ОСОБА_10 , переконавшись, що ОСОБА_11 не зможе чинити йому опір, зайшов до житлового будинку, розташованому на території вказаного домоволодіння, та незаконно заволодів належними ОСОБА_11 мобільним телефоном «Samsung Х660» вартістю 422 грн. 80 коп., у якому знаходилася сім-карта «МТС» вартістю 10 грн., свинячими пельменями вагою 1 кг. вартістю 45 грн., напівфабрикатами котлет вагою 1 кг. вартістю 35 грн., ковбасою «Бутербродною» вагою 0,3 кг. вартістю 45 грн. за 1 кг. загальною вартістю 15 грн., куркою вагою 1 кг. вартістю 34 грн., філе м`яса курячого вагою 1 кг. вартістю 40 грн., двома банками консервів «Килька» вартістю 7 грн. за банку загальною вартістю 14 грн., поліетиленовим мішком вартістю 10 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, майном, яким заволодів, розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 625 грн. 80 коп.

Крім того, ОСОБА_10 , маючи умисел на придбання, зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, в період часу з 01.08.2014 до 31.08.2014, перебуваючи на полі, розташованому на відстані приблизно 1 км. від с.Милова Балка Знам`янського району Кіровоградської області, знайшов 3 спортивно-мисливські патрони калібру 5,6 мм., чим вчинив придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В подальшому ОСОБА_10 переніс зазначені боєприпаси до домоволодіння за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де залишив їх на підвіконні та зберігав разом з іншими речами, чим вчинив незаконне зберігання бойових припасів.

02.11.2014 в період часу з 13.30 год. до 14.00 год. співробітниками Знам`янського MB УМВС України в Кіровоградській області в ході проведення огляду місця події - домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні житлового будинку було виявлено та вилучено 3 спортивно-мисливські патрони калібру 5,6 мм., які згідно з висновком експерта №290 від 14.11.2014 є бойовими припасами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації його дій, просив вирок змінити в частині призначеного покарання, а саме не застосовувати до нього додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому на праві власності майна, та зарахувати на підставі ч.5 ст.72 КК України весь строк попереднього ув`язнення.

Свої вимоги обґрунтував тим, що єдине, що в нього є це земельна ділянка і іншого майна та коштів він не має, оскільки він отримує орендну плату, тому вказана земельна ділянка необхідна йому для виплати аліментів дітям та в подальшому для сплати цивільного позову і для лікування хронічного захворювання. Крім того, вказує, що період ознайомлення з матеріалами справи повинен також зараховуватись йому на підставі ч.5 ст.72 КК України.

Заслухавши доповідача, захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , який підтримав подану апеляційну скаргу, прокурора, яка просила залишити без задоволення подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, дотримуючись меж перегляду судових рішень визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Досудове розслідування та судове слідство у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про наявність в діях ОСОБА_8 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого а ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України КК України у колегії суддів сумнівів не викликає.

Вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, повністю доведена матеріалами кримінального провадження.

Оскільки, учасниками процесу обставини вчинення кримінальних правопорушень та юридична кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_8 не оспорюються, колегія суддів не входить в обговорення вини та кваліфікації дій обвинуваченого і вважає, що його дії правильно кваліфіковано за ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, а також придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, особу винного, який не має судимості в силу ст.89 КК України, суспільно-корисною працею не займається, утриманців не має, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Згідно з повідомленням Знам`янської ЦРЛ від 11.11.2014 ОСОБА_8 звертався до лікаря-нарколога за медичною допомогою, перебуває на «Д» обліку з 2009 року. ППРВУ алкоголя, синдром залежності, епізодичне вживання.

Відповідно до довідки КЗ «Обласний наркологічний диспансер» Кіровоградської ОДА від 11.11.2014 ОСОБА_8 знаходився на стаціонарному лікуванні у даному медичному закладі з 07.10.2009 до 19.10.2009, діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.

Згідно з актом судово-психіатричного експерта №606 від 25.11.2014 ОСОБА_8 у момент скоєння правопорушення виявляв і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, проте вказані психічні розлади не досягають ступеню душевного захворювання і недоумкуватості. Тому у відношенні інкримінуємого йому діяння слід вважати осудним. Підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує.

Суд правильно врахував відсутність пом`якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючих покарання обставини вчинення кримінальних правопорушень щодо особи похилого віку, а також особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання в межах санкції статтей у вчиненні яких він обвинувачується у виді позбавлення волі, яке на переконання колегії суддів відповідатиме тяжкості вчиненого, обставинам кримінального провадження та особі обвинуваченого, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, а ще буде відповідати меті покарання, визначеного у ст.50 КК України.

При цьому також колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням положень ст.59 КК України, якою визначено, що додаткове покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави як всього майна, яке належить засудженому, так і його певної частини.

Оскільки обвинувачений вчинив корисливі злочини, які є особливо тяжкими, тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку та призначив обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке згідно санкцій інкримінованих статей є обов`язковим та безальтернативним.

Тому доводи обвинувачено стосовно не застосування до нього додаткового покарання у виді конфіскації майна, є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на вище викладене.

Крім того, доводи обвинуваченого стовно зарахування йому всього строку попереднього ув`язнення у строк призначеного покарання на підставі ч.5 ст.72 КК України, є необґрунтованими та безпідставними.

Оскільки, згідно із Законом України «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» №838-VIII від 26.11.2015 та ч.5 ст.72 КК України в редакції цього закону, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №663/537/17, вирішуючи питання про те, якою редакцією ч.5 ст.72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у ч.ч.2, 3 ст.4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.

У зазначеній постанові ВП ВС вказала, якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII (зворотна дія Закону №838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України). Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 вчинив злочини 01.11.2014, був затриманий 02.11.2014 і з цього часу заходи попереднього ув`язнення стосовно нього продовжують застосовуватися, тому час його попереднього ув`язнення слід зараховувати у строк відбуття покарання із застосуванням ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VII з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно вироку, суд першої інстанції на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015), у строк призначеного ОСОБА_8 покарання зарахував строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі за період з 02 листопада 2014 року по день набрання цим вироком законної сили.

У зв`язку із цим, колегія суддів не вбачає підстав для повторного зарахування строку попереднього ув`язнення на підставі ч.5 ст.72 КК України(в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015), саме строку ознайомлення з матеріалами справи, оскільки даний строк вже зарахований судом із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Порушень вимог кримінального процесуального та кримінального закону які б стали підставою для скасування по суті правильного винесеного судом рішення колегією суддів не встановлено.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів доходить висновку, що вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та мотивованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні, а тому апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_8 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення, безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим який перебуває під вартою, у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

(підписи)